Київ – Стати жертвою катувань правоохоронців боїться кожен третій українець. Такі дані соціологічного опитування, проведеного на замовлення Amnesty International, озвучила директор цієї правозахисної організації в Україні Тетяна Мазур. Водночас експерти фіксують зменшення випадків незаконного фізичного насильства в міліції у 2015 році, однак констатують, що проблема залишається «системною і масштабною». Між тим, представники влади після Революції гідності бачать позитивні зрушення у цьому питанні. Усі співрозмовники Радіо Свобода вітають ухвалення парламентом закону «Про Державне бюро розслідувань» і сподіваються, що він дасть старт справді ефективним та незалежним розслідуванням катувань.
Кожен третій українець побоюється, що у випадку затримання правоохоронцями, може стати жертвою катувань. Такі результати соціологічного опитування озвучила директор правозахисної організації Amnesty International в Україні Тетяна Мазур. Цю цифру вона називає «вражаючою» і наголошує: це зайвий раз підтверджує, що проблема катувань та жорстокого поводження в Україні лишається «системною і масштабною».
«33% респондентів сказали, що напряму або опосередковано, тобто через близьких родичів стикалися з катуваннями та жорстоким поводженням. 32% – побоюються, що будуть піддані катуванню та жорстокому поводженню при затриманні правоохоронцями. Цей факт означає, що влада неспроможна захистити права своїх громадян та виконати свої зобов’язання у сфері прав людини», – зазначила Мазур.
Кількість не означає якість
«Кількість фактів застосування незаконного фізичного насильства в міліції дійсно зменшилася. У 2015 році їхня кількість становить близько 409 тисяч 80 фактів. Якщо порівнювати, то в 2011 році було 980 тисяч. Бачимо, що їх кількість зменшилася вдвічі, але це не зовсім так, бо частина території зараз відійшла. Але кількість таких фактів справді зменшилася» – говорить провідний експерт Харківського інституту соціальних досліджень Андрій Черноусов.
Є якась межа, яку перетнути не можна, бо буде справжня людська лють. Спалені райвідділи у Львові не всі ще відновленіАндрій Черноусов
За його словами, найбільше на поведінку правоохоронців вплинув Майдан. Він став тією «стримуючою силою», яка дала розуміння, що «є якась межа, яку перетнути не можна, бо буде справжня людська лють. Спалені райвідділи у Львові не всі ще відновлені», – каже Черноусов.
Допуск адвоката на ранніх етапах справи є одним із головних запобіжників від поганого поводженняАндрій Черноусов
«Крім того, значний вплив мало введення в дію нового Кримінального процесуального кодексу. Суди потроху перестають використовувати неприпустимі докази, отримані з порушенням процедури. Це ставить під сумнів необхідність катування людей під час досудового слідства. Велику роль також зіграло створення системи вторинної безоплатної правової допомоги. Допуск адвоката на ранніх етапах справи є одним із головних запобіжників від поганого поводження. У 2005-2006 роках це була одна з головних проблем. Із затриманим могли робити будь-що», – зазначає експерт.
Стара система перемагає
Зменшення кількості фактів незаконного фізичного насильства в правоохоронній системі ще не означає, що система змінилася, кажуть експерти. А усі реформи, які відбулися у правоохоронній системі, мають «поверхневий» ефект, переконаний керівник аналітичного відділу Української Гельсінської спілки з прав людини Олег Мартиненко.
«Тому незалежно чи буде оновлений суддівський корпус, корпус Генпрокуратури і Національної поліції, ми маємо констатувати, що система, в якій працюють нові люди не змінилася і вона поки немає вагомих шансів змінитися, бо відомство не дає жодних конкретних меседжів. Ми впевнені, що нові люди, якою б не була їхня мотивація, рано чи пізно автоматично будуть втягнуті в огріхи старої системи», – зазначає Мартиненко.
Безкарність – головна проблема
Після Революції гідності в Україні не відстежується «позитивна динаміка» у питанні катувань, говорить представник уповноваженого з прав людини Верховної Ради з питань реалізації національного превентивного механізму проти катувань Юрій Бєлоусов. Порушення прав людини й надалі лишається поширеною практикою в усіх сферах.
Якщо ми говоримо про інтернатні заклади соціального захисту, психіатричні лікарні – там також ми постійно стикаємося з жорстоким поводженням і катуваннямЮрій Бєлоусов
«Якщо ми говоримо про правоохоронні органи, то тут взагалі змін ми не помічаємо. У пенітенціарних установах також, от нещодавно випадок був: у Хмельницьку забили до смерті людину. Якщо ми говоримо про інтернатні заклади соціального захисту, психіатричні лікарні – там також ми постійно стикаємося з жорстоким поводженням і катуванням. Більше уваги цьому почали приділяти ЗМІ і громадськість. Але значних позитивних змін, на жаль, немає» – говорить Бєлоусов.
Головна проблема в Україні – відсутність ефективних розслідувань катувань, додає експерт. Позитивним зрушенням Бєлоусов називає ухвалення закону «Про Державне бюро розслідування». Однак наголошує: «Наразі це безкарні злочини, за які не притягують до відповідальності. Це провокує подальше їх поширення».
До міліції йшли, щоб... катувати?
Такої ж думки дотримується юрист Олег Веремієнко. Каже, про позитивні зміни можна буде говорити тоді, коли будуть реальні розслідування та реальні вироки, а для цього треба реформувати не лише правоохоронну систему, а й суддівську. А поки, коли навіть злочини Майдану не розслідувані, говорити про прогрес марно.
«У Гельсінській спілці, до якої я входжу, зараз у кожного адвоката мінімум 10, а то і більше справ з катувань. Зараз ця тема стоїть надзвичайно гостро, дуже багато позитивних рішень виносить Європейський суд людини, і варто зазначити, Україна займає одне з перших місць по кількості звернень до Європейського суду, який потім призначає компенсації потерпілим, а виплачуємо ми з вами, платники податків», – каже Веремієнко.
За його словами, довгий час до міліції йшли люди, які свідомо обирали такі «методи роботи», увесь кошмар цієї системи зараз можна спостерігати на Донбасі.
Є терорист із позивним «Адвокат», дуже багато військових, які повертаються з полону, скаржаться на нього. З’ясувалося, що це один із прокурорів на Донеччині, він зараз катує людейОлег Веремієнко
«Усі знають, що на початку війни з Росією цілі райвідділи міліції, працівники прокуратури перейшли у лави ворога. І знаєте, чим більшість там займається? Тим, що катують заручників. Є такий терорист із позивним «Адвокат», дуже багато військових, які повертаються з полону, скаржаться на нього. З’ясувалося, що це один із прокурорів на Донеччині, він зараз катує людей», – розповів юрист.
Будуть реформи – будуть результати
Радник міністра внутрішніх справ та секретар Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Антон Геращенко стверджує, що галас щодо катувань сьогодні частіше за все створюють самі правопорушники, аби привернути до себе увагу, однак їх заяви переважно або не відповідають дійсності, або ж вони навмисно самі собі наносять ушкодження. «Стало набагато краще. Катувань стало значно менше, ніж це було до перемоги Майдану. Це сто відсотків», – наголосив Геращенко.
За його словами, питання катувань зникне з порядку денного, коли буде реформована правоохоронна система.
Державне бюро розслідування займатиметься слідством проти працівників правоохоронних органів, які здійснюють правопорушення
«Зараз ухвалене рішення реформувати систему ізолятора тимчасового тримання, їх кількість буде скорочена в три рази, вони будуть розташовуватися тільки у великих районних центрах. Там будуть створені всі умови і відеоспостереження, в камері, у всіх коридорах, щоб будь-які дії були зазняті, – говорить Геращенко. – Також тиждень тому був ухвалений закон про Державне бюро розслідування, це новий орган, який займатиметься слідством проти працівників правоохоронних органів, які здійснюють правопорушення. В першу чергу – катування».
За даними Генеральної прокуратури, у цьому році за фактами катувань та інших дій, пов’язаних із жорстоким поводженням з особою з боку працівників правоохоронних органів, розпочато 1025 досудових розслідувань, з них усього 15 кримінальних справ завершені і передані до суду.
