Київ – Нацбанк України знизив облікову ставку, яку суттєво підвищив торік у час фінансової кризи. В умовах, коли інфляція знижується, гривня зміцнюється, а економіка відновлює зростання, нижча облікова ставка сприятиме здешевленню кредитів, очікують в НБУ. Утім, експерти вважають зниження ставки НБУ скоріше позитивним сигналом, ніж реальним засобом впливу на фінансовий сектор. І закликають НБУ та уряд дбати про зміцнення економіки в цілому. Зокрема – створювати сприятливі умови для банків, які спеціалізуються на кредитуванні у сферах експорту, інвестицій та новітніх технологій.
Національний банк України знизив свою облікову ставку до 16,5% річних, повідомила за підсумками засідання ради НБУ голова правління банку Валерія Гонтарева. За її словами, підстави для цього та до інших кроків, які знімають обмеження на фінансовому ринку, стали стабілізація валютного курсу та тенденція до зниження інфляції, яка у травні цього року знизилася до 7,5%, відносно травня 2015 року. За підсумком року інфляція становитиме 12%, прогнозує Гонтарева.
«Зниження інфляційного тиску мало фундаментальний характер, що підтверджує уповільнення базової інфляції. Цьому сприяли виважена монетарна політика та зміцнення обмінного курсу гривні внаслідок сприятливої кон’юнктури на світових товарних ринках. Також дефляційний тренд підтримувало збільшення пропозиції продовольчих товарів», – зазначила Гонтарева.
Зокрема, за її словами, певне здешевлення металургійної продукції на зовнішніх ринках мало вплинуло на ситуацію в Україні, водночас збільшення очікуваного врожаю зернових із 58 до 61 мільйона тонн стало сприятливим чинником. Завдяки цій та іншим статтям експорту надходження валюти до України є стабільним, водночас банки частіше купують готівкові долари та євро, аніж продають їх населенню.
У цих умовах зниження облікової ставки з 18% до 16,5% річних є своєчасним кроком, який наразі не спричинить відтоку депозитів, однак зробить кредити дещо більш доступними, визнають у правлінні Нацбанку. Гонтарева не виключає, що невдовзі НБУ продовжить зменшувати облікову ставку.
Національний банк України вже знижував облікову ставку 22 квітня 2016 року – із 22% до 19% річних, а 27 травня – до 18%.
У березні минулого року, реагуючи на фінансову кризу, НБУ збільшив облікову ставку та ставку рефінансування до 30%. До подій 2014 року вона становила 14%. Облікова ставка є одним із інструментів, за допомогою якого Нацбанк встановлює для комерційних банків орієнтир щодо вартості залучених і розміщених коштів. Фактично вона визначає вартість кредитів і на міжбанківському ринку, і для бізнесу, і для простих громадян.
Зазвичай у розвинених державах зі стабільною економікою відсотки за кредитами є низькими, як і облікова ставка центрального банку. Так, у березня цього року Європейський центральний банк знизив облікову ставку до нуля. Раніше вона становила п’ять сотих відсотка.
Натомість США минулого року підвищили облікову ставку до 0,25-0,5% річних.
Ще однією позитивною тенденцією, яка дає змогу знижувати облікову ставку та зменшувати обмеження на фінансовому ринку, є стабілізація валютного курсу з тенденцією до зміцнення гривні, пояснила Валерія Гонтарева. За її словами, через це НБУ з початку року майже не проводив валютних інтервенцій, щоб гасити стрімкі коливання валютного курсу, і купував валюту набагато частіше, ніж продавав її. Так, з початку року Нацбанк скупив на міжбанківському ринку 1,1 мільярда доларів, і долучив їх до золотовалютних резервів, які збільшилися до 13,6 мільярда доларів. Цієї суми вистачає для покриття витрат на імпорт упродовж трьох з половиною місяців, тобто вище за тримісячний рівень, який частина фінансових експертів вважають мінімально допустимим для держави.
Зниження облікової ставки є недостатнім для дешевших кредитів, але воно вселяє оптимізм – експерти
Зниження облікової ставки відображає оптимізм Національного банку щодо подальшої фінансової стабілізації та зменшення інфляції, і такий оптимізм є небезпідставним, визнає економіст Ярослав Жаліло. Водночас він закликає фінансового регулятора використовувати для впливу на ситуацію інші важелі, які є більш ефективними в українських умовах.
«Інфляція може дещо прискоритися восени, але навіть з урахуванням цього її динаміка є і залишиться поміркованою. Зниження ставки є обґрунтованим, але вона досить висока для того, щоб вплинути на реальну доступність кредитів для більшості споживачів. Тим більше, що в Україні традиційно облікова ставка не є регулятором попиту і пропозиції кредитів. – зазначає експерт. – Зокрема, тому, що платоспроможність позичальників є досить низькою. Тому ризики оцінюються банками як високі, і це обумовлює високу вартість кредитів. Пожвавлення може відбутися, якщо НБУ погодиться на те, що мають бути спеціалізовані банки з особливим регуляторним режимом. Який враховує особливості, наприклад, експортного кредитування, довгострокового інвестиційного чи ризикованого інноваційного кредитування або ж кредитування аграрного сектору».
Доки діють уніфіковані регуляторні вимоги до всіх банків – залишатиметься проблема недостатньої платоспроможності позичальників та недоступності кредитів для частини з них, тож про стабільне економічне зростання говорити зарано, визнає аналітик.
Водночас фінансовий експерт Дмитро Власов уточнює, що розмір облікової ставки, який в Україні раніше враховували переважно у фінансовій звітності, поступово починає впливати на вартість фінансових послуг. В нинішній ситуації він вважає зниження ставки правильним кроком з боку Нацбанку.
Облікова ставка поступово стає індикатором вартості грошей. Бізнес-клімат через її зниження поліпшуєтьсяДмитро Власов
«На Заході облікова ставка впливає на курс валюти і вартість кредитних ресурсів. В Україні вона донедавна не мала такого значення. Однак на неї починають зважати дедалі більше. Так, Нацбанк платитиме за цією ставкою по депозитних сертифікатах (за якими він викуповує у банків надлишкові кошти). Облікова ставка поступово стає індикатором вартості грошей. Бізнес-клімат через її зниження поліпшується, але для маленького і середнього бізнеса він ще не став достатньо сприятливим. Кредити трохи подешевшають, але проблема в тому, що майже нікому позичати – в Україні наразі мало якісних, надійних позичальників», – зауважує Дмитро Власов.
Він визнає, що зниження облікової ставки є позитивним сингалом для банків та інвесторів, але називати його одним із визначальних чинників для стабільного економічного зростання – не варто. За словами фінансиста, «один НБУ – в полі не воїн». Тому працювати на одужання фінансового сектору мають одночасно як уряд, так і парламент. Попри це, визнає аналітик, низка законопроектів, які покликані регулювати фінансовий сектор, нині лежать у Верховній Раді без розгляду. Водночас в НБУ зміну облікової ставки вважають одним із основних інструментів впливу банку на ситуацію в державі.
Зі свого боку Ярослав Жаліло констатує, що зниження облікової ставки НБУ принаймні не завадить тенденції до фінансової стабілізації, яка наразі має місце. Однак він вважає, що стан фінансового сектору зможе суттєво поліпшитися лише внаслідок інших чинників, як-от загальне пожвавлення економіки.
