Дніпропетровськ – Законопроект про місцеві вибори, проголосований українським парламентом у першому читанні, викликав гострі дискусії серед партійців та експертів на місцях. У Дніпропетровську економісти, юристи, банкіри, депутати місцевих рад, представники партій та громадських організацій зібрались за «круглим» столом, аби обговорити недоліки та ризики нових правил гри на майбутніх виборах. А втім, частина учасників дискусії заявляє: нове законодавство – це все ж крок уперед на шляху демократичних змін – «від системи гречки до відповідальної політики», «від поганої виборчої системи до далеко неідеальної».
Якщо законопроект про нові правила місцевих виборів, який Верховна Рада ухвалила в першому читанні, набуде чинності в нинішньому вигляді, на найближчих місцевих виборах на Дніпропетровську область чекають кардинальні зміни, кажуть експерти. Порахували: за новим законом, Дніпропетровщина має складатись із 80 депутатів, а не ста, як зараз. Відповідно в області треба буде «нарізати» 80 округів з більш-менш рівною кількістю виборців і в межах територіальних одиниць. Зробити це на практиці буде надзвичайно складно: густота населення в сільській місцевості й у містах неоднакова, не виключено, що деякі сільські райони доведеться «краяти» та «доточувати» до сусідів, застерігає дніпропетровський політолог Віктор Пащенко.
Подивимось, як на практиці буде вирішуватись проблема нарізки округівВіктор Пащенко
«Подивимось, як на практиці буде вирішуватись проблема нарізки округів, якими будуть їхні розміри і як кандидати визначатимуть, які округи для них цікавіші. Я сподіваюсь, що округи хоча б приблизно будуть рівними», – зазначає політолог.
Набрав більшість голосів на окрузі – і не переміг
Однак межі округів, заявляють дніпропетровські експерти та партійці, – не найскладніша проблема майбутніх виборів. Законопроект, зокрема, передбачає нову для України систему обрання депутатів обласних, районних та міських рад – так звану «пропорційну виборчу систему з преференціями». Планується, що у виборчому бюлетені будуть зазначені назви місцевих організацій партій та прізвища кандидатів від цих партій. Виборець матиме один голос: віддаючи його за того чи іншого кандидата, від водночас голосуватиме й за місцеву організацію його партії. Виборчкоми підрахують кількість голосів за партії та блоки, щоб визначити політичні сили-переможці, а кількість голосів за кандидатів стане основою для визначення їхнього особистого рейтингу проходження до місцевої ради.
Така система, зазначають експерти, на руку політичним «китам» – великим і рейтинговим партіям та блокам, які легко подолають 5%-й бар’єр. Кандидати ж від тих партій, які не перестрибнуть цю межу, якщо за них навіть проголосує найбільша кількість виборців, обраними не будуть, пояснює представник Комітету виборців України Олексій Корнілов. У цьому, на його думку, «найбільше зло» новацій
Ми знову опинились у такій ситуації, коли нам треба обирати між більшим і меншим зломОлексій Корнілов
«Це найбільше зло нового законопроекту. Виборець втрачає зв'язок зі своїм представником у місцевій раді. Ми знову опинились у такій ситуації, коли нам треба обирати між більшим і меншим злом. По-друге, це ніяка не зміна виборчої системи, це фактично повернення до мажоритарної системи тільки з внутрішнім рейтингом кандидатів. Це призведе до того, що у нас від 20% до 50% округів будуть без депутатів або там будуть оголошені переможці, які набрали не найбільше голосів. А це може призвести до соціального вибуху. Прогнозована ситуація, коли людина набере на окрузі 90% голосів виборців, але її партія не перетне 5%-й бар’єр, і тоді вона не стане переможцем», – заявив Олексій Корнілов.
Боротимуться між собою не опоненти, а однопартійці
Вказують експерти й інші ризики нового варіанту виборчої системи – відсутність механізму відкликання депутатів, можливі «підкилимні» домовленості між кандидатами від різних політичних сил на окрузі, конкуренція і навіть боротьба між кандидатами від однієї партії, що йдуть по різних округах, тощо. Дніпропетровський політолог Владислав Романов зазначає: через ці випробування зможуть пройти не всі політичні гравці.
Далеко не всі партії це пройдуть – небезпеку внутрішньої конкуренції в партії... І все-таки це – крок веред. Від «системи гречки» до відповідальної політикиВладислав Романов
«Далеко не всі партії це пройдуть – небезпеку внутрішньої конкуренції в партії. Адже ми будемо думати не про те, як перемогти на окрузі своїх політичних суперників, а про те, як принизити результат свого товариша по партії на сусідньому окрузі. Значна частина політичних сил не зможе це пройти. Але, з іншого боку, це плюс, щоб припинити цю «семибоярщину» або «гетьманщину» і виходити на вищий рівень відповідальності. Це серйозне питання політичної етики та культури, й такі речі виховуються роками. Треба ставитись до цих виборів як до певного адаптера. І все-таки це – крок веред. Від «системи гречки» до відповідальної політики», – зазначив Владислав Романов.
«Так, це буде зовсім різний рівень конкуренції. Якщо раніше боялись фальшувань від конкурентів на окрузі, то тепер боятимуться фальшувань з боку колег по партії. Я навіть припускаю, що може бути змова між кандидатами на нижчому рівні. Є округ: у кожного кандидата завдання – не набрати голосів більше, ніж твій опонент на округу, а більше, ніж твій однопартієць на іншому окрузі. Не виключено, що кандидати на окрузі домовлятимуться, щоб підняти явку виборців, тому що для них вигідно, щоб явка була максимально великою», – додає його колега, політолог Віктор Пащенко.
Виборець почуватиметься обдуреним?
Нове виборче законодавство критикують і в місцевих організаціях політичних сил. Депутат Дніпропетровської міської ради від Партії регіонів Наталія Начарян заявляє: складніша система голосування й визначення переможців, каже, призведе до того, що виборець заплутається й почуватиметься обдуреним.
«Ці вибори призведуть винятково до «договорняків», будуть підкилимні домовленості, змови. Люди почуватимуть себе обдуреними і вони знову скажуть «Брехня!». Зараз модно звертатись до іноземних експертів, так давайте звернемось до Венеційської комісії чи якогось іншого органу для того, щоб визначити відповідність цього законопроекту Конституції», – каже депутат.
Чи потрібні обмеження для кандидатів?
Дискутуючи про правила гри на наступних виборах, експерти зауважують, що в Україні на часі запровадження певних нових вимог до кандидатів. Аби у місцевих радах з’являлось більше нових облич, пропонують заборонити депутатам обиратись більш ніж 4 рази поспіль. Представник громадянської мережі «Опора» в Дніпропетровську Вадим Головченко виступає й за інші обмеження для претендентів на депутатські крісла.
Я пропоную: чоловіки, які не є військовозобов’язаними, не відслужили в армії, – вони не можуть бути кандидатамиВадим Головченко
«Обмеження мають бути. Люди мають нести відповідальність перед державою і громадою. Чимало людей зараз від армії ухиляється, а в ради зараз підуть усі, – каже Вадим Головченко. – Я пропоную: чоловіки, які не є військовозобов’язаними, не відслужили в армії, – вони не можуть бути кандидатами. Ми одразу відсіємо 50% кандидатів. Це смішно, але…»
Між тим законопроекту щодо місцевих виборів у Верховній Раді депутати різних політичних сил вже внесли сотні поправок. Парламент має повернутись до його розгляду найближчим часом.
|
Довідка: 18 червня 2015 року Верховна Рада України ухвалила за основу законопроект №2831-3 про місцеві вибори авторства групи народних депутатів на чолі із депутатом Вадимом Денисенком. За відповідне рішення проголосував 271 народний депутат. Законопроектом, зокрема, передбачається, що місцеві вибори будуть проходити за такими виборчими системами: 1) депутатів сільських, селищних рад – зберігається чинна на сьогодні мажоритарна система відносної більшості в одномандатному виборчому окрузі; 2) депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах рад – за пропорційною виборчою системою з преференціями (вибори в багатомандатному виборчому окрузі, що співпадає з територією Автономної Республіки Крим, відповідної області, району, міста, району в місті, за виборчими списками місцевих організацій партій (блоків) з одночасним висуванням кандидатів в територіальних округах, на які поділяється багатомандатний округ); 3) міських голів (міст, кількість виборців у яких дорівнює або є більшою ніж 90 тисяч) - за мажоритарною системою абсолютної більшості в єдиному одномандатному виборчому окрузі; 4) сільських, селищних, міських (міст, кількість виборців у яких є меншою ніж 90 тисяч) голів, сільських старост - за мажоритарною системою відносної більшості в єдиному одномандатному виборчому окрузі. |
