Українські банки не відмовляються від клієнтів з Донбасу

Київ – Українські банки, які закрили свої відділення на непідконтрольних Україні територіях Луганщини й Донеччини та припинили проведення там будь-яких операцій, запевняють, що далі обслуговуватимуть усіх своїх тамтешніх клієнтів. Тому вони закликають жителів цих територій не поспішати забирати свої депозити. Водночас на українські банки лягає новий тягар: непогашені кредити фізичних та юридичних осіб із зони АТО. Банкіри очікують від держави ухвалення нового законодавства, що дасть змогу знайти прийнятні рішення як для них, так і для клієнтів, багато з яких сьогодні вимушені піклуватися не про повернення кредитів, а про власне фізичне виживання.

Луганчанка Олександра відкрила до того, як почалися бойові дії на Сході, депозитний рахунок у луганському відділенні «Дельта Банку». Сьогодні вона мешкає у Києві. У жовтні Олександра без проблем змогла зняти готівку з цього рахунку за допомогою банкомату. Нещодавно вона спробувала знову це зробити, але отримала замість готівки відмову в проведенні операції, хоча кошти на рахунку точно залишаються. Тепер дівчині потрібно з’ясовувати причини цієї відмови в обслуговуванні.

Водночас, українські банки запевняють, що після ухвалення президентом Петром Порошенком указу «Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях» від 4 листопада, далі гарантовано обслуговуватимуть рахунки своїх клієнтів з непідконтрольних Україні територій.Цей указ, поміж іншого, передбачив припинення обслуговування банками рахунків населення та підприємств.

Заступник голови правління державного банку «Укргазбанк» Олена Дмітрієва наголошує, що закритті філій на в зоні АТО не означає відмови в обслуговуванні клієнтів за її межами.

«В останній місяць ми спостерігаємо тенденцію суттєвого відтоку депозитів клієнтів саме з Луганської та Донецької областей. Присутнє занепокоєння вкладників у зв’язку з указом президента. Ми пояснюємо, що боятися немає чого, що банки як працювали з цими клієнтами, так і далі це роблять. Тобто закриття відділень банків на території, непідконтрольній Україні, не означає відмови в обслуговуванні клієнтів з цих територій», – наголошує Олена Дмітрієва.

Банкіри до цього додають, що власники банківських рахунків у відділеннях на непідконтрольних територіях можуть переоформити їх у філіях, розташованих в інших областях. Там можна отримати всю інформацію щодо умов продовження обслуговування рахунків, відкритих на тих територіях, де сьогодні припинені будь-які банківські операції.

Крім того, заступник голови НБУ Яків Смолій обіцяє, що у звільнених містах банки також неодмінно відновлюватимуть свою роботу.

«Ми сьогодні від Служби безпеки України щоденно отримуємо інформацію про ті території та ті населені пункти, які контролюються українською владою, які частково контролюються і які не контролюються. Ця інформація в оперативному режимі поширюється від нас на всю банківську систему. Коли буде з’являтися можливість відновити діяльність банківської системи, то це відбуватиметься. Про це сказано і в указі президента, і в рішенні РНБО, і в постанові Нацбанку це передбачено», – відзначає Яків Смолій.

Водночас, на уточнююче запитання Радіо Свобода про те, коли банки повністю відновлять свою роботу, приміром, у такому місті, як Дебальцеве, яке визволили українські силовики ще наприкінці липня, а нині в місті та його околицях регулярно відбуваються обстріли, заступник голови НБУ зауважив, що з ситуацією конкретно в Дебальцевому не знайомий.

Окремо від повернення депозитів та обслуговуванні рахунків, постає проблема повернення банкам кредитів позичальниками. Все більше людей та підприємств з територій, контрольованих незаконними збройними формуваннями «ЛНР» і «ДНР», не можуть виконати свої боргові зобов’язання. Людям часто доводиться зосереджуватися на виживанні. Тим часом підприємства вимушені зупинятри свою роботу повністю чи частково.

Держава, банки й клієнти мають шукати рішення разом – «Дельта Банк»

У НБУ радять комерційним банкам покладатися в цій ситуації на самих себе. Заступник директора генерального департаменту банківського нагляду НБУ Костянтин Раєвський наголошує на тому, що відповідальність за компенсацію проблемних кредитів, чию появу зумовили війна на Сході та російська окупацію Криму, мають нести насамперед засновники й власники банків. У держави фінансові можливості обмежені.

«Що стосується безпосередньо Національного банку, то він є регулятором. Закон не передбачає в НБУ ресурсів для компенсації. Нацбанк шляхом регулювання за допомогою нормативних актів може створити більш лояльні, більш пільгові умови для того, щоб банку було легше пережити ці часи. Щодо компенсації, то воно стосується насамперед засновників банків та держави», – зауважив Костянтин Раєвський.

Проблемні кредити банкам радять перевести в резерви.

Голова ради директорів «Дельта Банку» Олена Попова погоджується з тим, що власники банків повинні нести відповідальність, проте наголошує, що нинішня ситуація в Україні є абсолютно нестандартною: це окупація і війна, коли держава Україна не змогла з різних причин забезпечити територіальну цілісність і економічну безпеку, що породило чимало нових проблем для банків. Перекладати на них весь тягар не можна, наголошуєбанкір. А отже, рішення мають шукати держава, банки та клієнти разом.

«Є люди, які через конфлікт змінили своє місце проживання, які переїхали в іншу область, вони насамперед думають про те, як влаштуватися, як вижити. Питання погашення та обслуговування кредитів відходять на другий план. Якщо ми говоримо про іпотечні кредити, виникає велике питання: чи існує далі ця застава як застава, цей дім? Те саме стосується промислових підприємств, які зупиняють свою діяльність або працюють далі в зоні, яку українська влада не контролює. Відповідей на ці запитання немає. Їх треба шукати разом», – вважає Олена Попова.

У НБУ відзначають, що близькочверті банків, чиї відділення працювали в зоні АТО, ще не надали даних про свої проблемні кредити. Відповідно, лише після того, як будуть зібрані всі дані, стане зрозумілим масштаб проблем. Поки що там не озвучують цифр загального обсягу проблемних кредитів у зоні АТО.