Одіозному судді Дніпровського райсуду Києва Миколі Чаусу оголосили підозру, однак на її вручення та допит він не з’явився. У Національному антикорупційному бюро (НАБУ) розводять руками: відстежувати його пересування можна, але затримати – не мають права. З Чауса не зняли суддівську недоторканність, а Верховна Рада – на літніх канікулах, і позапланово збиратись депутати не планують. Тому і гальмується справа судді-хабарника, якого схопили з двома скляними банками із «консервацією» на 150 тисяч доларів. Це лише один із прикладів того, як недосконале законодавство заважає антикорупційним органам саджати винних за грати. Це говорили у НАБУ та Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (САП), звітуючи про успіхи за півроку роботи.
Микола Чаус знав, що НАБУ за ним слідкує, і все одно наважився взяти хабаря, заявив голова відомства Артем Ситник. Справу судді-хабарника вели давно і планували його «зловити на гарячому» ще у травні. Проте операція кілька разів переносилась.
«Вчора я вже читав спекуляції, що НАБУ і Спеціалізована антикорупційна прокуратура спеціально його зловили на хабарі в серпні, коли Верховна Рада на канікулах. Це смішно. Вибачте, не могли ми сидіти і чекати, казати: «Вибачте, шановний суддя, не беріть хабар, почекайте до вересня», – додає керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький.
Гроші Чаус отримав за те, що мав присудити підсудному умовне покарання:
«Початкова суму хабара була 100 тисяч доларів. Чому змінилась сума? Пряма мова: «Я знаю, що мною займається НАБУ. Тому за ризики – 150», – розповідає Ситник.
Де Чаус, знають, а затримати не мають права
Кримінально-процесуальний кодекс забороняє зараз брати Чауса під арешт через суддівську недоторканність. Проте після рішення суду йому можуть обрати інший запобіжний захід – заставу в розмірі суми хабара, каже Холодницький. От тільки, щоб виплатити ці гроші, суддя має, принаймні, не ховатись від слідства. А вже зараз можна констатувати, що Чаус не надто контактний: на вручення підозри не з’явився, зате пішов у відпустку.
«Звичайно, що ми знаємо, де він. Наскільки я знаю, детективи мають його паспорт. І якщо він не має інший, перетнути кордон йому буде дуже складно», – додає Ситник.
Справа Чауса чудово ілюструє антикорупційний процес в Україні, вважають у НАБУ. За останні півроку відомство оголосило 87 повідомлень про підозру, проте в результаті є лише два обвинувальні вироки. У НАБУ пояснюють це тим, що чинне законодавство дуже гальмує роботу.
«За останні півроку Верховною Радою України не прийнято ніяких змін до законодавства, необхідних для ефективної роботи НАБУ – право на автономне прослуховування, обмеження депутатської недоторканності, запровадження механізму угоди зі слідством, можливість взяття під варту топ-корупціонерів без застави і багато інших», – йдеться у звіті Національного антикорупційного бюро.
Зазвичай суди намагають розвалити справу корупціонера – експерт
На думку експерта з питань протидії корупції Олексія Хмари, справа також у корумпованості самих суддів, які мають виносити обвинувальні вироки.
«Тому коли вже є великий медіа-резонанс і чітка позиція суспільства, що не можна не ухвалити арешт корупціонера, тоді суди і ухвалюють рішення. Зазвичай вони стараються всіляко розвалити справу чи пустити по довгому колу бюрократії», – каже Хмара.
Одне з рішень, яке пропонує НАБУ і з яким згодні експерти, – створення Спеціалізованого антикорупційного суду, який був би більш незалежним, ніж нинішній суд і міг би оперативніше ухвалювати рішення. Але для втілення цієї ідеї потрібно багато часу, каже Хмара.
«Наприклад, у Гватемалі національні суди не справлялися, тому створили антикорупційне відомство із закордонних спеціалістів. Вони продемонстрували, що в тотально корумпованій країні можна навести лад, якщо дати незалежним суддям достойні умови праці, включаючи свободу і гарантії незалежності, технічне обладнання. В Україні ще легше це зробити, тому що не треба закордонних спеціалістів. Своїх можна знайти», – говорить Хмара.
НАБУ та Генпрокуратура: хто і що не поділив?
На тлі цього є ще фактор непорозумінь НАБУ з Генеральною прокуратурою. «Пінг-понг» між ними останні тижні посилився. 5 серпня Генпрокуратура прийшла до НАБУ з обшуками. Причина – прослуховування детективами телефонних розмов фігурантів розкрадання цукру зі складів держустанови «Аграрний фонд» у Черкаській області загальною вартістю понад 300 мільйонів гривень.
Тоді генеральний прокурор Юрій Луценко заявив, що «не збирається ділити правоохоронні системи на хороші й погані. Незаконне прослуховування – порушення закону, хто б його не вчинив».
Директор відомства Артем Ситник, схоже, не поспішає оголошувати війну:
«Я…конфлікт…ну, якщо береться ухвала суду. Де написано, що можна НАБУ опломбувати і припинити його роботу?Мені здається, є певні ознаки того, що є конфлікт. Але я сподіваюсь, що це не позиція генерального прокурора Юрія Віталійовича Луценка, і ми цю ситуацію вичерпаємо», – сказав Ситник.
Координація з Генеральною прокуратурою дуже потрібна НАБУ для ефективної роботи, утім на цьому не обмежується. Бюро співпрацює також із Національним банком України, Державною міграційною службою, Державною фіскальною службою та Державною аудиторською службою.
А завдяки співпраці із західними партнерами в приміщенні бюро облаштували кімнати для допитів та кілька тренінгових класів. Британські фахівці облаштовують для НАБУ ІТ-лабораторії, здатні досліджувати цифрові гаджети та носії, відновлювати пошкоджені дані. А за сприяння посольства США в Україні НАБУ відомство Ситника має сучасний програмно-апаратний комплекс для сканування та розпізнавання документів.
Результати за півроку
За півроку роботи, звітує Національне антикорупційне бюро, арештували понад 411 мільйонів гривень, 75 мільйонів доларів та 7 мільйонів євро. Окрім цього – цінних паперів на 75 мільйонів доларів, 94 земельних ділянки, 35 транспортних засобів, 37 квартир та 13 будинків. Із них на користь держави повернули 45 мільйонів гривень.
«Зараз у них є ще понад сотня (194, згідно зі звітом – ред.) активних проваджень. Зачепили посадовців різного рівня, і досить багато суддів взяли на гачок. Мені подобається, як вони працюють. Їх постійно дискредитують, тим не менш і антикорупційне бюро, і прокуратура досить добре показують, що вони можуть давати результати. Подивимося до осені, що буде далі», – резюмує Хмара.
Станом на кінець липня у НАБУ працювали 175 детективів, триває третя хвиля набору. На 94 посади зараз претендують 4 тисячі кандидатів.
