Київ – Національне агентство України із запобігання корупції заявляє, що закрило доступ до системи електронного декларування до 1 вересня. Президент України Петро Порошенко доручив видати атестат на е-декларування до 31 серпня, проте фахівці і далі не впевнені, чи система, яка має поставити заслін урядовій корупції, дасть бажані результати. Відразу кілька серпневих скандалів «струсонули» українське суспільство і змусили громадських активістів та західних партнерів України говорити про провал антикорупційних реформ. Так, державні інституції не змогли належним чином підготувати систему електронного декларування, яка мала запрацювати ще 15 серпня, згідно із заявами президента Петра Порошенка. По-друге, у процесі визначення меж своїх повноважень «посварились» працівники Національного антикорупційного бюро та Генеральної прокуратури України. І хоча зовні конфлікти залагоджені, в українців лишився неприємний осад. Тим більше, що у згаданих конфліктах вже не звинуватиш війну чи «руку Кремля», зазначають фахівці.
Незалежні експерти і громадські активісти вважають, що зрив повномасштабного електронного декларування, як і непорозуміння та взаємні претензії працівників НАБУ і Генпрокуратури – наочний приклад того, що влада не бажає проводити глибинні реформи системи правосуддя і запускати механізми, необхідні для подолання корупції й виведення з тіні прибутків державних службовців (включно з міністрами) і політиків. І той факт, що президент України Петро Порошенко на спеціальній нараді доручив до 31 серпня видати атестат на електронне декларування, зовсім не означає, що система запрацює, зазначають фахівці.
Наразі обіцянку президента щодо е-декларування знівельовано і виконавці запустили фейкЯрослав Юрчишин
«Що означає повноцінний запуск системи електронного декларування у розумінні українського суспільства, у розумінні наших європейських партнерів і того ж таки МВФ? Це – система, яка має належний рівень захисту, визнається з боку держави, на її основі за внесення неправдивих даних можна буде притягнути людину до кримінальної відповідальності. Тому цю систему розглядають як антикорупційний крок. Ну, а наразі обіцянку президента щодо е-декларування знівельовано і виконавці запустили фейк – тестовий режим, який не дає жодних можливостей використовувати цю систему як аргументи в юридичних, у судових справах проти корупціонерів», – пояснив в ефірі Радіо Свобода виконавчий директор українського представництва Transparency International Ярослав Юрчишин.
Запуск системи е-декларування без відповідного сертифікату – це перешкода у застосовуванні норми антикорупційного законодавства щодо притягнення до відповідальності за неправдиву інформацію, наголосив Юрчишин.
Разом із тим формалізований підхід до питань сертифікації наразі скидається на саботаж процесу електронного декларування, виконання Україною своїх зобов’язань, що призведе до унеможливлення покарання корупціонерів і до зриву безвізового режиму. Такої думки дотримуються громадські активісти і журналісти-розслідувачі у публікації на «Європейській правді».
ЄС: запуск е-декларування у тестовому форматі має мало сенсу
Своє занепокоєння ситуацією довкола запуску системи електронного декларування у тестовому режимі висловили представники Євросоюзу. Представництво Євросоюзу в Україні заявило, що запуск електронного декларування в тестовому режимі має мало сенсу і може стати контрпродуктивним.
Твердження про те, що невдала видача технічного сертифікату вчасно спричинена технічними недоліками, є протилежним до публічних заяв, зроблених ПРООН
«Твердження про те, що невдала видача технічного сертифікату вчасно спричинена технічними недоліками, є протилежним до публічних заяв, зроблених ПРООН та іншими надійними експертами. Вони чітко наголошують: система повністю відповідає міжнародним стандартам і вже зараз може бути використана для збору й публікації декларацій в абсолютно законний спосіб. Це завдання, що його наразі має виконати НАЗК», – наголошено у заяві представництва, опублікованій у соціальних мережах.
На цю заяву президент України Петро Порошенко та міністр закордонних справ України Павло Клімкін відповіли новою обіцянкою – про запуск електронного декларування до кінця серпня.
«Я дуже сподіваюсь, що в наступні дні все це запрацює, програмне забезпечення буде покращене, … і воно буде запущене. Сто відсотків, що воно буде запущене до кінця місяця», – зазначив Клімкін в ефірі «5-го каналу».
Щодо конфлікту між Генеральною прокуратурою і Національним антикорупційним бюро України, то керівники цих установ – Юрій Луценко та Артем Ситник – запропонували слідчим СБУ (як неупередженим експертам) провести відповідне розслідування. За словами Луценка, усі сторони конфлікту зацікавлені в об’єктивному розв’язанні проблеми, що виникла між співробітниками НАБУ і Генпрокуратури.
«У цій частині об’єктивне слідство СБУ дуже важливе для того, щоб більше подібного не повторилось. Я зараз не роблю висновків, хто винний, а хто невинний, це має зробити уповноважений на те слідчий орган», – роз’яснив Луценко на спільному брифінгу з Ситником 18 серпня.
Чверть українців толерують корупцію – соціологи
На подолання політичної корупції спрямований і закон про державне фінансування партій, який передбачає, окрім іншого, оприлюднення партійних декларацій. Закон набув чинності 1 липня цього року, його положення надають право політичним партіям, які на попередніх виборах до парламенту набрали 5 відсотків голосів і більше, отримати фінансування від держави на свою статутну діяльність.
Станом на серпень, десять парламентських партій надали звіти про джерела фінансування, повідомила голова Національного агентства з попередження корупції Наталя Корчак. За її словами, затверджена форма звіту не дозволяє партіям «ховати прибутки» через тіньові схеми.
З 1 липня цього року у політичної партії є право на державне фінансування статутної діяльностіНаталя Корчак
«З 1 липня цього року у політичної партії є право на державне фінансування статутної діяльності. А наше агентство раніше розпочало роботу над тими документами, які дозволяють реалізувати це право. Мова йде про розроблення і затвердження форми звіту політичних партій», – зазначила Корчак в інтерв’ю інформаційному агентству «УНН».
Щоправда, ухвалення законів не дає приводу говорити про подолання корупції, бо залишається «людський фактор», визнають фахівці. І мова іде не лише про корупцію у владних і політичних інституціях – згідно з соціологічними опитуваннями, українське суспільство донині демонструє толерантне ставлення до корупції.
Так, згідно з даними дослідження «Стан корупції в Україні» за 2015 рік, третина опитаних заявили, що корупцію ніколи не можна виправдати. Майже сорок відсотків респондентів наголосили, що корупція здебільшого не може бути виправдана. Але при цьому майже чверть українців толерують корупцію, пояснюючи це наступним чином: якщо чиновникам можна порушувати закон та брати хабарі, то чому звичайні громадяни повинні стояти осторонь? Також ця категорія опитаних упевнена, що без неформальних доплат в Україні неможливо отримати належні послуги.
Ці дослідження (опитування) провів Київський міжнародний інститут соціології на замовлення «Transparency International Україна».
