Переговори між Україною і її кредиторами щодо реструктуризації частини зовнішнього боргу можуть затягнутися. Міністерство фінансів України прагне досягнути домовленостей до червня, але досі сторонам не вдалося погодити умови. Київ звинувачує найбільших кредиторів у непрозорості, ті кажуть, що наполягатимуть на своїх умовах.
23 мільярди доларів – саме таку частину зовнішнього боргу Україна хоче реструктуризувати, тобто реорганізувати умови його виплати. Старший фінансовий аналітик групи Investment Capital Ukraine Тарас Котович пояснює у коментарі Радіо Свобода: каменем спотикання у домовленостях України і кредиторів стала вимога Києва списати частину боргу.
Проблемою є ті три цілі, які має досягнути Мінфін – це скорочення витрат у найближчі 4 роки по боргу на 15,3 мільярди, досягнення відношення боргу до ВВП до 2020 року до 71% і зменшення потреби у фінансуванні до 10% від ВВПТарас Котович
«Ключовою проблемою є ті три цілі, які має досягнути Мінфін, – пояснює фахівець. – Це скорочення витрат у найближчі 4 роки по боргу на 15,3 мільярди, це досягнення відношення боргу до ВВП до 2020 року до 71 відсотка і зменшення потреби у фінансуванні до 10 відсотків від ВВП. Однак судячи з останніх публікацій стає зрозуміло, що якраз щодо першої мети є певна згода, але кредитори не згодні зі списанням частини боргу, що призводить до неможливості Мінфіну досягнути другу й третю мету».
Пʼять найбільших приватних кредиторів України – тримачі боргових зобовʼязань України обсягом у 10 мільярдів доларів – на переговорах про реструктуризацію обʼєдналися у спільний комітет. У вівторок вони поширили серед західних ЗМІ заяву, мовляв, готові домовлятися й оголосили свої умови ще місяць тому, але відтоді не спостерігали «ніякої істотної участі» з боку українського уряду.Відтак, заявили у комітеті, надіслали українській стороні докладні пропозиції щодо реструктуризації.
Міністерство фінансів України позиція кредиторів обурює. У своїй заяві відомство зокрема звернуло увагу на те, що комітет досі не розкрив свій склад (із усіх учасників наразі відомо лише про фірму Franklin Templeton) й уникає взаємодії напряму.
МВФ буде думати, як реагувати
За перебігом домовленостей щодо реструктуризації боргу стежить Міжнародний валютний фонд, від якого Україна прагне отримати другий транш кредиту обсягом в 1,7 мільярда доларів – місія МВФ якраз працює в Києві. Раніше в організації наголосили, що про реструктуризацію Україні варто домовитися до червня: саме на початку літа МВФ проводитиме першу оцінку виконання спільної кредитної програми.
Старший науковий співробітник Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Віталій Кравчук каже у коментарі Радіо Свобода, що переговори між Україною і кредиторами, як виглядає, можуть бути довшими, ніж очікувалося. Він, однак, припускає, що МВФ може вирішити на користь чергового траншу і до завершення переговорів.
МВФ зараз буде думати, як реагувати на те, що переговори затягнулися. Він може відкласти цей транш до закінчення переговорів. А можливо, ухвалить рішення не відкладатиВіталій Кравчук
«МВФ зараз буде думати, як реагувати на те, що переговори затягнулися. Він може відкласти цей транш до закінчення переговорів. А може, виходячи з того, що переговори тривають і є непогані шанси, що вони закінчаться до наступного перегляду (кредитної програми МВФ для України – ред.), можливо, ухвалять рішення не відкладати. Мені здається, що цей варіант більш імовірний», – зазначає економіст.
Затягування з траншем може спричинити паніку
Фінансовий аналітик Тарас Котович каже, що затримка з надходженням чергового траншу кредиту МВФ може повернути панічні настрої серед населення, близькі до тих, що були в Україні кілька місяців тому.
«Неотримання цього траншу, недостатня кількість валюти в країні може привести до чергових панічних настроїв, які у результаті можуть вилитися і в коливання курсу валюти, в цінових коливаннях, особливо на імпортну продукцію. Зростуть негативні очікування і в громадян, і в тих імпортерів, які завозять продукцію масового споживання – наприклад, пальне чи лікарські засоби», – підсумовує він.
На кінець минулого року загальний обсяг зовнішнього боргу склав близько 70 мільярдів доларів. Якщо Україна в якийсь момент не зможе виконувати свої боргові зобовʼязання, це означатиме дефолт.
За словами економіста Віталія Кравчука, такий стан справ для іноземних кредиторів так само невигідний, як і для України. «Мені здається, що це (затягування з домовленостями щодо реструктуризації частини боргу – ред.) – радше перетягування канату перед тим, як, зрештою, домовитися», – каже він. На думку експерта, сторони таки домоляться про реструктуризацію частини платежів, питання лише – якими будуть компромісні умови.
