Україна програє в інформаційній боротьбі з Росією, бо українські ЗМІ не здатні регулювати власну діяльність, вважають медіа-експерти. Окрім того, правову базу у сфері національної безпеки досі не розробили. У Міністерстві інформаційної політики повідомляють: невдовзі всі документи, що мають гарантувати інформаційну безпеку країни, презентують українському суспільству.
Медійне середовище, перш за все, через олігархічність, виявилося нездатним до саморегуляції, у тому числі і в сенсі інформаційної безпеки держави, говорить голова правління ГО «Телекритика» Наталія Лігачова. Та картина, яку сьогодні показують українські ЗМІ, доводить: середовище, топ-менеджмент, власники ЗМІ не змогли домовитися і виробити єдину політику хоча б щодо національної безпеки, вважає медіа-експерт.
Державу підштовхує до запровадження заборон те, що середовище не змогло саморегулюватися. Та ж заборона трансляції російських серіалів була пов'язана з тим, що самі телеканали не погодилися відмовитися хоча би від трансляції серіалів, які пропагують силові структури країни-агресораНаталія Лігачова
«Те, що ми бачимо на українських каналах, – це, по суті, ретрансляція меседжів російської пропаганди, з одного боку. З іншого боку, державу підштовхує до запровадження заборонних заходів, перш за все, те, що саме середовище не змогло саморегулюватися. Та ж заборона трансляції російських серіалів була пов'язана з тим, що самі телеканали не погодилися відмовитися хоча би від трансляції тих серіалів, які пропагують силові структури – армію, спецназ, міліцію країни-агресора», – констатує Лігачова.
Поки що та політика, яка створювалась в інформаційній сфері, в основному, йшла шляхом заборон, і така політика не надто ефективна, зауважує Лігачова. Нині, за її словами, влада має перейти від політики заборон до політики стимулів.
Сьогодні в Україні відчувається брак правової бази, тоді як Росія цю базу напрацювала давно, говорить виконавчий директор ГО «Телекритика» Діана Дуцик. В Україні також наразі немає модерної доктрини інформаційної безпеки. За словами Дуцик, та доктрина, яку ухвалили ще у 2009 році, носила декларативний характер і фактично не була реалізована. У нинішніх умовах цей документ потребує перегляду.
«Зараз є низка документів, які є лише проектами, і вони перебувають на стадії розробки. Це проект стратегії національної безпеки України, який був не так давно презентований інститутом стратегічних досліджень (там є розділ інформаційної безпеки), це проект стратегії забезпечення кібернетичної безпеки, проект стратегії розвитку інформаційного простору, який був обговорений минулого року і зараз, очевидно, ці документи перейдуть у Міністерство інформаційної політики, яке буде займатися їхнім напрацюванням», – говорить Дуцик.
«Інформаційну конституцію» України мають презентувати в травні – Стець
У червні минулого року скасували доктрину інформаційної безпеки, яка була підписана Ющенком, розповідає міністр інформаційної політики Юрій Стець. Тож на даний момент такого документа, який регламентує чи якимось чином відтворює в законодавчому полі концепцію інформаційної безпеки, просто не існує. За останні 10 місяців було напрацьовано багато різних документів, але всі ці документи були декларативними і не несли за собою жодної напрацьованої бази, інструментарію, яким чином протидіяти інформаційній агресії чи викликам, які стоять перед інформаційною безпекою, наголошує Стець.
Наразі створена експертна рада, до якої увійшли і відомі журналісти, і медіа-юристи, і медіа-експерти, які займаються створенням документації, пов’язаної з інформаційною політикою, зауважує Стець.
«Мають бути створені три документи, які саме в цьому полі були б інформаційною конституцією для України. Мова йде про концепцію інформаційної безпеки, стратегію інформаційної політики і державну програму розвитку інформаційного простору в Україні. Ці документи будуть презентовані суспільству в травні, для того, щоб до кінця року вони набули чинності», – говорить Стець.
Для всіх, хто працює в інформаційному полі, ГО «Телекритика» розробила проект рекомендацій. Цей проект буде розіслано представникам громадських організацій, органам державної влади та засобам масової інформації з пропозицією продовжити дискусію, щоб виробити єдині правила роботи в умовах російської інформаційної агресії.
