Американський тижневик Newsweek знайомить з матеріалами дослідження українських правозахисників, які викривають застосування тортурів і скоєння воєнних злочинів проросійськими бойовиками на сході України. Часопис ділових кіл Німеччини Handelsblatt пише про реакцію Росії на угоду про вільну торгівлю між Україною та Європейським Союзом, яка набирає чинності 1 січня 2016 року. Найпопулярніше видання Швеції Svenska Dagbladet повідомляє про те, як шведська компанія втілює в Україні освітній проект, профінансований ООН, який допомагає людям, які виїхали із зони збройного конфлікту на сході України, вчитися, а в майбутньому і працювати.
Американський тижневик Newsweek опублікував матеріал «Панування тортур і викрадень в Україні з подачі Володимира Путіна». У статті повідомляється, що українські правозахисники вважають, що більш ніж 87% українських вояків та половину цивільних осіб, яких ув’язнили підтримувані Кремлем проросійські бойовики на Донбасі, було піддано тортурам. На додаток, у більш ніж 40% так званих «допитів» полонених українців ключові ролі відігравали найманці з Російської Федерації або ті, які називали себе російськими військовими.
Далі тижневик повідомляє, що коаліція «Справедливість заради миру на Донбасі» оприлюднила доповідь «Ті, що пережили пекло». Дослідження грунтується на свідченнях 165 осіб, вояків та цивільних, яких захопили проросійські бойовики. Третина всіх українських солдатів у дослідженні, як і 16% цивільних, особисто стали свідками загибелі людей під тортурами.
Американське видання пише, що Олег Мартиненко, один з авторів дослідження, відзначає, що ті умови, у яких бойовики утримують полонених та заручників, не відповідають жодним міжнародним стандартам. У двох третинах місць утримання захоплених осіб, немає жодного пункту медичної допомоги. Водночас додається, що навіть присутність медичних працівників не гарантує жодного додаткового захисту полоненим. Ба більше, дослідники знайшли випадки, коли самі медпрацівники брали участь у тортурах. Мартиненко додає, що дослідники також не очікували такої великої кількості російських військових найманців, задіяних у тортурах полонених на сході України. Саме цей момент, на його думку, може цілком стати приводом для звинувачення Росії у воєнних злочинах та інших порушеннях міжнародного законодавства, які не можуть підпадати під амністію, яку пропагують, як частину мінських угод.
Newsweek повідомляє що близько 12% з усіх затриманих проросійськими бойовиками осіб були жінками. Більш ніж 18% з усіх опитаних зазнали побиття і майже 22% били прикладами автоматів. Близько 6% захоплених було піддано тортурам, включно із застосуванням електричного шоку, затискання пальців рук і ніг обценьками, використання шокових пістолетів і порізів тіла гострими предметами. Майже 75% цивільних у полоні бойовиків отримували погрози з використанням вогнепальної зброї.
Олександра Матвійчук, одна з авторів доповіді, пояснює, що тих, кого було затримано сепаратистами, зазвичай звинувачували у проукраїнських поглядах, у тому, що вони говорили українською, або мали українські прапори та інші українські символи у домівках. Затриманих також звинувачували в участі у Євромайдані та маршах за єдність України. Все вищезгадане, як пише американський тижневик, підпадає під дію Міжнародного кримінального суду. Українські правозахисники наполягають, аби Україна ратифікувала Римський статут якомого швидше, аби винні у воєнних злочинах відповіли за те, що вони скоїли.
«Систематичні тортури та викрадення на Донбасі доби Путіна», – написав у Twitter Андрій Макух.
Німецький часопис ділових кіл Handelsblatt надрукував матеріал «Росія припиняє вільну торгівлю з Україною». У статті зазначається, що Москва вирішила боротися проти Угоди про вільну торгівлю між Європейським Союзом і Україною. У відповідь на економічне партнерство України та ЄС, Росія визначила 1 січня, як дату припинення вільної торгівлі з Україною. Президент Росії підписав відповідний указ.
Німецьке видання пояснює, що Росія виправдовує цей крок своїми занепокоєннями щодо конкурентоспроможності місцевих виробників, коли почне діяти угода між Києвом та Брюсселем на початку наступного року. Росіяни також пояснюють свою позицію тим, що внаслідок дії угоди, буде створено низку незручностей для Москви, тому що безподаткові товари з Євросоюзу можуть дійти до Росії через Україну.
Водночас Європейська комісія каже, що подібні острахи Росії є цілковито невиправданими. Європейський Союз, з іншого боку, запевнив президента України Петра Порошенка: якщо Київ і далі проводитиме реформи, Єврокомісія буде надалі підтримувати Україну. Керівництво Європейського Союзу також висловило свою впевненість, що глибока і всеосяжна Угода про вільну торгівлю з Україною набуде чинності 1 січня 2016 року без жодних проблем.
Handelsblatt пише, що на 21 грудня у Брюсселі призначено важливу зустріч з відповідними міністрами з Києва та Москви. Дипломати Європейського Союзу, як зазначає видання, мають певні сумніви, що ця зустріч дасть якісь «проривні» результати. Хоча президент Європейської комісії Жан-Клод Юнкер визначив, цю майбутню зустріч у Брюсселі, як «останній шанс» владнати суперечку. Часопис завершує, додаючи, що через анексію Росією українського півострова Крим та агресії Російської Федерації на сході України, рівень торгівлі Європейського Союзу з Росією зазнав помітного падіння і становить лише третину від рівня 2013 року. Тим часом, як підсумовує німецький часопис, Європейський Союз залишається головним торговельним партнером України.
«Ось така реакція Росії на Угоду про вільну торгівлю між ЄС та Україною, яка набирає чинності з 1 січня», – написав у Twitter німецький блогер Маркус Сургес.
Провідне шведське щоденне видання Svenska Dagbladet опублікувало статтю «Шведський стартап допомагає біженцям у Полтаві». У матеріалі повідомляється, що шведська стартап компанія Beetroot отримала кошти від ООН на втілення освітньої програми для біженців і переміщених осіб в Україні. Тема цієї освітньої програми – курси комп‘ютерних програмістів. Як каже засновник компанії Beetroot, що перекладається як «буряк», Густав Генман, людей для цих курсів набрали у зоні конфлікту на сході України. Генман додає, що коли його компанія отримала грант ООН, ще було не зовсім відомо, наскільки великим виявиться інтерес до цієї освітньої програми.
Попервах було оголошено про 60 місць для студентів. Курси було засновано у Полтаві та Одесі. І ось вже невдовзі, як пише шведський часопис, організатори отримали 400 клопотань з проханням зарахувати на ці курси.
Svenska Dagbladet додає, що зацікавленість у цій програмі значно перевищила очікування. Нині представники шведської компанії проводять відбір серед заявників. Багато з тих, хто подав заявку на ці курси, є високоосвіченими людьми. Часопис пише, що поміж цих людей є правники, інженери та економісти.
У березні наступного року має відбутися перший випуск. Також пропонується випускникам курсів компанії Beetroot проходити практику, працюючи вже у самій компанії та кількох суміжних фірмах. Шведська газета додає, що весь проект фінансується Програмою розвитку ООН та урядом Японії.
Також видання нагадує, що згідно з даними ООН, 1 мільйон 400 тисяч осіб є нині переміщеними в Україні. Отож більшість людей, яких вивезли із зони бойових дій, є безробітними. І саме курси шведської компанії в Україні можуть, на думку часопису, дати нове життя переміщеним особам в Україні.
Шведська газета пише, що засновник компанії Beetroot Густав Генман та його колега Андрю Флодстрем вбачають великий потенціал у секторі інформаційних технологій Східної Європи, зокрема і України. Свого часу Генман і Флодстрем подорожували Україною та Молдовою, відбираючи місцевих талановитих фахівців і працевлаштовуючи їх у себе у компанії, яка також є консультантом з інформаційних технологій для низки шведських і західноєвропейських фірм.
Часопис повідомляє, що цими днями, згідно з інформацією шведського посольства у Києві, налічується до 100 шведів, які працюють або мешкають в Україні. Густав Генман підозрює, що він, можливо, є єдиним шведом у Полтаві. Бойові дії на сході України також, за словами шведського видання, позначаються на діяльності компанії Beetroot в Україні. Кілька співробітників цієї компанії мають родини, які родом зі сходу України, з територій, які вражені війною. Газета додає, що українські співробітники цієї компанії отримують доволі високу заробітну платню у доларах США.
Svenska Dagbladet завершує, зазначаючи, що на думку Густава Генмана, попри усе, ситуація в Україні покращується. На сході, втім, і далі все надзвичайно заплутано, проте потенціал України, без сумніву, надзвичайно великий. За словами засновника компанії Beetroot, молоде покоління українців має несамовиті амбіції і хоче розбудовувати свою країну.
«Шведський стартап допомагає біженцям в Україні», – написала у Twitter шведський адвокат банківського сектору Кайса Моравец.
