Тактика російських військових в Україні полягає у звинуваченні українського війська в обстрілах, які здійснюють проросійські бойовики. Зокрема, йдеться про обстріли шкіл, пише німецьке видання Bild. Аргентинський часопис Clarin повідомляє, що Китай випробовує в Україні свою нову стратегію глобальної харчової безпеки, інвестуючи в українське сільське господарство. Матеріал польського видання Gazeta Wyborcza торкається ситауції в Одесі і реформ керівника міста, екс-президента Грузії Міхеїла Саакашвілі.
Німецьке видання Bild вміщує матеріал свого кореспондента Юліана Репке з України. Заголовок статті – «Воєнна тактика за дитячими спинами», підзаголовок – «Проросійські бойовики обстрілюють школи з мінометів».
Bild повідомляє про бажання сторін конфлікту у Східній Україні укласти угоду про прининення вогню, прив'язану до початку нового навчального року. У той-таки час, як додає часопис, бойові дії на сході України і надалі тривають, попри мінські угоди. Зокрема, німецьке видання пише, що три школи у зоні бойових дій були обстріляні з мінометів. Спостерігачі ОБСЄ занесли цей випадок до довгого списку порушення мінських угод. Йдеться про школи № 14, 16 та 25 в утримуваними проросійськими бойовиками місті Горлівка.
Видання також додає, що в одній зі шкіл від мінометного обстрілу загинув 56-річний сторож, який працював у будівлі школи під час літніх канікул. Ще 5 перехожих дістали поранення різного ступеня. Місцеві жителі, як пише Bild, накинулись на спостерігачів ОБСЄ, розлючені тим, що, як їм сказали, за обстрілами стоїть українське військо. Проте, ці звинувачення, як зазначає видання, не витримують детального аналізу і є просто вигаданим. Спостерігачі ОБСЄ у своїй доповіді вказують, що обстріл шкіл вівся з використанням 120-міліметрових мінометів, що заборонено мінськими угодами, і був здійснений з північно-західного напрямку.
Bild у цьому зв'язку пише, що беручи до уваги 7-кілометрову дальність пострілу з подібних мінометів, три школи у Горлівці були обстріляні саме з позицій, які розташовані на окупованій сепаратистами території. Відтак, підсумовує часопис, не українське військо, а саме проросійські сили винні в обстрілах навчальних закладів у Горлівці.
Німецьке видання завершує, зазначаючи, що подібна ситуація є типовою практикою російського війська на теренах так званих «самопроголошених республік». Головна мета цієї тактики – розпалити ненависть місцевого населення до українського війська і уряду в Києві, аби рекрутувати собі більше людей поміж місцевих для ведення війни проти України. Для путінських головорізів, як пише Bild, людські жертви у воєнних злочинах постають частиною їхнього розрахунку.
Найбільший аргентинський часопис Clarin друкує статтю під назвою «Китає інвестує в Україну».
Підзаголовок промовляє: «Азійський велетень вкладає кошти для надання поштовху українському сільському господарству, імпортуючи з України 95% кукурудзи». Міжнародний оглядач цього видання Хорхе Кастро зазначає, що Китай випробовує в Україні свою нову стратегію глобальної харчової безпеки, яка складається зі збільшення світового сільськогосподарського виробництва через інвестиції та угоди з країнами, що мають вищий виробничий потенціал. Україна перебуває саме у групці цих країн.
Далі аргентинське видання зазначає, що Україна має величезні терени чорноземів, які є одними з найродючіших у світі. Часопис порівнює український чорнозем з аргентинськими теренами пампи (родючі південноамериканські рівнини – ред.), зокрема, з Pampa Húmeda. Clarin додає, що цього року Україна перетворилась на головного експортера кукурудзи до Китайської Народної Республіки, навіть випередивши Сполучені Штати.
Видання пише, що Китай також думає про новий «Шовковий шлях» через Україну. Йдеться про перспективний розвиток інфраструктури, особливо, залізничних маршрутів, які б зв'язали Китай з Європою. 2016 року Китай стане головним торговельним партнером України, випередивши Росію і Європу. Китайські інвестиції в український сільськогосподарський сектор можуть подвоїтись у наступні 5 років.
Clarin завершує, повідомляючи, що уряд у Києві підписав нову угоду з імпортно-експорним банком Китаю, спрямовану на перебудову зрошувальної системи і створення мережі місцевих шляхів сполучення, які б покривали цілий регіон українського чорнозему.
Польський часопис Gazeta Wyborcza публікує статтю про Одесу з назвою «Могла б бути другим Кримом. Стала полігоном українських реформ. Одеса квітне». У матеріалі зазначається, що у планах Кремля Одеса мала б стати ще одним бастіоном проросійських заворушень. Але це місто стало українськи туристичним центром і полігоном реформ, запроваджуваних колишнім президентом Грузії Міхеїлом Саакашвілі.
Gazeta Wyborcza додає, що не надто багато бракувало Одесі, найбільшому українському порту, аби розділити рік тому долю окупованого Криму чи Донбасу. Місто 2 травня 2014 року вже зайняли проросійські бойовики, і в Одесі почалися сутички між прихильниками України і Росії. Були жертви. Видання пише, що це було величезною трагедією, але після цього створення так званої «одеської народної республіки» стало вже неможливим. Лиди просто зрозуміли, які можуть бути наслідки цього. А, власне, те, що відбувалося на теренах, зайнятих сепаратистами, лише підтвердило побоюваня одеситів. Видання наводить слова молодого одеського підприємця на ім'я Андрій.
«Не хотілося б повертатися до одеських подій травня минулого року. Це була трагедія, з якої Одеса зробила висновки. Багато моїх знайомих допомагають українському війську», – каже молодий одесит.
Польський часопис пише, що понад рік потому проросійських сепаратистів у місті геть не видно. І це, на думку автора статті Петра Андрушечка, є результатом діяльності українських служб, які беруть до уваги стратегічну важливість Одеси і постійну загрозу інфільтрації російських агентів. Одеса близька як до Криму, так і до Придністров'я з російськи військом, яке там і досі базується.
Далі Gazeta Wyborcza торкається діяльності екс-президента Грузії в Одесі. Корупція постає одним із найголовніших викликів для Саакашвілі. Часопис пише, що буквально 28 серпня на хабарі було впіймано і заарештовано керівника одеської міліції. Під час прес-конференції колишній президент Грузії не міг приховати задоволення.
«Надходить кінець щоденному розкраданню України. Мені байдуже, чи йдеться про депутата Верховної Ради, чи ж про місцевого політика. Я керуюся лише єдиним – ненавиджу злодіїв на державних посадах», – заявив Міхеїл Саакашвілі.
Видання пише, що на запитання про реформи більшість жителів міста кажуть, що ще не відчувають їх на повну. Але, водночас, додають, що, коли на вулиці міста 25 серпня вийшла нова поліція, в інтернеті з'явився сюжет під назвою «Ніколи такого не бачив», де показано, як патрульне авто зупинячється, аби пропустити пішоходів. З машини виходить український поліцейський, аби допомогти старшій жінці перейти вулицю.
