Київ – Країни Північної Європи вкладають кошти в енергоефективність звільнених міст і містечок Донбасу, не зважаючи на ризики, пов’язані з близькістю до зони збройного конфлікту. Один із донорів, фонд NEFCO, спеціалізується на утепленні та реконструкції соціальних об’єктів на Донбасі. Тоді як в українській урядовій програмі з поліпшення енергоефективності житла – Донеччина та Луганщина не є в числі лідерів. Неурядові ж експерти пропонують українцям і самим докладати зусилля для того, щоб в умовах зростання тарифів тепло в оселях ставало дешевшим.
На термомодернізацію шкіл, лікарень та дитсадків, а також на енергоефективне вуличне освітлення отримали близько трьох мільйонів євро 6 звільнених міст українського Донбасу. Ці кошти у вигляді грантів, які не потребують повернення, виділила Північна екологічна фінансова корпорація (NEFCO) за підтримки Фонду Східноєвропейського партнерства з питань енергоефективності та екології. Головними вкладниками фонду є Швеція та Євросоюз.
Інвестиційні угоди, терміном на півтора роки, підписали у вівторок керуючий директор NEFCO Маґнус Рістедт та голови міст Мирноград, Слов’янськ, Добропілля, Вугледар, Курахове на Донеччині та Кремінна на Луганщині.
«Сьогоднішні домовленості допоможуть муніципалітетам реалізувати важливі проекти, що забезпечують як екологічні вигоди, так і фінансову економію. До того ж, ці інвестиції допоможуть людям, які втекли від збройного конфлікту на сході України», – зауважив Маґнус Рістедт під час підписання інвестиційних угод у Києві.
Він уточнив, що кожне з шести міст отримає близько 500 тисяч євро на конкретні інфраструктурні проекти, які влада міст здійснюватиме під контролем NEFCO.
Європейські кошти на енергоефективність Донеччини і Луганщини проконтролюють на всіх етапах – представник інвестора
Маґнус Рістедт уточнив, що NEFCO контролює використання своїх грантів, зокрема – має запобіжники проти появи корупційних схем із донорськими коштами.
«Ми щойно підписали ці угоди, і сподіваюся, вони будуть втілені в життя упродовж найближчих 6-12 місяців. Ми контролюємо весь процес, маємо консультантів, які підтримують нашу діяльність в Україні. Ми допомагаємо місцевій владі готувати тендерну документацію та контролюємо процес відбору виконавців робіт. Ми справді маємо відпрацьований механізм підтримки місцевої влади».
Зі свого боку Вадим Лях, міський голова Слов’янська, який є одним з учасників проекту, подякував донорам за надану допомогу і наголосив, що міська влада також працюватиме у напрямку енергоефективності й за власні кошти.
Ми дякуємо нашим європейським партнерам, які знайшли для нас час і ресурсиВадим Лях
«Ми дякуємо нашим європейським партнерам, які знайшли для нас час і ресурси. Для Слов’янська, який прийняв тисячі вимушених переселенців, повна термомодернізація трьох лікарень та енергоощадне освітлення на десяти вулицях – це дуже багато», – стверджує Вадим Лях. Слов’янськ має отримати за цією програмою найбільше – приблизно 580 тисяч євро.
Тим часом, у Добропіллі та у Вугледарі коштом північноєвропейських донорів термомодернізують три школи. Ідеться про прилади обліку тепла, заміну вікон, утеплення стін, даху і підлоги та про інші роботи, які дадуть змогу місцевій громаді економити на опаленні навчального закладу. У Кураховому та Мирнограді – утеплять та реконструюють будівлі лікарень, які обслуговують місцевих жителів, переселенців та поранених українських бійців. Тоді як у Кремінній проект NEFCO передбачає повне утеплення двох дитячих садочків.
Наразі NEFCO реалізує в Україні 80 муніципальних проектів із енергоефективності. На сході України корпорація зосереджується на реконструкції соціальних об’єктів, зокрема тих, які постраждали під час української воєнної операції на Донбасі проти бойовиків та російських військ.
На цей напрямок нині організація передбачила 10 мільйонів євро, ті ж проекти, які вже реалізовані на Донбасі, поліпшили життя 10 тисячам школярів та 5 тисячам дошкільнят.
ОСББ освоїли 100% коштів на утеплення – посадовець
Голова Державного агентства з енергоефективності Сергій Савчук, який був присутній на підписанні угод між NEFCO та містами сходу України, наголосив, що українська влада покладається не лише на допомогу інших держав, а й на власні зусилля. Так, за його словами, за останній рік близько 145 тисяч українських домогосподарств утеплювали житло та замінювали елементи системи опалення, використовуючи і власні, й державні кошти.
«За час дії програми державної підтримки енергоефективності українці отримали від уряду понад 830 мільйонів гривень компенсації на роботи і матеріали, потрібні для термомодернізації житла. Понад 30% витрат на енергоефективність компенсує уряд, і до 30% – місцеві ради. Окрім того, за два останні роки житловий сектор заощадив понад 7 мільярдів кубометрів газу, за минулий рік економія склала 18%. Найактивніше долучаються до програм із енергозбереження власники приватних будинків, гірше – мешканці багатоповерхівок, оскільки це можливо лише там, де є об’єднання власників багатоквартирних будинків (ОСББ). Але й тут є прогрес: у 2015 році освоїли державні кошти на термомодернізацію 194 ОСББ, а за неповний 2016 рік таких вже 232», – визнає посадовець.
За словами Савчука, до цього процесу долучаються навіть ті громадяни, які отримують субсидії. Щоб заохотити їх, держава пропонує їм відшкодувати 70% від «тіла» кредиту, взятого на термомодернізацію. Місцеві ради – можуть, зі свого боку, погасити частину відсотків за таким кредитом. Є кілька програм підтримки термомодернізації житла, які передбачають різний відсоток участі держави та місцевої влади для різних категорій власників житла. Їх можна побачити на сайті Держенергоефективності.
Інтерактивна карта термомодернізації українського житла свідчить, що найбільш активними є центральні та західні райони України, тоді як Чернігівщина, Закарпаття, південь України, а також Донеччина та Луганщина дещо відстають від загальнодержавних показників. Однак на звільнених територіях Донбасу дедалі більшає проектів із енергоефективності, які ініціюють та оплачують західні донори.
Об’єднувати зусилля для зменшення витрат на комунальні послуги українцям варто не лише з державою та з західними донорами, а й між собою, визнає Святослав Павлюк, експерт «Реанімаційного пакету реформ» з питань енергоефективності. Утім, він визнає, що допомога Заходу для запровадження енергоефективності в ЖКГ є необхідною, враховуючи нинішній стан галузі та значний обсяг роботи, яку треба провести.
«До мене часто звертаються і журналісти, і звичайні громадяни з типовим запитанням: що можна зробити для енергозбереження на рівні домогосподарства? Але нам треба перевести дискусію з рівня окремої квартири на рівень будинку, тобто – об’єднуватися в ОСББ і модернізувати його спільно. У приватному помешканні – інша стратегія. Треба проаналізувати всі статті витрат на утримання будинку, і почати зі зменшення найбільш витратної статті», – впевнений експерт.
За словами Святослава Павлюка, найшвидше освоює державні кошти на енергоефективність Львівська область, зокрема – завдяки зусиллям місцевих активістів.
Святослав Павлюк радить власникам житла проаналізувати не лише розміри витрат, але й можливості для економії. Й починати з тих речей, які можуть дати найбільшу економію. Найчастіше витрати на опалення у багатоквартирному будинку є найбільшою статтею витрат.
Тоді як голова Держенергоефективності Сергій Савчук наводить приклади: у будинку, де мешканці встановили тепловий пункт, лічильники тепла та його регулятори у квартирах, вони приблизно удвічі економлять на опаленні. Трифазний лічильник електроенергії та заява до постачальника дають змогу користуватися нижчим, нічним тарифом: вмикати у цей період пральну машинку чи електронагрівачі. Так само допомагають економити на комунальних послугах лічильники холодної та гарячої води, визнають експерти. Співвласники багатоповерхового будинку можуть замовити енергоаудит, і виявити слабкі місця свого помешкання. Може виявитися, що треба утеплювати не лише стіни, а й дах, а в уже утепленому будинку можна обійтися встановленням «тепліших» склопакетів, лічильників, теплового пункту тощо. Сергій Савчук наголошує, що український уряд поширюватиме умови програми енергоефективності житла для ОСББ також на управителів багатоквартирних будинків, що дасть змогу поступово утеплити майже всі українські багатоповерхівки.
У деяких містах енергоаудит і подальшу термомодернізацію пропонують самі ж постачальники комунальних послуг: у будинку, який модернізують, ці витрати включають в тариф, але упродовж кількох років це окуповується. Подібну програму пропонує, зокрема, «Київенерго».
