Київ – Українські олігархи володіють не лише цілими галузями економіки, а і потужними інформаційними ресурсами. Тому свобода слова в Україні часто обмежена інтересами власників ЗМІ, стверджують фахівці. Рух «Стоп цензурі» закликав олігархів-власників мас-медіа не втручатися у редакційну політику, підписавши відповідні угоди з журналістськими колективами. Яким чином українська громадськість може боротися з впливом багатіїв на інформаційне поле держави?
У вівторок, 7 квітня, у Києві презентували суспільне мовлення. У прямому ефірі Перший національний канал змінив свій дотеперішній логотип на логотип суспільного мовника. Президент Петро Порошенко публічно підписав відповідний закон зі словами: «Ми починаємо дорогу від Першого національного до «Бі-Бі-Сі».
Сьогодні на порядку денному в Україні – ухвалення законодавства щодо прозорості роботи приватних ЗМІ і публічного доступу до даних щодо власників того чи іншого інформаційного ресурсу. Так вважає голова парламентського комітету з питань інформаційної політики, медіаексперт Вікторія Сюмар.
От нам роздають безкоштовно газету, наприклад, «Вести». От є такий благодійник, який вкладає мільйони доларів щомісяця, щоби безкоштовно розповідати українцям, що у них у країні відбувається. Вони насправді хочуть впливати на українцівВікторія Сюмар
«У нас є дуже багато невідомих нам власників медіа. От нам роздають безкоштовно газету, наприклад, «Вести». Ми не знаємо, за чиї гроші вона фактично друкується. Ну, хіба що здогадуємось усі. От є такий благодійник, який вкладає мільйони доларів щомісяця, щоби безкоштовно розповідати українцям, що у них у країні відбувається. Ви вірите у таких благодійників? Вони насправді хочуть впливати на українців! В умовах війни це не зовсім правильно», – наголосила Сюмар на брифінгу у Верховній Раді України.
Рецептом для забезпечення українців якісною, правдивою інформацією Сюмар вважає створення державної «інформаційної машини». Таку ж схему варто використати для надання об’ктивної інформації щодо подій в Україні світовій спільноті, вважає депутат.
«В обох випадках це мають бути якісний телевізійний канал, якісний радіоканал, з програмами декількома мовами. Це має бути великий сайт, який продукує інформацію. І також не забуваймо, хто продукує реальну інформацію? Її продукують журналісти».
Олігархічні війни у форматі телевізійних ток-шоу
Фахівці з інформації вважають, що власники потужних «медійних імперій» серйозно впливають на українську політику і суспільство. І це тим більш небезпечно, що одним з власників інформаційного ресурсу є президент України, зазначив київський політолог Віталій Бала в інтерв'ю «Громадському ТБ». На його думку, «володарі екранів» активно використовують ЗМІ у боротьбі за владу або ж за свій вплив на політику держави. Тож варто говорити не стільки про свободу слова, скільки про інформаційні «війни» усередині країни.
Олігархи мають ексклюзивний вплив на засоби масової інформації, якими вони керуютьВіталій Бала
«Олігархи мають, я би сказав, ексклюзивний вплив на засоби масової інформації, якими вони керують. З точки зору забезпечення своїх інтересів це правильно, з точки зору об’єктивності це не зовсім правильно. Тобто, якщо беремо якийсь приватний телеканал, то там є певний підбір експертів та спікерів, яких туди запрошують, щоб скласти «картинку», яка не зовсім відповідає дійсності, можливо», – зазначив Бала.
З ним згоден київський публіцист, експерт з питань безпеки Віктор Каспрук – на його думку, Революція гідності не змінила ситуацію в інформаційному полі України. І пересічний користувач інформаційного продукту бачить спотворену картину українського буття, не завжди об’єктивну й збалансовану.
Ситуація у країні, в якій не змінився олігархічний режим, не дозволяє говорити про зменшення впливу олігархів на ЗМІВіктор Каспрук
«Ситуація у країні, в якій не змінився олігархічний режим, не дозволяє говорити про зменшення їхнього (олігархів – ред.) впливу на ЗМІ», – зазначив фахівець у розмові з Радіо Свобода.
Суспільне мовлення vs приватні ЗМІ
Чи зміниться ситуація з появою «суспільного мовника»? Поки що важко сказати, адже його кошторис складатимуть не внески громадян, а надходитимуть з державного бюджету. Заступник голови парламентського комітету зі свободи слова, журналіст за фахом Ольга Червакова покладає надії на професіоналізм і об’єктивність самих журналістів. Журналісти розуміють, що їхнім продуктом користуються не олігархи, а українська спільнота, вважає Червакова.
Медійна спільнота – це доволі закрите середовище, яке достатньо агресивно ставиться до будь-яких нападок на ньогоОльга Червакова
«Медійна спільнота – це доволі закрите середовище, яке достатньо агресивно ставиться до будь-яких нападок на нього. Тому я думаю, що самі журналісти (ті, кого називають «низова ланка») через це ніколи не посваряться. Бо у них інтереси одні й ті самі, насправді, вони обслуговують не інтереси олігархів», – пояснила Червакова в ефірі каналу «112 Україна».
Київський публіцист Сергій Грабовський вважає, що «приватизовані» багатіями телебачення, друковані та електронні ЗМІ, як дзеркало, відбивають боротьбу між олігархічними кланами. І такі «інформаційні війни», у свою чергу, позначаються на різних сферах життя держави і на моральному стані українського суспільства.
Як пояснив Грабовський у розмові з Радіо Свобода, держава і суспільство повинні усіма законними способами змусити нинішніх олігархів або піти геть, або перетворитися на великих бізнесменів західного зразка з одночасним самоусуненням із політичних процесів. Натомість, на думку експерта, українська влада не демонструє бажання боротися з олігархами.
Якщо реформи будуть іти саме у цьому напрямі, то це означатиме не деолігархізацію, а, навпаки, подальшу олігархізацію України, у тому числі, її медіапросторуСергій Грабовський
«Сергій Соболєв, впливовий політик й експерт, характеризуючи нинішні реформи, сказав, що у їхньому результаті у перший час багаті стануть багатшими, а бідні ще збідніють. Якщо реформи будуть іти саме у цьому напрямі, то це означатиме не деолігархізацію, а, навпаки, подальшу олігархізацію України, у тому числі, її медіапростору. Вочевидь, треба продумати інший напрям реформ, як це було зроблено у Польщі, де наслідком стало те, що у цій країні так і не з’явився жоден олігарх», – додав Грабовський.
Політолог Богдан Олексюк вивчав досвід роботи європейських ЗМІ, і відтак зауважує, що в Євросоюзі також є приватні «медійні імперії», які мають свою (і чималу) нішу в інформаційному полі Європи. Але впливати на політику цілих держав вони не можуть завдяки високій політичній, інформаційній і суспільній культурі та суспільної свідомості. І взаємини у трикутнику «власник ЗМІ – колектив ЗМІ – користувач інформаційного продукту» регулює загальна культура людей, зазначив Олексюк у розмові з Радіо Свобода.
Там, де у суспільстві рівень культури настільки високий, що люди не хочуть «локшину на вуха» мати і де не будуть брати безкоштовну інформацію – там рівень засобів масової інформації значно вищийБогдан Олексюк
«Там, де у суспільстві рівень культури настільки високий, що люди не хочуть «локшину на вуха» мати і де не будуть брати безкоштовну інформацію, які не будуть вірити прямій пропаганді – там рівень засобів масової інформації значно вищий. В ЄС видають щоденно «товсті газети», і то великими накладами, люди їх купують: вони розуміють, що за правду, за хорошу якісну інформацію треба платити гроші. Там працюють серйозні суспільні мовники, там олігархи не можуть мати такого домінуючого впливу, як у нас», – відзначив Олексюк у розмові з Радіо Свобода.
