Конституційний суд України визнав таким, що відповідає Основному закону, законопроект про внесення змін до Конституції в частині децентралізації влади. Рішення КСУ 31 липня оголосив суддя Василь Бринцев. Суд визнав, що законопроект відповідає статтям 157 і 158 Конституції.
Президент Петро Порошенко, коментуючи рішення Конституційного суду, назвав зміни такими, що «наблизять реальну владу до людей на відстань витягнутої руки», оскільки центральна влада поступається «величезним обсягом повноважень на користь громад», – написав Порошенко у своєму Facebook.
Законопроект, серед іншого, передбачає, що місцеві громади самі будуть збирати податки і розподіляти бюджети. Обласні та районні адміністрації ліквідують. Держава ж буде представлена на місцях інститутом префектів.
16 липня парламент попередньо схвалив проект змін і спрямував його до Конституційного суду. За президентський документ тоді проголосували 288 депутатів, жодного голосу не віддала фракція «Радикальної партії», лише один голос дала «Самопоміч». «За» проголосували 34 члени «Опозиційного блоку».
Голова фракції «Радикальної партії» Олег Ляшко вже назвав рішення КСУ «блискавичним» і «незаконним», порівнявши його з рішенням про повернення до Конституції 1996 року, яке суд ухвалював за часів Віктора Януковича. «Судді КС на догоду президенту «не побачили» нічого антиконституційного в особливому статусі Донбасу та легалізації терористів. Тепер переламати через коліно хочуть і депутатів. Але ні тиском, ні грошима нас не змусять голосувати за зрадницькі і антиукраїнські зміни до Конституції», – написав Ляшко у соцмережах.
Навіть після розгляду проекту у Верховній Раді залишилась відкритою дискусія про «особливий статус» окупованих територій: політики та експерти протилежно висловлюються про те, чи можна назвати запропоновані зміни «особливим статусом для Донбасу».
Виступаючи перед депутатами 16 липня, Петро Порошенко запевнив, що ніякого особливого статусу для Донбасу зміни не передбачають. «Проект лише припускає можливість специфічного порядку у здійсненні місцевого самоврядування в окремих районах Донбасу, що визначається окремим законом», – заявив він.
Основна пропонована зміна до Конституції звучить так: «особливості місцевого самоврядування в окремих районах регулюються законом». За цей закон депутати голосували 16 вересня 2014 року і 17 березня 2015 року. Полягає він у наданні особливого статусу терміном на 3 роки територіям, які станом на день ухвалення закону не контролюють сили АТО. (Тобто стосується він не всієї території Донецької та Луганської областей).
На думку експерта політико-правових програм Центру імені Разумкова Віктора Замятіна, яку він висловив в інтерв'ю Радіо Свобода, заява Петра Порошенка – це «до певної міри лукавство, оскільки там, все ж таки, говориться про особливий порядок здійснення місцевого самоврядування. Це не особливий статус, це є особливий порядок, який виділяє ці регіони з-поміж усіх інших регіонів України. Ми повинні розуміти, що цей законопроект є компромісним і є вимушеним», – зазначив експерт.
На думку ж політолога Володимира Фесенка, особливий статус і особливий порядок здійснення самоврядування – це принципово різні речі. «Наші журналісти і деякі політики фактично підпрацьовують російській пропаганді, коли кажуть про «особливий статус» Донбасу... Тому що особливості місцевого самоврядування, як записано ось у цьому конституційному законопроекті – це зовсім інше. Це не «особливий статус», – зазначив він в інтерв'ю Радіо Свобода.
Процедура внесення змін до Основного закону передбачає, що після схвалення Конституційним судом законопроект вдруге має розглянути Верховна Рада. Для остаточного затвердження змін потрібно щонайменше 300 голосів депутатів. Спікер Володимир Гройсман припускає, що документ розглянуть у парламенті на початку вересня.
Проте, на думку політолога Володимира Фесенка, у парламенті наразі немає 300 голосів за цей законопроект, тому президенту доведеться шукати «компромісну формулу». «Нам децентралізація потрібна. Треба рухатися у цьому напрямі. Але по тих питаннях, які викликають конфлікти інтересів, треба знайти певний компроміс для того, щоб на фініші була конституційна більшість», – вважає Фесенко.
Представники США та Євросоюзу підтримують зміни щодо децентразілації, і неодноразово заявляли, що Київ таким чином виконує свої зобов’язання відповідповідно до Мінських домовленостей.
Водночас, представники незаконних збройних угруповань, що діють на Донбасі, заявляли, що зміни до Конституції в частині децентралізації Мінським домовленостям не відповідають, і що Київ не узгодив конституційну реформу з ватажками «ДНР» та «ЛНР».
Як наполягає керівництво держави, ухвалити зміни до Конституції в частині децентралізації депутати повинні до місцевих виборів 25 жовтня.
На цю ж тему:
31.07.2015
Конституційні зміни можуть бути корисними – експерт
«В окупованому Донбасі ми просто не зможемо провести децентралізацію. Там треба буде встановлювати особливий правовий порядок, який може бути обмеженіший, ніж в інших регіонах» далі
20.07.2015
Децентралізація покалічить Україну – експерт Інституту Маккейна
«За задумом Росії, автономія «ДНР» та «ЛНР» покликана зірвати інтеграцію України до західних структур» далі
16.07.2015
У законопроекті немає ніякого «особливого статусу» Донбасу – Фесенко про зміни до Конституції
«Якщо завтра будь-хто десь у країні візьме зброю, то будемо голосувати за «особливі статуси»?» – Добродомов далі
16.07.2015Децентралізація влади: в чому вона полягатиме
далі
