Сергій Мокрушин
«Кримська світлиця», єдине україномовне видання півострова, переїжджає на материкову Україну – туди його переводить державне підприємство «Національне газетно-журнальне видавництво». Видання в Криму ніколи не було масовим, в останні роки газета виходила в електронному форматі. Навіщо відроджувати газету на материку? Як її читатимуть у Криму? І які є особливості висвітлення подій на окупованому півострові? Про це говоримо з генеральним директором «Національного газетно-журнального видавництва» Андрієм Щекуном і кореспондентом Російської редакції Радіо Свобода Антоном Наумлюком.
Всеукраїнська літературно-громадська газета «Кримська світлиця» відновила свою роботу в удосконаленому форматі з новою командою, хоча й тепер команда сформована переважно з кримчан. Після тривалих суперечок щодо переведення редакції з Сімферополя до Києва головний редактор Віктор Качула відмовився від переїзду до столиці і був звільнений 31 травня. Очолив видання сімферополець, філолог Віктор Мержвинський, який зараз перебуває на службі у зоні бойових дій. Поширювати видання тепер планують переважно в Херсонській області і, зокрема, в потягах, що прямують у напрямку Криму, а також на адмінкордоні. Тривають переговори про продаж газети в кіосках, електронна версія теж не перестане працювати. Газета видавалася в Криму з 1992 року. 25 березня 2016 року вона припинила друкуватися і з травня виходила лише в електронному форматі.
– З нами на зв'язку директор «Національного газетно-журнального видавництва» Андрій Щекун. Андрію, чому відбулася зміна керівництва «Кримської світлиці»?
Щекун: Попереднє керівництво «Національного газетно-журнального видавництва» ще в травні 2014 року видало такий наказ, це ж зробив і я, коли прийшов на посаду гендиректора. У 2014 році відбулося захоплення приміщення редакції в Сімферополі, журналісти і редактор працювали напівлегально, надсилаючи матеріали до Києва. Державне підприємство не може вести свою діяльність на окупованій території, всі державні установи переведені на материк. Ми запропонували головному редактору Віктору Качулі варіанти виходу із ситуації – адже ті, хто не хочуть переїжджати з Криму, можуть працювати за договором цивільно-правового характеру як журналісти, пересилати свої матеріали з Криму. Мені було дуже складно вибити з бюджету гроші на те, щоб газета відновила діяльність у друкованому вигляді. Всі півроку моєї роботи йшов конструктивний процес переговорів із Віктором Качулою, але, на жаль.
– «Кримська світлиця» не була найпопулярнішим і найцитованішим ЗМІ, але все ж займала особливу нішу як єдине україномовне видання. Чому так вийшло і чого очікувати від оновленого видання?
Щекун: Вона не була єдиним україномовним виданням, це вже популізм. Ще були дві україномовні газети в Севастополі, газета «Думка», яку я видавав, та й інші видання, ще від початку незалежності. Так, вона не стала масовою, коли я прийшов на посаду, ситуація була критичною. 90 тисяч – лише заборгованість із зарплати, і 219 передплатників на всю країну. Думаю, проблема була в неправильному менеджменті, висвітленні подій. Будемо робити висновки.
– Як газета потраплятиме до кримчан? Чи зможуть вони отримати друковану версію?
Думаю, кримчани зможуть купувати її на материку і провозити до Криму, зокрема купувати в потягахАндрій Щекун
Щекун: Думаю, кримчани зможуть купувати її на материку і провозити до Криму, зокрема купувати в потягах. Зараз «Укрзалізниця» розглядає варіанти. Окрім того, від наступного тижня газету можна буде купити в точках «Союздруку». Також будемо намагатися збільшити кількість передплатників. Можливо, проведемо акцію, коли будь-який житель України зможе зробити передплату газети для кримчанина і передати її до Криму.
– Який планується наклад?
Щекун: На сьогодні – 1 тисяча екземплярів. Це відповідно до бюджету на 2016 рік.
– Нинішній головний редактор «Кримської світлиці» Віктор Мержвинський виграв оголошений на початку червня конкурс на цю посаду і поки служить у зоні бойових дій. Він стверджує, що робота редакції буде спрямована на популяризацію видання, і вважає, що аудиторію суттєво поповнять переселенці. При цьому формат газети тепер не замикатиметься тільки на кримському питанні – це мають бути теми державного масштабу, які тим чи іншим чином стосуються Криму. Андрію, кримський інформаційний простір однополюсний, і дуже складно зробити так, щоб інформація з материка пробивалася до Криму. Чи вийде це зробити шляхом відродження «Кримської світлиці»?
Щекун: Гадаю, тут до нас має приєднатися Міністерство інформаційної політики. Адже більшість проектів, які забезпечують доступ інформації з Криму і в Крим, працюють без підтримки держави.
– Від весни 2014 року професія журналіста в Криму стала небезпечною. З нами на зв'язку з Криму журналіст Російської редакції Радіо Свобода Антон Наумлюк. Антоне, нещодавно у вас вийшов матеріал про справу кримського журналіста Миколи Семени, в якому говориться, що спецслужби в Криму посилено стежать за журналістами і намагаються їх вербувати. Наскільки поширена ця практика?
Те, що роблять спецслужби в Криму – типово для окупованих територій. ЗМІ – це перша і найочевидніша ціль для удару владиАнтон Наумлюк
Наумлюк: Це не тільки випадок Семени – просто це яскравий приклад, і людині загрожує термін до 5 років. Є кілька випадків, коли журналістів так само переслідували, порушували кримінальні справи, зокрема за сепаратизм, лише за тексти статей. Але ці люди змогли виїхати з Криму. Те, що роблять спецслужби в Криму, типово для окупованих територій. ЗМІ – це ж перша і найочевидніша ціль для удару влади. Ситуація не дуже сприятлива для роботи журналістів, особливо тих, хто живе тут, не виїжджаючи. У Росії складніше, напевно, лише на Північному Кавказі. Якщо ти займаєшся темами, висвітлення яких несе потенційну небезпеку для влади і силовиків – зниклі люди, викрадення, справи кримських мусульман, наприклад, «Хізб ут-Тахрір» – тобі забезпечена пильна увага спецслужб. Плюс традиційно небезпечні теми – корупція, хабарі. Як тільки починаєш розкопувати цей гнійник, місцеві князьки тут же відреагують. Тобто розслідувальна журналістика. Але вона завжди небезпечна.
– Наскільки вся ця інформація доступна самим кримчанам?
Наумлюк: Інформація доступна, але її переломлення – інше питання. Про зниклих людей кажуть, але характер подачі інформації не той, що на материку. Нещодавно «прокурор» Поклонська офіційно в ефірі лояльного владі каналу повідомила, скільки людей вважаються викраденими і зниклими безвісти, і пояснила, що ніякої політики тут немає, це все кримінал, перехідний період. Це некоректна подача інформації. Адже зникали насамперед активісти, люди, які не прийняли анексію, кримські татари. Це політичні злочини. Так що факти ніхто не приховує, але інтерпретація дуже скоригована.
– Президент Путін підписав так званий «пакет Ярової», тепер дуже посилене законодавство в сфері поширення інформації. Як сприймають ці зміни в окупованому Росією українському Криму?
Наумлюк: Ніяк, до них не готові, тому що ніхто не розуміє, як це законодавство буде працювати. Велика частина пакету є складною для виконання, все інше – посилення покарань. Але кримчани ментально і фізично не готові перейти під російську юрисдикцію, я це бачу на прикладі законів про землю. Бачу, як працюють суди, які ніяк не адаптуються під російські реалії.
Оригінал публікації – на сайті проекту Радіо Свобода «Крим.Реалії»
