Доступність посилання

ТОП новини

У Дніпрі хочуть заборонити рекламу поїздок до Криму 


Дніпро – У Дніпрі на сесії міськради розглянуть питання заборони зовнішньої реклами відпочинку в анексованому Криму. Про це заявив мер Борис Філатов. Оголошеннями про «швидкі й зручні» перевезення на півострів рясніє обласний центр й інші великі міста регіону. Перевізники зазначають, що це лише бізнес: попит породжує пропозицію. Однак експерти наголошують, що такі перевезення нелегальні й кожен українець має зважити і ризики, і моральність такої турподорожі.

У Дніпрі хочуть заборонити рекламу поїздок до Криму
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:03:11 0:00
ЗАВАНТАЖИТИ

Зупинки, паркани, стовпи, під’їзди і навіть громадський транспорт Дніпра майорять рекламою перевезень до Криму, Донецька, Росії, до того ж, найчастіше вони розміщені в заборонених місцях, однак є й цілком легальні. Оголошення про турпоїздки до Криму були розклеєні навіть навпроти обласного військкомату, де відбуваються збори українських бійців. Це викликало обурення дніпровських активістів.

«Реклама з’являється, але її менше і вона завуальована»

Волонтерка Людмила Хапатько понад два роки допомагає переселенцям з Донбасу та Криму. Вона також є ініціаторкою кампанії «Туристичному сепаратизму – STOP». Сама Людмила й її однодумці виходять на вулиці міста, аби зірвати оголошення про поїздки на півострів, кілограми зібраного «спаму» здають в макулатуру.

Окрім того, активісти зареєстрували дві петиції – звернення до президента й до мера міста – з вимогою заборонити рекламу відпочинку та перевезень на курорти на тимчасово окупованих територіях, зокрема, в Криму. Гроші, зароблені українцями на відпочинок, не повинні йти в кишеню окупантам, вважають вони. Людмила Хапатько каже: результати цієї кампанії є, ідею підхопили й в інших містах.

Це треба забороняти на загальнонаціональному рівні. Щоб на таких перевізників можна було поскаржитись і їх могли покарати
Людмила Хапатько

«Те, що ми вийшли на акцію, отримало резонанс і в наших ЗМІ, і в «ворожих», значить, вирішили ми, ми все робимо правильно. Результати є. Звичайно, реклама з’являється, але її менше і вона завуальована. Її вже не друкують на барвистих папірцях, а роблять чорно-білою. Щоб менше кидалась в очі. І менше пишуть про Крим, а рекламуються як поїздки на море. Прибирають і російський телефон, який у них був, залишають тільки українські номери. Але це ті самі перевізники. Там, де ми постійно зриваємо, вони вже «задовбались» клеїти. Звісно, реклама в Інтернеті лишилась, її багато. Це треба забороняти на загальнонаціональному рівні. Щоб на таких перевізників можна було поскаржитись і їх могли покарати. По телефону вони кажуть: у нас все «схоплено», ніяких піших переходів, тут – оператор, там – оператор, були б гроші. У нас нема такого закону, який би забороняв таку рекламу, це справа совісті кожної людини. Але, ми вважаємо, що це має бути справою совісті цілої країни, тому ми й вирішили збирати підписи під петиціями», – розповіла Радіо Свобода Людмила Хапатько.

«Буде посадочний чек»

Представники автотранспортних підприємств Дніпра, які здійснюють поїздки до Криму, говорити під запис не погоджуються. Не на мікрофон, на умовах анонімності зізнаються: зрадниками себе не вважають, це лише бізнес – попит на поїздки породжує пропозицію.

Зателефонувавши до кількох автопідприємств, які пропонують перевезення до Криму, Радіо Свобода вдалось з’ясувати, що попит справді є: записатись «на рейс» можна не менш, як за тиждень, а то й два. Середня ціна поїздки до Ялти, Алушти чи Феодосії складає від 500 до 600 гривень. Послуг із поселення на місці пасажирам не пропонують, але зазначають, що «можуть посприяти». Із собою потрібен лише паспорт громадянина України. Обіцяють навіть «квиток» – чек з печаткою про оплату поїздки. У фірмах-перевізниках запевняють: умови перетину так званого «кордону» прості, це займе не більше двох – трьох годин, рейси прямі, без пересадок. Водночас на питання про легальність перевезень і гарантії безпеки пасажирів диспетчери відповідають не надто охоче.

«Досить українського паспорта, проходите кордон та й усе. Прямий рейс, без всіляких пішохідних переходів на кордоні. За тиждень забронюємо місце, при посадці заплатите за проїзд. За день до вашого від’їзду ми скажемо місце збору й час. Буде посадочний чек. Чек з печаткою буде вам. Я не знаю, легально це чи нелегально. Ви хочете їхати з легальними перевізниками? Я не можу зрозуміти. Вас ніхто не висадить. У нас досвідчені водії, хороші автобуси, доїдете зручно, з комфортом», – сказала Радіо Свобода диспетчер одного з автопідприємств.

Більшість із тих, хто користується послугами з перевезень до Криму, роблять це з особистих мотивів: у когось на півострові родичі й можна зекономити на проживанні, хтось везе до бабусь на канікули дітей, хтось взагалі їде не на відпочинок, а приглянути за залишеним на півострові майном – квартирою чи будинком. Щовечора з Дніпра вирушають мікроавтобуси до Криму.

Водночас експерти наголошують, що такі перевезення нелегальні, організованого автотранспортного сполучення з Кримом немає вже майже півтора року, тендери не проводились, відтак, кожен українець, плануючи поїздку, має зважити ризики – його доправлення до місця призначення й безпеку в дорозі ніхто не гарантує.

Поїздки нелегальні, а критерії моральності кожен громадянин України визначає для себе сам – експерт

Юрій Смелянський, експерт фонду «Майдан закордонних справ», зазначає: зважуючись на поїздку та відпочинок на півострові, громадянин фактично фінансово підтримуватиме окупаційну владу. З іншого боку, каже аналітик, держава досі не сформувала чіткої моделі внутрішньої політики по відношенню до анексованого Криму, відтак кожен українець сам для себе вирішує це моральне питання.

Критерії моральності щодо відвідування Криму, відпочинку на його території і, як наслідок, економічної підтримки окупаційного режиму в Криму кожен громадянин України визначає для себе сам
Юрій Смелянський

«По-перше, питання легальності. З грудня 2014 року офіційне транспортне сполучення з питань пасажироперевезень в/з окупованої території Криму перервано. На сьогодні воно не відновлене. Отже, конкурсів на право здійснення пасажирських перевезень у кримському напрямку не проводилося. Відповідно, будь-які організовані пасажироперевезення здійснюються нелегально. Друге – питання законності. У той же час, за нормами чинного законодавства заборони на в'їзд або виїзд, в приватному порядку, з / на територію окупованого Криму не вводилося. Відповідно, приватний транспорт в'їжджає в Крим і виїжджає назад повністю на законних підставах. Люди теж. Моральний аспект. Влада країни досі не сформувала чіткої моделі внутрішньої політики по відношенню до окупованій території Криму. Відповідно, критерії моральності щодо відвідування Криму, відпочинку на його території і, як наслідок, економічної підтримки окупаційного режиму в Криму кожен громадянин України визначає для себе сам. Але і громадянське суспільство країни має право давати оцінки моральності подібним діям окремих громадян. Сесія міської ради будь-якого населеного пункту має право ухвалити рішення про заборону розміщення реклами відпочинку та організації поїздок в Крим на території свого населеного пункту і запровадити, в рамках чинного законодавства, рівень відповідальності. У свою чергу, представники громадянського суспільства також мають право на проведення акцій з очищення міста від реклами, що має ознаки «туристичного колабораціонізму», – сказав у коментарі Радіо Свобода Юрій Смелянський.

Між тим у Дніпрі міський голова Борис Філатов вже відреагував на петицію активістів – прихильників заборони реклами поїздок до Криму. На своїй сторінці в Фейсбуці він заявив, що питання розглянуть на сесії 13 липня.

Однак це не «охолодило» активістів кампанії «Туристичному сепаратизму – STOP»: цими вихідними вони знову вирушають на рейд «з очищення міста від туристичного спаму».

У червні 2016 року в сесійній залі Верховної Ради України відбулись перші за два роки анексії Криму парламентські слухання «Стратегія реінтеграції в Україні тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь: проблемні питання, шляхи, методи і спроби».

  • Зображення 16x9

    Юлія Рацибарська

    Журналістка-фрілансерка. Працюю кореспонденткою Радіо Свобода в Дніпрі з 2006 року. Народилась на Дніпропетровщині. Закінчила факультет систем і засобів масової комунікації Дніпровського національного університету – магістр журналістики. Писала для місцевих та загальноукраїнських газет і журналів, працювала новинкаркою та дикторкою на радіо, кореспонденткою та редакторкою сайту в інформагенції. Пишу, фотографую, надихаюсь історіями людей.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG