Київ – Українська влада переживає політичну кризу, однак парламент голосує за президентські ініціативи, пов’язані з євроінтеграцією, засвідчило пленарне засідання у вівторок, 15 березня. Ця ситуація дає зрозуміти, що глибину політичної кризи в Україні не варто переоцінювати, і що уряд та парламент залишаться працездатними щонайменше до осені, вважають політологи. Частина ж з них говорить, що негативні тенденції, які накопичувалися упродовж двох останніх років, загнали українську владу у глухий кут.
Фракція «Самопоміч» не долучиться до формування нової коаліції та призначення прем’єр-міністра доти, поки інші сили парламенту не виконають її умов, заявив на початку засідання Верховної Ради заступник голови фракції Єгор Соболєв.
«Нам пропонують посаду прем’єра і участь у новій коаліції. Нас часто обдурювали. Пропозиції надходять через прес-служби, обіцяють щось, а потім – вночі ухвалюють якісь інші рішення», – сказав Соболєв.
Він назвав умови, за яких «Самопоміч» піде на переговори.
Перше – призначення генпрокурора – не друга Порошенка, прем’єра, інших політиків і олігархівЄгор Соболєв
«Перше – призначення генпрокурора – не друга Порошенка, прем’єра, інших політиків і олігархів. Друге: призначення нового складу ЦВК. А також – потрібен прозорий, чіткий закон про вибори. Після цих рішень ми готові до переговорів про нову коаліцію чи посаду прем’єра», – сказав Соболєв.
Перед цим лідер фракції «Блоку Петра Порошенка» Юрій Луценко заявив, що ідея створення технократичного уряду, фактично, була «похована» заявою фракції «Самопоміч» про відмову вступати в нову коаліцію.
«Представники фракцій, що брали слово до мене, звинувачували у політичній кризі кого завгодно, крім себе. Причина ж кризи не в особистостях, а в тому, що зупинилися реформи», – наголосив Луценко. – Тому наша фракція незадовільно оцінила роботу уряду. Але ми не маємо нічого особисто проти Яценюка».
Кожен побачив з політичної кризи «власний» вихід?
14 березня речник президента України Святослав Цеголко зауважив, що на сьогодні існує три варіанти розвитку подій навколо формування уряду, один із них – формування політичного уряду (наприклад, на чолі з Андрієм Садовим).
У відповідь лідер об’єднання «Самопоміч», мер Львова Андрій Садовий наголосив, що прем’єр повинен мати підтримку більшості парламентарів, а «Самопоміч» має 26 депутатів.
13 березня прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк назвав політичну кризу в Україні штучною, вказавши два виходи з ситуації: або президент і блок його імені підтримують чинний уряд, або беруть всю відповідальність на себе і представляють новий Кабмін.
На відміну від «Народного фронту» та «БПП», які виступають за збереження коаліції або формування нової на основі чинного парламенту, фракції «Батьківщина» та «Опозиційний блок» заявили, що найкращий вихід з політичної кризи – перевибори.
Між тим, політолог Володимир Фесенко називає перевибори малоймовірним сценарієм і закликає не переоцінювати глибину політичної кризи.
Понад 230 депутатів поставили підписи під коаліційною угодою та не відкликали їх, отже, коаліція формально досі існуєВолодимир Фесенко
«Я б не переоцінював ситуацію. Це радше емоційна та процедурна криза. Уряд працює. Йому не змогли висловити недовіру, але немає жорсткої заборони оголосити її ще раз. Є норма Конституції про це. Було би бажання. Спікер Володимир Гройсман пояснив, що понад 230 депутатів поставили підписи під коаліційною угодою та не відкликали їх, отже, коаліція формально досі існує».
Інший аналітик, політтехнолог Тарас Березовець, у соцмережах вказує на те, що політична криза зайшла у глухий кут.
Попри те, що фракції колишньої коаліції не змогли домовитися щодо уряду та спільної роботи, всі вони швидко та організовано підтримали президентський законопроект про електронне декларування доходів посадовців. Після того, як спікер Володимир Гройсман назвав цей документ останньою вимогою ЄС до безвізового режиму, депутати дали за нього 278 голосів.
Фракції поділилися відповідно до бажання іти на вибори – Яхно
Утім, щодо наступного законопроекту в порядку денному, який передбачає конфіскацію активів, що могли бути отримані корупційним шляхом, Верховна Рада розділилася на два табори. «Народний фронт» та Радикальна партія, які вимагали підтримати цей законопроект, блокували трибуну парламенту доти, доки спікер не закрив засідання.
Те, що депутати впродовж одного дня спільно голосували за електронне декларування, потім поділилися на два табори щодо закону про конфіскацію активів, а про майбутній уряд кожна фракція залишилася при своїй думці, відображає традиційні для української політики тенденції, пояснює Радіо Свобода політолог Олеся Яхно.
Парламент поділився за ознакою, хоче чи не хоче та чи інша фракція позачергових виборів. «Батьківщина» і «Опозиційний блок» – хочуть, «БПП» і «Народний фронт» – ні. Найменш зрозумілою є позиція «Самопомочі»Олеся Яхно
«Ці три тенденції в Україні поєднуються довгий час. За електронне декларування не могли не голосувати, бо після спроб вносити «гібридні правки» всі зрозуміли, що потрібен варіант, який би не викликав занепокоєння ЄС. Верховна Рада в цьому випадку виглядала конструктивно, – констатує політолог. – Що ж до конфіскації активів – весь політичний клас виявив свою позицію: він не хоче себе обмежувати. Що ж до прем’єра – то парламент поділився за ознакою, хоче чи не хоче та чи інша фракція позачергових виборів. «Батьківщина» і «Опозиційний блок» – хочуть, «БПП» і «Народний фронт» – ні. Найменш зрозумілою є позиція «Самопомочі», яка стверджує, що за жодних умов не хоче входити до коаліції, вимагає нового закону про вибори та висуває вимоги, які вони могли порушити і в минулій коаліції, але чомусь не порушили», – наголошує політолог.
Минулого року, під час перших суперечок у парламенті щодо ефективності роботи уряду Яценюка, голова фракції «Самопоміч» Олег Березюк заявляв, що його фракція за жодних умов не вийде з коаліції.
16 лютого, після звіту уряду, Верховна Рада України не змогла ухвалити резолюцію про недовіру Кабінету міністрів, хоча визнала діяльність уряду за 2015 рік незадовільною, а урядовий звіт відхилила. Перед цим голосуванням президент Петро Порошенко заявляв, що момент для часткового оновлення Кабінету міністрів пропустили, і є запит на повне перезавантаження. Але, відповідно до процедури, до вересня 2016 року парламент не має права повторно голосувати за недовіру прем’єр-міністрові.
