Київ – Чи продовжувати чинні обмеження щодо валютних операцій банків, компаній та звичайних громадян, наразі вирішують аналітики та керівництво Нацбанку України. Остаточне рішення щодо цього можуть ухвалити вже 5 третього березня, запевняють у прес-службі фінансового регулятора. Експерти ж наголошують, що від подібних адміністративних обмежень наразі більше шкоди, ніж користі. Частина з них взагалі радить НБУ відмовлятися від плаваючого валютного курсу та ситуативних кроків для підтримання фінансової стабільності, а натомість виробити державну фінансову стратегію.
Чи зберігати обмеження на купівлю й перекази валюти, вимоги продавати 75% валютної виручки від експорту та інші адміністративні заходи, які НБУ запровадив від початку 2015 року? Про це, за інформацією прес-служби Нацбанку, ітиметься на засіданні його правління, після чого, не пізніше 3 березня, НБУ має оприлюднити нову постанову щодо обмежень на валютному ринку.
Наразі пакет адміністративних обмежень містить вимоги не лише щодо обов’язкового продажу 75% валютної виручки експортерів, а й контроль розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами упродовж 90 днів, а також зобов’язання банків погоджувати з НБУ заявки на купівлю валюти на суму понад 50 тисяч доларів США.
Для простих українців діють обмеження на перекази валюти з рахунків клієнтів еквівалентом 15 тисяч гривень без підтверджувальних документів і 150 тисяч гривень, якщо такі документи є. А також громадяни не можуть отримувати з кас та банкоматів понад 300 тисяч гривень на добу, а іноземної валюти (в еквіваленті) – понад 20 тисяч гривень на добу. Українцям не дозволено купувати валюти на суму більш ніж 3 тисячі гривень на день, а банкам – на понад одну десяту відсотка від свого так званого «регулятивного капіталу» на день.
Адміністративні обмеження не йдуть Україні на користь – економісти
Чинні адміністративні обмеження не є ефективними, і їх краще скасувати, а натомість жорсткіше регулювати валютний курс, зауважив у коментарі Радіо Свобода Андрій Новак.
Час відійти від помилкової політики плаваючого курсу до політики «валютного коридору»Андрій Новак
«Якщо НБУ хоче приборкати гривню, потрібні не адміністративні обмеження валютних операцій, а курсова стратегія, якої досі немає. Час відійти від помилкової, як я вважаю, політики плаваючого курсу до політики «валютного коридору». Цим кроком НБУ дасть сигнал гравцям ринку, що валюту заганятимуть у коридор і вона дешевшатиме, і вони зрозуміють, що варто починати її продавати. Так держава зможе змінити ситуацію з попитом і пропозицією на ринку», – каже економіст.
Адміністративні методи, за словами Андрія Новака, вже не підтримують стабільності гривні, бо банки знайшли можливості їх обходити. Водночас, на думку економіста, нині немає економічних підстав для подальшої девальвації гривні: так, поліпшилися експортно-імпортний торговельний баланс та платіжний баланс, а державний борг упродовж року зменшився за рахунок реструктуризації та списання його частини. Тому, підсумовує Новак, для переходу до політики «валютного коридору» значні витрати доларів з держрезервів не потрібні: курс можна стабілізувати й «малою кров’ю».
Про поліпшення фінансових показників, що впливають на курсову стабільність, говорить і НБУ.
Про те, що валютні обмеження НБУ краще скасувати, Радіо Свобода говорить й інший економіст, Дмитро Власов.
Взагалі краще, щоб адміністративних обмежень не було: капітал має рухатися вільно. Але, найімовірніше, після 3 березня їх таки збережутьДмитро Власов
«Взагалі краще, щоб адміністративних обмежень не було: капітал має рухатися вільно. Але, найімовірніше, після 3 березня їх таки збережуть. Утім запроваджувалися вони з помилками, – доводить Власов. – Ще у 2014 році тодішній голова НБУ Степан Кубів припустився першої помилки: він обмежив зняття валюти з депозитних рахунків. Так, це на короткий час призупинило відтік валюти з банків. Але ж хто у здоровому глузді після цього понесе валюту в на депозит? Після цього була друга помилка: запровадили продаж 100% валютної виручки. Через таку вкрай різку зміну ситуації компанії просто перестали повертати валюту до країни. Потім відсоток зменшили, але потяг пішов, експортери вже не довіряють НБУ», – так пояснює економіст відтік валюти з України, який спричинив здешевлення гривні.
Ці та інші обмеження на валютному ринку обмежують розвиток бізнесу, пояснює Власов. «За умови таких «драконівських обмежень» зберігаються схеми виведення валюти з України, а це неприпустимо. І Нацбанк на них закриває очі. Влада мала б діяти з бізнесом і батогом, і пряником. А в Україні можливості для компаній (на валютному ринку) обмежують. І нічого не пропонують натомість. Найгірше – це несподівані різкі зміни у політиці фінансового регулятора. Кожен крок треба анонсувати і роз’яснювати»,– визнає економіст.
За 2015 рік українська гривня знецінилася відносно долара більш ніж у півтора рази і нині повільно продовжує дешевшати, свідчить статистика міжбанківських валютних операцій. Якщо раніше в НБУ визнавали, що гривню тягнуть вниз падіння економіки та паніка на фінансовому ринку, то наразі спостерігається стабілізація ВВП і про паніку не йдеться. Це визнають і представники Міністерства фінансів, і аналітики Світового банку, і недержавні експерти.
