Київ – Від «сирної війни» 2013 року до зупинення дії угоди про вільну торгівлю з 1 січня 2016-го – таку «еволюцію» пройшла Росія у відносинах з українським бізнесом. Україна ж, у свою чергу, запровадила санкції проти росіян і фактично закрила свій ринок для продукції, виробленої у країні-агресорі. Чи зможе Україна знайти достатньо інших ринків, і як може допомогти ЄС, який відкрив свій ринок для України?
Із 1 січня 2016 року Росія зупинила щодо України дію договору про зону вільної торгівлі СНД. Це означає, що на імпортовану українську продукцію Росія застосовуватиме ввізні мита, а отже, вона буде дорожчою для споживача. Цей крок Кремля став реакцією на набрання чинності другою частиною Угоди про зону вільної торгівлі між Україною і Європейським союзом.
«Росія, як завжди, нервово реагує на будь-яку європейську інтеграцію України», – заявив прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк на одному із засідань уряду.
Щодо ембарго Росії на українську продукцію, то уряд України, на виконання рішень президента і парламенту, здійснив контрзаходи, про що повідомляв Яценюк наприкінці 2015 року.
Тим часом, міністр економічного розвитку і торгівлі Айварас Абромавичус прогнозує великі збитки через втрату українським бізнесом російського ринку.
На його думку, підприємства України у поточному році через запроваджені Росією торговельні санкції втратять від 800 мільйонів до понад мільярда доларів прибутків. Тож міністр вважає, що український бізнес має активно шукати нові ринки для збуту своєї продукції, а уряд готовий надавати необхідну для цього підтримку.
Ринок ЄС – перспектива, яка потребує зусиль – експерти
Незалежні експерти вважають, що українські виробники повинні скористатися перевагами зони вільної торгівлі між Україною та Євросоюзом, і зазначають, що саме переорієнтація на європейський ринок дозволить українському бізнесу нехай не відразу, але у найближчій перспективі, оговтатись від втрати ринку Росії.
Так, директор Центру політичних та економічних ініціатив EU Strategy Олексій Молдован радить українським виробникам якнайшвидше перейти на європейські правила ведення бізнесу – хоч як би при цьому не було складно провести стандартизацію своїх товарів і послуг для продажів у Євросоюз.
Або бізнес пробивається на європейські ринки, або приречений на занепадОлексій Молдован
«Держава зробила важливий крок, оскільки український бізнес поставили в суворі умови: або він виходить на європейські ринки, або змушений скорочувати виробництво. Нинішня геополітична ситуація поставила перед бізнесом дилему: або він пробивається на європейські ринки, або приречений на занепад. Крім того, торгівля з ЄС – це означає запровадити нові, сучасні технології, а це, відповідно, з часом дозволить нарощувати виробництво», – зауважив фахівець в інтерв'ю Forbes.
Економіст Вероніка Мовчан нагадує, що після Революції гідності, у 2013-2014 роках, у зовнішньоекономічних відносинах Україна стала переорієнтуватися з російського ринку на європейський. І якщо в 2010-2013 роках частка Росії в експорті з України приблизно дорівнювала або трохи перевищувала частку країн Євросоюзу, то вже у наступні два роки (2014-2015 роки) частка Росії в українському експорті знизилася, у той час як частка ЄС – зросла.
При цьому, в 2015 році тенденція до скорочення російського напрямку експорту продовжилася, і російська частка у загальному потоці товарного експорту вперше склала менше 15 відсотків, повідомила журналістам Мовчан.
«Якщо рахувати втрати за даними 2015 року, екстраполюючи поточні тенденції, то втрати складають приблизно 130 мільйонів гривень», – оцінила експерт минулорічні втрати українських виробників харчової промисловості від закриття для них ринку Росії.
Тим не менше, на думку фахівців, якраз український аграрний сектор найбільше цікавить європейську сторону – і як місце для інвестицій, і як виробник якісних товарів. За даними Міністерства аграрної політики, станом на січень цього року 10 українських виробників молочних продуктів отримали дозвіл на експорт продукції до ЄС.
Як ідеться у звіті про виконання програми Кабінету міністрів «Україна-2020», опублікованому на урядовому порталі, українські експортери з початку року отримали в Державній фіскальній службі 4,5 тисяч сертифікатів на поставки товарів до ЄС. Цього року статус затвердженого Євросоюзом експортера отримали 23 підприємства, які постачають до ЄС мед, кетчупи й соуси, олію, пекарські дріжджі, печиво, скляну продукцію та інші товари.
«Піднебесна» – один з пріоритетних партнерів АПК України
Окрім ринку ЄС, українські виробники активно освоюють ринки Середньої Азії та Китаю. Фахівці оцінюють обсяг торгівлі між Україною і Китаєм у приблизно 10 мільярдів доларів США. А виробники сільськогосподарської продукції взагалі називають «Піднебесну» одним із пріоритетних партнерів України у галузі сільського господарства. Про це заявив міністр аграрної політики Олексій Павленко на минулорічному засіданні українсько-китайської підкомісії з питань співробітництва в галузі сільського господарства. Учасники засідання обговорили можливості збільшення аграрного товарообігу між двома країнами.
Ще минулого року шість українських компаній розпочали поставки молочної продукції до Китаю, а 35 підприємств-виробників продукції тваринного походження з цього року експортують свою продукцію до Молдови, розповів журналістам Павленко.
Російські санкції активізували і транспортне «перезавантаження» України. Так, Україна 15 січня 2016 року запустила «новий шовковий шлях» – тобто маршрут транспортування вантажів в обхід Росії. З Іллічівська на паром завантажено перший експериментальний потяг за маршрутом Україна-Грузія-Азербайджан-Казахстан.
Цей потяг у ніч на 31 січня прибув на казахсько-китайський кордон. Як повідомила прес-служба Міністерства інфраструктури України, хоча маршрут тривав більше 15 діб замість 11-12 діб, анонсованих раніше, в уряді очікують, що цей маршрут забезпечить альтернативний шлях постачання товарів, транспортування яких заблокувало торговельне ембарго Росії.
