Прага – Проблема, яка небувало сильно збурила чеське суспільство і залучила до дебатів всі вікові категорії чехів, – це тема біженців з північної Африки і Сходу. Приймати біженців чи ні, а якщо все ж надавати притулок, то кому з них, і, врешті, скільки біженців готова прийняти Чехія – це нині головні теми не тільки в дебатах серед політиків, але також дуже активно цю проблему обговорюють пересічні чехи. Цікаво, що з плином часу в цьому потужному хорі все виразніше чути голоси на підтримку утікачів з України. При цьому, Чехія – член Євросоюзу і, відповідно, мала б говорити з ЄС одним голосом.
Такого протягом останнього десятиліття в Чехії ще не було: сотні поліцейських на міжнародному летовищі Вацлава Гавела у Празі, на залізничних і автобусних вокзалах, а також цілодобові перевірки пасажирів у поїздах і автобусах, передусім, міжнародного сполучення. Причина – боротьба з нелегальними мігрнатами, їхня кількість цього року стрімко зросла. За перших 5 місяців цього року, як свідчить статистика, поліція вже затримала дві з половиною тисячі нелегальних мігрантів, переважно із Сирії та Афганістану. І все вказує на те, що цей процес найближчим часом не зміниться. Як повідомляє відділ поліції для іноземців Міністерства внутрішніх справ Чехії, так звані «нелегали» цього разу дістаються до Чехії переважно з боку Австрії й Угорщини.
10-мільйонна Чеська Республіка за розрахунками Європейського союзу мала б прийняти понад 1300 утікачів з понад 100 тисяч біженців, які сьогодні переповнюють наметові містечках в Італії та Греції. Однак, минулого тижня пересварений щодо квот Європейський союз таки дійшов згоди: квоти скасовуються, але проблема залишилась. Як допомогти втікачам, передусім, із охоплених війною Сирії та Афганістану? Тобто в цьому випадку мова не про економічні мотиви тих, хто вирушив до Європи, а про політичні, які дають право, наприклад, сирійцям просити політичного притулку.
У новій хвилі біженців помітно зросла і кількість українських громадян, які прагнуть дістати в Чехії притулок. Про це Радіо Свобода повідомила речник чеського Міністерства внутрішніх справ Петра Кучерова:
Від початку цього року до кінця травня в Чеській Республіці ми отримали 332 заяви від громадян УкраїниПетра Кучерова
«Громадяни України вже довгий час представляють кількісно найбільшу групу громадян, які просять політичного захисту в Чехії. Першу сходинку серед прохачів притулку Україна займає вже понад десятиліття – від 2000 року, тільки у 2003 році Україна опинилась на другому місці після громадян Росії. Також у 2013 році кількість українських громадян-прохачів притулку у нас зменшилась, але у зв’язку з кризою на сході України від березня минулого року ця кількість поступово наростає. Від початку цього року до кінця травня в Чеській Республіці ми отримали 332 заяви від громадян України», – каже Кучерова.
Понад 330 прохань від українців – це близько половини від загального числа поданих біженцями заяв, другу сходинку посіли громадяни з «острова свободи» – кубинці – 95 поданих заяв про притулок, і ще по 38 заяв надійшло від в’єтнамців та сирійців. Міністерство внутрішніх справ Чехії уважно стежить за ситуацією і до напливу утікачів готується. Наразі, правда, як повідомляють чеські ЗМІ, табори для біженців ще повністю не заповнені.
Але ситуація змінюється на очах. Це вже незаперечний факт: Європа і світ переживають найбільше за останні 70 років переселення народів: африканці прямують на європейський континент, Європа також цільовий континент для мусульман з Близького Сходу, які досі в таких масштабах не покидали місць своїх історичних поселень.
Але зі зростаючою хвилею біженців зростає і опір країн Євросоюзу, при чому, не тільки на словах. Наприклад, надзвичайно активно своє ставлення до проблеми біженців відстоюють словаки. У Братиславі недавно відбулись багатотисячні демонстрації проти біженців під гаслом «Зупинімо ісламізацію Європи!»
Правда, тут суттєво до проблеми доклався і прем’єр Словаччини Роберт Фіцо, пригрозивши проведенням всенародного референдуму в разі, якщо ЄС не скасує квоти. Не спить і уряд Баварії, ця одна з найбагатших земель Німеччини вже оголосила, що від 1 липня відряджає додатково 500 поліцейських для охорони своїх зовнішніх кордонів. Ще далі пішли угорці: зводять новий «китайський мур» посеред Європи, лиш би відгородитись від небажаних гостей. Та й решта країн «Вишеградської четвірки» – Чехія, Польща, Словаччина – також вирішили зміцнити охорону своїх східних кордонів.
Дуже обережні в політиці щодо біженців чехи, їхні аргументи – захист національних інтересів і відсутність досвіду спілкування з біженцями, яким володіють великі країни Західної Європи. Але це недалекоглядна політика, вважає чеський публіцист Любош Палата:
В Чеській Республіці навколо можливого напливу іммігрантів цього року створилась якась істерична кампанія. Але, на мою думку, це дуже недалекоглядна позиціяЛюбош Палата
«В Чеській Республіці навколо можливого напливу іммігрантів цього року створилась якась істерична кампанія, яка, на жаль, впливає і на нашу політичну сцену. Чехія, як і інші європейські країни, протестує проти квот. Мотивується це тим, що європейські посткомуністичні країни досі приймали мало біженців, у порівнянні, скажімо, з Німеччиною, Австрією чи скандинавськими країнами. До того ж, Чехія, за винятком словаків, українців і в’єтнамців, не була для біженців країною цільового призначення. Але, на мою думку, це дуже недалекоглядна позиція», – зазначив Палата.
Однак, цього разу як чеська політична еліта, так і багато пересічних чехів вважають: і тисяча біженців для Чехії – це надто багато, до того ж, це люди іншого віросповідання, побутових традицій, іншої культури. Крім цього, як наголошує, наприклад, президент Чехії Мілош Земан, чи всі біженці мають, так би мовити, чисті наміри, чи немає серед них «терористичних бойовиків»?
До уваги береться і такий аспект, як небезпека привнесення інфекційних захворювань. Чехія, зрештою, як і більшість країн ЄС, хоче сама визначати, яких і скільки біженців зможе прийняти. Цікаво, що саме в цьому контексті чехи чи не вперше заговорили про, так би мовити, «своїх» біженців – про українців. І цей досвід чехи вже мають, вважає Любош Палата:
Емігранти з України дуже посприяли тому, що Чеська Республіка зараз є найбагатшою країною серед країн посткомуністичної ЄвропиЛюбош Палата
«Що стосується українців, то вони в Чеській Республіці з погляду міграції мають доволі привілейовану позицію. У нас за останні 20 років сформувалась доволі визначна українська громада. І сформувалась вона не тому, що чеська держава якось це підтримувала, а тому що чеська держава переважно мовчки приймала робочу силу з України. Чехія не створювала для них якихось особливих умов, але ці емігранти з України дуже посприяли тому, що Чеська Республіка зараз є найбагатшою країною серед країн посткомуністичної Європи. Близько 200 тисяч українців в Чехії вносять в цілому суттєву частку до успіху чеської економіки», – каже експерт.
У разі поглиблення конфлікту на Сході України про потребу підтримки українських біженців у Чехії говорять все частіше, на цьому нині вже наголосив і чеський уряд. Однак саме по собі це не вичерпує проблеми біженців у Європі. Потрібно вживати надзвичайних заходів, вважають, наприклад, у чеському Міністерстві внутрішніх справ. Управління у справах біженців готує до відкриття ще один, вже восьмий, табір для біженців у містечку Вишні Лготи, де колись були військові казарми. Новий табір – це ще 700 місць для біженців, але вирішувати, перед ким відкриють його двері, – це право чехи залишають за собою. Квоти були б великою помилкою і проблеми біженців у Європі не вирішили б. Це думка чеського політолога Петра Коларжа:
Існує доволі виразний опір тому, щоб країнам ЄС диктували, яких і скільки біженців ми маємо прийнятиПетро Коларж
«Хвиля емігрантів з Півдня і Сходу – це серйозна проблема, яку тяжко вирішувати якимись квотами. Існує доволі виразний опір тому, щоб країнам ЄС диктували, яких і скільки біженців ми маємо прийняти».
Диктату не буде, але поки що немає й конкретних ініціатив з боку ЄС, як допомогти біженцям. На тлі загального опору європейців проти біженців все сильніше лунає голос правозахисних організацій відкласти емоції й подати руку людям у скруті.
