Міжнародні видання пишуть про запуск нової ініціативи Євросоюзу, спрямованої на подолання корупції в Україні. Також є дискусійні публікації про те, а що, власне, нового в концепції «гібридної війни», яку Росія веде проти України ось вже понад два роки. І спеціалізоване релігійне видання розмірковує над можливими діями Вселенського патріарха Варфоломія після того, як український парламент не так давно звернувся до нього за наданням автокефалії українському православ’ю.
Брюссельське видання EUObserver пише, що Європейський союз готується оприлюднити ініціативу щодо боротьби з корупцією в Україні. Це буде зроблено комісаром ЄС з політику сусідства та переговорів з розширення Йоганнесом Ганом під час конференції Ялтинської європейської стратегії (YES) у Києві пізніше цього тижня.
Антикорупційна ініціатива матиме 16 мільйонів євро бюджету, почнеться з 1 січня 2017 року і триватиме три роки.
«Вона буде опиратися на чотири підвалини: створення і розбудова інституцій для боротьби з корупцією, посилення парламентського контролю, робота з органами місцевої влади, підтримка громадянського суспільства та журналістів-розслідувачів, які перебувають на передньому краї боротьби з корупцією», – зазначає EUObserver.
Програма буде керуватися з офісу Представництва ЄС в Києві і втілюватиметься Данією. Саме ця скандинавська країна є найменш корумпованою державою світу, як каже рейтинг міжнародної організації Transparency International. В цьому рейтингу Україна перебуває на 130 позиції з 168 країн світу і є найбільш корумпованою державою Європи, зазначає брюссельське видання.
Балтійські держави, Польща та Румунія також, можливо, зроблять свої внески в ініціативу ЄС, оскільки мають значний досвід переходу від посткомуністичного ладу до демократичного.
Як сказав один з представників ЄС виданню, «корупція все ще домінує у повсякденному житті, панує в бюрократичному апараті та в політиці» в Україні.
Саме корупція уповільнила надання Україні безвізового режиму з ЄС, зауважує інтернет-часопис.
Видання New Eastern Europe вмістило статтю під назвою: «Російська роль в українській кризі. Чи справді вона є гібридною?»
В статі говориться, що за останні два роки експерти з питань оборони та безпеки намагаються окреслити та пояснити російську участь в українському конфлікті і висувались концепції на кшталт «асиметричної війни», «повномасштабного конфлікту» та «гібридної війни» – саме їх вживають найчастіше.
У цьому випадку визначення «гібридна війна» вживають для окреслення стрімкої анексії Криму Росією та нинішньої дестабілізації з її боку на сході України.
«Багато експертів стверджують, що Росія розробляє далі доктрину «гібридної війни», яка була успішно застосована в Україні. Також, на їхню думку, є висока ймовірність застосування цієї техніки «гібридної війни» Росією ще деінде в регіоні», – пише New Eastern Europe.
З іншого боку, додає часопис, є експерти, які вказують на хибність сприйняття концептуальної природи «гібридної війни» – переважно через брак появи нових військових та інформаційних можливостей.
Також, кажуть ці ж експерти, немає чітких доказів появи російської доктрини «гідридної війни». На їхню думку, важливо не перебільшувати новизну та недавні перетворення можливостей Росії і варто бачити важливість успадкованих ще з радянських часів технологій та ситуацію в Україні, яка дозволила Росії діяти так, як вона вчинила, зауважує New Eastern Europe.
Видання також зазначає, що, попри популярність в академічних колах та серед політиків на Заході, концепція «гібридної війни» тим не менше не часто вживається в офіційних документах, які розробляють офіційні державні установи на Заході та в Росії.
«Наприклад, в Сполучених Штатах дійшли висновку, що термін «гібридна війна» не дає нічого нового, порівняно з іншими концепціями, які часто вживаються», – пише видання, знову наполягаючи, що «гібридна війна» успадкувала багато чого з радянської практики.
«Щодо спадку радянської практики, то тут треба приділити особливу увагу російським інформаційним операціям, які покладаються на змішане використання активних заходів та рефлексивних методів контролю. Активні заходи представляють обманливі операції, які включають дезінформацію, операції з політичного впливу, скоординовані дії різних неурядових та неполітичних організацій для досягнення важливих російських цілей», – пише New Eastern Europe, закликаючи не перебільшувати значення та новизну концепції «гібридної війни», багато компонентів якої є насправді успадкованим з радянських часів.
Видання Christian Today вміщує статтю під заголовком: «Москва проти Константинополя: битва за православних християн України».
Російське військове вторгнення в Україну, включно з анексією Криму та підтримкою сепаратистів на сході країни, «отруїли» відносини між двома державами та обурили міжнародну спільноту. Виходячи з російських побоювань щодо якогось пориву України на Захід, немає ознак, що ситуація якось може владнатися, пише видання.
«Однак православні церкви в Росії та Україні глибоко втягнуті в державну політику і ведуть власні територіальні битви поруч з тими, які ведуться між вояками та дипломатами. Ставки щодо національної гордості та довготривалої гармонії є такими ж високими. Зараз крок українських політиків щодо заручення підтримкою першого патріарха православного світу підняли ставки значно вище», – пише Christian Today, маючи на увазі недавнє звернення Верховної Ради України до Вселенського патріарха Варфоломія з проханням визнання єдиної помісної автокефальної церкви в Україні.
Видання зазначає, що під час російської агресії в Україні постало питання підпорядкованості – формально автономної – Української православної церкви Московському патріархату і що багато українців більше не хочуть йти «не в свою церкву».
Також, нагадує часопис, багато українців вважають перепідпорядкування Київської митрополії від Константинополя Москві в 1686 році незаконним. Щодо ж Константинопольського патріарха Варфоломія, то він є найстаршим та має найбільший престиж серед 14 автокефальних патріархів – є першим серед рівних і «українці фактично апелюють до нього через голову патріарха Кирила», як пише видання.
Чи звернення України створює якусь проблему для патріарха Варфоломія?
«Так, і він захоче бути дуже обережним у своїй відповіді. У православному світі єдність – і зокрема єдність в національних державах – є надзвичайно важливою і ніхто не є щасливим від того, якою є нинішня ситуація. Але РПЦ є дуже потужною і він волітиме уникнути образ, наскільки це можливо», – пише Christian Today.
«Відновлення автокефального статусу Естонії в 1996 році призвело до розриву відносин між Москвою та Вселенським патріархатом на два роки. Цього разу це було б набагато, набагато глибшим», – зазначає видання.
