Потік туристів до України з 2013 року скоротився вдвічі, каже народний депутат Анна Романова. Причина переважно у побоюванні за безпеку, відсутності будь-якої реклами, крім негативних новин, на міжнародній арені. Втім всередині країни зростає внутрішній туризм. Однак і він приносить в бюджет коштів небагато. Ситуацію можна змінити, переконані експерти. Потенційно туристичний ринок України складає близько 10 мільярдів доларів. У цьому запевняють і депутати, які ініціювали ухвалення в парламенті рекомендацій щодо туристичного розвитку.
Потенційний об’єм ринку складає більше 10 мільярдів доларів США, стверджує депутат від партії «Самопоміч» Анна Романова. Вона досліджувала тему туризму перед поданням до Верховної Ради рекомендацій щодо розвитку туристичної індустрії з метою економічного розвитку України. Протягом всіх минулих років Україна розвивала виїзний туризм, зміцнюючи економіку інших країн. З туристичних податків існує лише туристичний збір, який надходить в місцеві бюджети, але він не показовий. Якщо брати обсяг туристичного збору за 2015 рік, то це приблизно 35 мільйонів гривень, зауважує Анна Романова. Та найбільше поповнення державного бюджету відбувається через створення робочих місць і сплати податку з доходів фізичних осіб.
Україна має витрачати на власну рекламу не менше ніж 10 мільйонів гривень на рік – депутат
У 2012 році до України приїхало 25 мільйонів іноземних туристів. Після 2013 року – по 13 мільйонів два роки поспіль, переконує Романова і додає: потік туристів впав удвічі.
Водночас в країні зріс внутрішній туризм. Українці почали подорожувати країною з кількох причин: стало дорого відпочивати за кордоном, зріс курс іноземної валюти, патріотичні почуття теж відіграли свою роль.
Найменше подорожували жителі східних регіонів України, каже ініціатор рекомендацій щодо розвитку туристичної індустрії. Є такі регіони, де лише 5% населення регулярно виїжджали лише за межі своєї області.
«Ніщо так не сприяє розвитку патріотизму, а також єдності країни, коли самі українці будуть подорожувати від сходу на Західну Україну, з півночі на південь. Це буде сприяти тому, що ніяка російська пропаганда не зможе вселити у свідомість українців якісь там міфи, наприклад, що на Західній Україні живуть фашисти чи нацисти, або навпаки, що на Східній Україні живуть лише злочинці. Чим менше люди подорожують країною, тим більше буде міфів і стереотипів вкладатися для того, щоб роз’єднати країну», – зауважує депутат Анна Романова.
Україна має витрачати гроші на промоцію держави, на популяризацію національного бренду, зазначають депутати-ініціатори затверджених рекомендацій щодо розвитку туризму. Ця сума має бути не меншою ніж 10 мільйонів доларів. Приблизно таку суму витрачає на ці потреби Грузія.
Зараз держава не витрачає кошти для розвитку туризму, і це лягає на плечі бізнесу і часто місцевих рад. Тоді, як позбутись негативних стереотипів, що склалися в іноземців – завдання держави на міжнародному рівні.
За кордоном пересічні люди впевнені, що в Україні війною охоплена вся територія, запевняє депутат Романова. Держава ж має пояснити світові, що конфлікт відбувається на частині, що складає 6 % від всієї території, де мирно і спокійно.
Перешкодою подорожам країною люди, серед іншого, називають низькі доходи, на що вони вказували як в ефірі Радіо Свобода, так і на сторінках у соцмережах.
Модні напрямки
З 2010 року в Україні стає модним так званий активний туризм – це пішоходні, велосипедні маршрути, сплавляння по річках та подорожі верхи на конях. Активним відпочинком цікавляться переважно українці, тоді як іноземців небагато. Трохи подорожують Західною Україною поляки та чехи, кажуть експерти. На непопулярність серед приїжджих активного туризму впливає мало інформації про Україну.
Українська туристична інфраструктура не дотягує до європейської, але потроху з’являються цікаві об’єкти, зауважує Сергій Підмогильний, голова Української асоціації активного та екологічного туризму.
Проблема полягає в тому, що в Україні туризм розвивається за адміністративним принципом. Тобто, якщо Полісся розтягується на кілька областей, то кожна з них бачить розвиток територій по-своєму, а в Європі такі об’єкти розвивають цілісно.
В нас поки що немає прикладів якісного територіального розвитку, більше це на ініціативі окремих підприємців, які ті чи інші інфраструктурні об’єкти розвиваютьСергій Підмогильний
«За кордоном зважають на адміністративні межі, але намагаються розвивати туристичні території. Вибудовують маршрути із великою протяжністю і забезпечують їх відповідною інфраструктурою. Це такий комплексний розвиток. В нас поки що немає таких прикладів якісного територіального розвитку, більше це на ініціативі окремих підприємців, які ті чи інші інфраструктурні об’єкти розвивають», – зазначає Сергій Підмогильний.
Українці самотужки створюють путівники по країні
З інформаційним вакуумом у напрямках подорожей країною стикнувся і письменник, автор проекту «Українер» Богдан Логвиненко, який зараз перебуває в експедиції по Західній Україні. Він зауважує, що є цікаві місця, але до них або важко дістатись, або про них нічого не відомо в інформаційному просторі. За результатами експедиції Богдан Логвиненко планує видати путівник по Україні.
«Путівник буде в двох варіантах. Один – це репортажі та статті на сайті, вони почнуть з’являтися з цього тижня. Другий – друкований путівник по кожному регіону. Поділ на регіон в путівнику буде не за областями, тим радянським адміністративним принципом, а за історичними регіонами. Тобто в нас є Поділля, Закарпаття, Карпати, Галичина, Слобожанщина і так далі», – пояснює автор проекту, що з’явився з ініціативи активістів при підтримці бізнесу.
Зараз українці обирають переважно морський напрямок. На окуповану територію Криму також запрошують українців деякі туроператори і перевізники. У Верховній Раді нині зареєстровано законопроект щодо позбавлення ліцензій тих, хто на території України здійснює турооператорські послуги з організації відпочинку в Криму.
В Україні департамент туризму був створений лише у 2014 році. Він підпорядковується Міністерству економічного розвитку і торгівлі і зараз вони працюють без жодного фінансування, окрім оплати праці. Проекти з популяризації втілюють за рахунок меценатів.
