Київ – Угоду про асоціацію між Україною та ЄС фахівці називають однією з найбільш амбітних угод, які будь-коли укладав Євросоюз, в першу чергу, через створення глибокої та всеосяжної зони вільної торгівлі. Формування зони вільної торгівлі, у свою чергу, передбачає проведення глибинних секторальних реформ в українській економіці, подолання корупції, відмову Києва від підтримки окремих галузей економіки тощо. То чи готова Україна запровадити європейські стандарти і правила ведення бізнесу?
У Києві заявляють про готовність до запровадження зони вільної торгівлі між Україною та Євросоюзом, згідно Угоди про асоціацію, з 1 січня 2016 року. Зона вільної торгівлі запрацює, не зважаючи на обіцяні Росією санкції, скорочення українського експорту до Росії і політичний шантаж Кремля. У цьому українців запевнив президент Петро Порошенко.
«Ми рішучі у своєму прагненні запровадити з 1 січня 2016 року у повному обсязі поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі з Європейським Союзом», – заявив Порошенко.
Україна скасує ввізні мита на понад 80 відсотків промислових товарів, а ЄС – на більш ніж 90 відсотків. Для решти товарів сторони встановили перехідні періоди, а для легкових автомобілів та одягу, який був у використанні, передбачено застосування спеціальних захисних механізмів. Вони спрямовані на захист української автомобільної та легкої промисловості, зазначають фахівці.
Чи не найбільше преференцій отримають українські виробники сільськогосподарської продукції. Для цього сектору продукції мита буде скасовано на понад 35 відсотків в Україні та на більш ніж 80 відсотків – в Євросоюзі. Внаслідок скасування мит українські експортери заощаджуватимуть понад 480 мільйонів євро щороку, а економія європейських експортерів перевищить 390 мільйонів євро на рік.
Як зазначив український експерт, один з авторів договору про створення зони вільної торгівлі Тарас Качка, це сприятиме розвитку сільського господарства, яке з часом зможе забезпечити внутрішній і зовнішній ринок своїми товарами.
«Говорячи про деталі Угоди про вільну торгівлю з Євросоюзом, слід особливу увагу звернути на ті товари, які на сьогодні є найбільш активними у зростанні експорту – це сільськогосподарські товари, наприклад, зернові. І той факт, що ми зможемо без мита додатково експортувати в ЄС близько 2 мільйонів тон зернових сумарно (попит на них зростає і ціни зростають у довгостроковій перспективі), означає, що наші виробники сільськогосподарських товарів отримають додатковий стимул для розвитку виробництва всередині країни», – пояснив Качка на брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
Він також наголосив на важливості виконання однієї з основних умов участі в зоні вільної торгівлі – це дотримання правил чесної конкуренції і рівного доступу до ринків. Мова йде, з одного боку, про боротьбу з такими практиками, як картелі, зловживання панівним становищем на ринку тощо, і ці практики каратимуться суворими санкціями. З іншого боку, мова також йде і про мінімальне застосування державних захисних заходів, наприклад, дотацій експортним галузям, компенсаційні механізми для внутрішніх виробників тощо, нагадав Качка.
ЗВТ змінить життя всієї України і місцевих громад – Солонтай
Український експерт Олександр Солонтай досліджував, як вплинуть нові правила ведення бізнесу за умов запровадження зони вільної торгівлі на місцевий бізнес і, відповідно, на місцеві громади. Висновок фахівця – у цілому європейські стандарти і чесні правила ведення бізнесу допоможуть інвестувати у розвиток виробництв і дозволять створити нові робочі місця. Адже не паперове, а справжнє запровадження зони вільної торгівлі збільшить і виробництво, і обмін товарами між країнами ЄС та Україною, і транзитні потоки, і пожвавить виробничі потужності і торгівлю у прикордонних регіонах, каже експерт.
«Самоврядування і зміцнення місцевих громад можливе лише тоді, коли Україна остаточно стане на шлях європейських принципів ведення і політики, і бізнесу. Щодо місцевих громад, то давайте візьмемо конкретні приклади. Так, на всіх прикордонних територіях з посиленням торгівлі між країною та ЄС, з розширенням зони економічної співпраці будуть створені нові галузі, яких там раніше не було: це різні логістичні центри, хаби, сервіси (для транспорту – ред.), різноманітні послуги, які супроводжують проходження і передачу товарів і послуг. Друге – з посиленням економічної співпраці наші вищі навчальні заклади починають працювати дещо інакше, тому що фірми починають робити дещо інші замовлення з підготовки спеціалістів. Третя галузь – це включення українських регіонів у транскордонну співпрацю і міжрегіональне співробітництво країн Євросоюзу», – пояснив Солонтай в інтерв'ю для Радіо Свобода.
Тобто прогнозується надходження великих європейських грошей на територію України, завдяки яким можна втілити потужні проекти з модернізації як окремих секторів, так і всієї української економіки у цілому. На заваді цьому наразі стоїть не стільки воєнна агресія Росії проти України, скільки корупція в органах державної влади України, повільне реформування системи управління економікою тощо, вважає Солонтай.
Повільне впровадження реформ перешкоджає ЗВТ – експерти
Експерти інформаційної кампанії «Сильніші разом», окрім корупції, побачили і низку інших проблем, які можуть стати на заваді запуску ЗВТ у повному обсязі.
Експерт кампанії Любов Акуленко вважає процес реформування економіки занадто повільним, проекти законів, які необхідно ухвалити і виконувати у рамках зони вільної торгівлі, народні депутати ухвалювати не поспішають або ж ухвалюють з енної (далеко не першої) спроби. І що б не казали можновладці, але Україна відстає і з законодавчим забезпеченням функціонування зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, зауважила Акуленко. Водночас, за її словами, не лише влада, а й бізнес несуть спільну відповідальність за ситуацію, що склалась.
«З одного боку, про це думає уряд і робить певні програми, але про це думають і підприємства. Вони аналізують ринки, ніші і дивляться, куди їм можна зі своєю продукцією заходити. Це досить складна інформація, тому підприємства замовляють консультантів, які для них роблять вузькопрофільні дослідження, а тоді підприємства бачать, яку нішу вони можуть зайняти. Найлегше, куди ми зможемо заходити – це Центрально-Східна Європа, Болгарія, Румунія. Тому що у нас з цим регіоном спільне минуле і по ціновій категорії товарів ми витримаємо», – зазначила Акуленко.
Державний уповноважений Антимонопольного комітету України Марія Нижник зазначила, що залишились проблеми з конкуренцією та прозорістю правил ведення бізнесу – при тому, що ефективна система захисту конкуренції є передумовою лібералізації торгівлі між Україною та Євросоюзом. Адже за лобізм і підтримку окремих компаній у різних економічних галузях в Україні передбачене покарання у вигляді штрафу.
«Мета Антимонопольного комітету, мета накладання штрафів – це у будь-якому разі не обмеження конкуренції. А якщо штраф, на думку того, на кого його накладають, непомірно великий, то це не означає, що хтось намагається знищити цього гравця на ринку», – зазначила Нижник у виступі на конференції «Фонду розвитку з проблем взаємовідносин Антимонопольного комітету та українського бізнесу».
Українські ділові кола та виробники говорять, що їх цікавить не лише вихід на європейський ринок, а і зміни всередині України, які дозволять прискорити глибинні внутрішні реформи, спростити ведення бізнесу і створити рівні умови для ведення бізнесу.
На цю ж тему:
29.12.2015
Добробут українського споживача від ЗВТ із ЄС має зрости на 12% – речник Єврокомісії
З 1 січня 2016 року починає діяти угода про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС: європейці радять українцям експортувати не лише метал і фрукти-овочі далі
21.12.2015
Україна і ЄС запроваджують ЗВТ. Кремль програв і показав свою суть
Ми були здивовані російською позицією – єврокомісар із питань торгівлі Сесилія Мальмстрем далі
29.11.2015
Вільна торгівля з ЄС є вигідною – економіст
Зона вільної торгівлі з Євросоюзом, на відміну від нинішніх односторонніх преференцій для українських товарів, призведе до зростання добробуту українців та оздоровлення структури економіки, свідчить моделювання Інституту економічних досліджень та політичних консультацій далі
