Дніпропетровськ – У Дніпропетровську загострюється дискусія щодо перейменування головного проспекту міста. Зараз він носить ім’я Карла Маркса, відтак підпадає під дію законів про «декомунізацію». Частина істориків та краєзнавців наполягають: проспект має носити ім’я Олександра Поля, підприємця, який першим дослідив і розпочав видобуток криворізьких металевих руд, що дало поштовх розвитку регіону в 19 столітті. Опоненти наполягають: проспекту треба дати ім’я академіка Дмитра Яворницького за його внесок у дослідження культури краю. Фахівці сходяться в одному: назва центрального проспекту Дніпропетровська дасть поштовх всій «топонімічній реформі» в місті.
Центральний проспект Дніпропетровська пов'язаний із життям та діяльністю обох «кандидатів» на увічнення в його новій назві – підприємця і мецената Олександра Поля та історика й краєзнавця Дмитра Яворницького. Саме тут розташований історичний музей, основоположником якого був Поль, а першим директором і збирачем унікальної колекції – Яворницький. На центральній вулиці міста також є монументи обом історичним особистостям – пам’ятник Полю неподалік від міськради та могила Яворницького біля музею. Видатні персоналії мимохіть стали конкурентами в процесі зміни топоніміки.
«Розбудити» підприємця
Олександр Поль (1832-1890) – український дослідник-археолог, краєзнавець, підприємець, меценат, активний громадський діяч, 15 років віддав детальному вивченню залізних руд Кривого Рогу і доведенню їхнього промислового значення. Біографи кажуть: він був передусім підприємцем, а вже потім пошановувачем та збирачем старовини. Зазначають: це він переконав своїх сучасників-бізнесменів у необхідності не просто розвитку Криворізького регіону, а в цілому півдня України. Регіон, який був суто аграрним, став потужним промисловим центром завдяки Полю і його послідовникам, вважає кандидат історичних наук, директор Інституту О. Поля Володимир Панченко, тому, каже, логічно вшанувати його ім’я у назві центрального проспекту.
Ті люди, які будуть ходити по цій вулиці, будуть знати, ким був Поль, а він був типовим підприємцем. Підприємця неможливо виховати, навчити, його можна тільки розбудитиВолодимир Панченко
«Не більшовики зробили модернізацію та індустріалізацію цього краю, все починалося з Поля, який справді довів, що тут можна добувати якісну руду, можна тут її переробляти. Якщо через 150 років це виглядає вже як застаріла галузь економіки, то тоді вона була найбільш передовою. Ті люди, які будуть ходити по цій вулиці, будуть знати, ким був Поль, а він був типовим підприємцем. Підприємця неможливо виховати, навчити, його можна тільки розбудити. Цим займаються всі розвинуті країни. Ми теж повинні розбудити підприємців», – зазначає Володимир Панченко.
«Некоректно порівнювати Поля і Яворницького – вони працювали в різних сферах»
У прихильників перейменування проспекту Карла Маркса на імені Дмитра Яворницького (1855-1940) свої аргументи. Видатний академік, автор десятків наукових робіт народився на Харківщині, однак присвятив наддніпрянському краєві понад 30 років свого життя. Він зумів згуртувати навколо себе місцеву інтелігенцію. Завдяки йому також відбулася перша визначна подія в науковому житті Катеринослава – археологічний з'їзд 1905 року, який вважають початком розвитку археології в Україні. Також Яворницького вважають батьком дослідження українського козацтва, він написав першу історію міста, був засновником місцевого університету, товариства «Просвіта» тощо.
Завідувачка Меморіального будинку-музею Дмитра Яворницького і дослідниця його діяльності Яна Тимошенко каже: складно знайти значущу подію в житті тодішнього міста, до якої б не був причетний Яворницький.
Некоректно порівнювати Поля і Яворницького – вони працювали в різних сферах. Поль був підприємцем. А Яворницький, наперекір існуючим ситуаціям, працював на культурний і соціальний розвиток державиЯна Тимошенко
«Йому не давали можливості працювати в Україні, переслідували, звинувачували в тенденційному викладі історії, теми козацтва. Але він не кинув свою справу. У 1902 році йому запропонували очолити історико - краєзнавчий музей. Ще тоді називали його батьком козацтва за те, що він зробив для його історії. Створений ним музей став справжньою окрасою міста. Дмитро Іванович не був зацікавлений матеріально, тому некоректно порівнювати Поля і Яворницького – вони працювали в різних сферах. Поль був підприємцем. А Яворницький, наперекір існуючим ситуаціям, працював на культурний і соціальний розвиток держави. Хочу зазначити, що це людина, яка робила себе сама. Він народився в російськомовній родині, але потім обрав для себе український шлях. Він був як оберіг для нашого міста і віддав йому більшу частину свого життя», – зазначає Яна Тимошенко.
Як врахувати думку жителів?
У Дніпропетровській міській раді зазначають: яку назву носитиме центральний проспект Дніпропетровська, там само, які й інші вулиці, вирішуватимуть депутати міськради на сесії. Українське законодавство не передбачає проведення місцевих референдумів, відтак, аби дізнатись думку жителів, вже у серпні організують низку громадських слухань, зазначає виконувач обов'язків керівника апарату міськради Вадим Шебанов.
«Вже є розпорядження в. о. міського голови про проведення громадських слухань в районних радах міста. Вони розпочнуться з 13 серпня», – повідомив посадовець.
Між тим історики та краєзнавці шукають компромісне рішення в дилемі «Поль чи Яворницький». Як варіант у комісії зі зміни топоніміки пропонують назвати головний проспект міста все ж іменем історика, а один із центральних – Кірова – іменем підприємця. Окрім того, ім’я Поля може бути увічнене також у новій назві самого міста Дніпропетровська: в інтернет-голосуванні, що розпочалось на сайті міськради, серед варіантів є назва «Дніпрополь» (що, за словами ініціаторів, обігрує прізвище «Поль» та грецьке слово «поліс» – місто). Щоправда, ця назва наразі майже не має прихильників.
У квітні 2015 року Верховна Рада ухвалила закон про засудження комуністичного й нацистського тоталітарних режимів, у травні його підписав президент Петро Порошенко. За законом, зокрема, перейменуванню підлягають обласні центри Кіровоград та Дніпропетровськ.
Закони про декомунізацію мають бути втіленні в життя за півроку: перейменування вулиць та площ ухвалюється на місцевому рівні, що ж до зміни назв міст, то остаточне рішення за парламентом.
