У переддефолтній ситуації опинилася вся економіка України, але, якщо Україна домовиться з кредиторами, ризик дефолту зменшиться. Про це заявляють у агенції «Standard and Poor's». Цими днями українські чиновники переконують керівників західних фінансових установ та інвесторів відтермінувати виплати по раніше взятих кредитах, аби дати можливість українській економіці вийти з кризи. Про економічну ситуацію і хід переговорів «Голосу Америки» розповів міністр економічного розвитку і торгівлі України Айварас Абромавічус.
– Чи підуть американські інвестори назустріч Україні в питанні реструктуризації боргів і чи загрожує Україні дефолт?
– Думаю, реструктуризація наших боргів – це прерогатива міністра фінансів Наталії Яресько, у якої є найкращі в світі радники – це «Lazard» (консалтингова компанія – ред.) – по реструктуризації суверенних боргів. Думаю, ті завдання, які перед ними поставлені, звичайно, будуть виконані.
– Якими є Ваші пріоритети, як міністра, щодо економічних реформ в Україні?
– Від першого дня і прем’єр-міністр і президент, які до цього були міністрами економіки, сказали, що пріоритет №1 – це дерегуляція. Треба дозволити бізнесу дихати, треба створювати такі умови, щоб бізнес прийшов, створював робочі місця, платив податки. Тому дерегуляція – передусім і вже два закони в парламенті ми, так би мовити, «протягли», ухвалили постанову Кабінету міністрів, яка серйозно полегшує правила ведення бізнесу в нашій країні. Кількість ліцензій, яких потребує бізнес, скоротилась на понад 40%, скасували «карантинний сертифікат», спростили умови видачі фіто-санітарних сертифікатів. Так, що аграрії, ті, хто працює в харчовій промисловості, в телекомунікаційній сфері, вже відчули ці покращення. Наступною стадією буде так звана «гільйотина», коли усі регуляторні органи повинні будуть довести, що вони потрібні країні, нема корупції за європейськими стандартами.
– Коли це станеться?
– Відповідний закон уже в парламенті, обговорюється з депутатами. Ми пропонуємо, щоб незалежна комісія перевіряла потрібність цих інститутів. Депутати пропонують дещо інших варіант, отже – шукаємо компроміс.
– Якими є перспективи розвитку української економіки?
– Пріоритетом є ті сфери, які наразі розвиваються успішно – сільське господарство, ІТ-індустрія, і, звичайно, в нас є деякі переваги в інших галузях, зокрема сталелеварна. Донедавна ми були сьомим найбільшим виробником сталі, наразі опустились до десятої позиції. Треба, безперечно, розвивати ці індустрії, із девальвацією гривні у нас відновився експортний потенціал.
– Уряд збирається віддати під приватизацію нестратегічні державні підприємства. Чи маєте ви гарантії, що ці підприємства за безцінь не потраплять до рук олігархів чи російських підприємців?
– Очікується, що парламент таки ухвалить закон про стратегічні підприємства, скоротить їхній список, і найімовірніше, заборонить країні-агресору брати участь в приватизації наших активів. Що стосується олігархів, то тут має правильно запрацювати Антимонопольний комітет, щоби в тих сферах, де вже існує велика концентрація, щоб учасники з цих галузей не могли купувати більше активів. Тобто олігархів не можна допускати до купівлі активів в тих сферах, де вони вже превалюють.
– І Ви можете це гарантувати?
– Міністр економіки разом з міністерством визначає перелік активів, які будуть виставлені на приватизацію. Усім же процесом приватизації займається Фонд держмайна.
– Як буде відбуватися процес приватизації землі?
– Це дуже чутливе питання, і це всі розуміють. Потрібно розпочинати дискусію. Україна є єдиною державою регіоні, в якій нема вільного ринку землі. Це – недобре, це не дозволяє більш швидкими темпами розвиватися цій галузі, це також не дозволяє банку мати якісну заставу. У країнах Центральної і Західної Європи ті люди, які працюють на землі, можуть закласти її в банку і отримати обігові кошти, інвестувати в техніку, нові технології. Ми повинні прийти до цього. Наразі в коаліційній угоді прописано, що ми не рухаємо це питання два роки, але весь цей час можемо і повинні витратити на те, щоб підготуватися до лібералізації ринку сільгоспземлі.
– Коли, на Вашу думку, розпочнеться цей процес?
– Це називається не зовсім приватизацією. У держави є декілька мільйонів гектарів землі, в основному земля перебуває у приватних руках, тому це треба називати лібералізацією, а не приватизацією. Приватизація сільгоспземель відбулась, коли розпалися колгоспи після Незалежності. Але ще треба низку питань покращити також у сфері оренди землі, кадастр, реєстр тощо.
