Київ – Уряд і Нацбанк не запропонували дієвого механізму, як допомогти банкам і позичальникам упоратися з фактичним збільшенням вартості валютних кредитів через девальвацію гривні. А самі власники таких кредитів, які раніше тішилися низькими відсотками, нині або несуть у банки майже все, що мають, або відмовляються платити. Вже доходить до виселення із куплених у кредит квартир. Експерти радять Нацбанку допомогти фінустановам із реструктуризацією кредитів, рефінансувати банки, або перетворити валютні запозичення у гривневі. Тим часом законопроект, який пропонує останній варіант, досі не пройшов другого читання у Верховній Раді.
Киянка Світлана щомісяця сплачує розстрочку за куплену квартиру, щомісячний платіж, за угодою – прив’язаний до долара. Тому від початку року вона платить у півтора рази більше, розповіла Світлана Радіо Свобода.
«Я зараз виплачую вполовину більше, ніж повинна, лише через те, що долар змінив свій курс. Як може допомогти держава? Нацбанк має вживати заходи, які б вирівнювали курс. Або можна змінити кредитні умови: розтягнути час погашення, наприклад – з одного до двох-трьох років, але при цьому загальна сума до сплати за весь період не повинна збільшитися», – пропонує позичальниця.
Частина власників валютних кредитів регулярно збирається під Нацбанком, вимагаючи або зміцнити курс гривні, або дозволити їм повертати зобов’язання за тим курсом, який був до падіння гривні.
Проблемні кредити: відтермінувати чи перевести у гривню?
Закон про реструктуризацію валютних кредитів у гривню Верховна Рада ухвалила у першому читанні ще в липні. Утім, чекати набуття ним чинності для розв’язання проблем валютних позичальників не потрібно, бо є набагато простіше рішення, запропонував ректор Міжнародного інституту бізнесу Олександр Савченко.
Можливе єдине рішення, і для нього не треба ніяких законів. Треба допомогти позичальникамОлександр Савченко
«По-перше, треба тримати курс в рамках розумного. Бо що означає плаваючий курс? Це коли він змінюється на один-два відсотки, коли криза – на п’ять. Але не в півтора-два рази, як ми бачимо. Це вже тонучий курс, катастрофічний курс, а не плаваючий. Можливе єдине рішення, і для нього не треба ніяких законів. Треба допомогти позичальникам (ідеться про реструктуризацію кредитів або розрахунок щомісячних платежів на основі старого курсу долара). При цьому повинна бути постанова про цільове рефінансування банків терміном на 10 років. Розуміймо, що це знову друкування грошей (до якого урядовці вдаються зараз для підтримки «Нафтогазу» та для інших потреб). Це означає продовження девальвації. Але іншого виходу немає».
Олександр Савченко – категорично проти простого переведення валютних кредитів у гривневі. Адже за рахунок повернення таких кредитів банки повертають валютні депозити, і в такому разі доведеться і їх перетворювати на гривневі, пояснює свою думку експерт.
Причина того, що нині валютні виплати стають «непідйомними» для позичальників – у відсутності повноцінного валютного ринку в Україні, зокрема – у намаганні частини банків заробляти на різниці валютного курсу, вважає колишній заступник керівника НБУ, а нині президент Асоціації українських банків Олександр Яременко. За його словами, таким банкам вигідно, щоб на ринку почалася паніка, курс підскочив, і вони продали валюту дорожче, ніж купували. Водночас, попереднє керівництво НБУ дивилося на валютні спекуляції крізь пальці, нинішнє – ліквідувало деякі банки, які порушували закон, із запізненням, коли падіння курсу гривні вже відбулося.
НБУ, який має стежити за валютним ринком, став у дивну позицію: девальвація – не моя проблема, а уряду, валютні кредити – це питання банків та клієнтівОлександр Яременко
«НБУ, який має стежити за валютним ринком, став у дивну позицію: девальвація – не моя проблема, а уряду, валютні кредити – це питання банків та клієнтів. Тоді НБУ мав би не дозволяти валютні кредити, депозити та інший валютний інструментарій, якщо не може гарантувати більш-менш стабільного курсу, або якщо дозволив – підтримувати курс», – вважає Яременко.
Зі свого боку, Нацбанк України на своєму офіційному сайті заявляє про регулярні валютні інтервенції на міжбанківському ринку, і про те, що державні золотовалютні резерви є майже в півтора рази більшими, ніж на початку року, та дозволяють регулювати курс і надалі. Щотижня з’являються нові повідомлення НБУ про ліквідацію того чи іншого банку за порушення законодавства.
НБУ займається так званим розчищенням банківського сектору. Досі є банки, які порушують закон, зокрема, займаються переведенням тіньових коштів у готівкуВалерія Гонтарєва
«НБУ займається так званим розчищенням банківського сектору. Досі є банки, які порушують закон, зокрема, займаються переведенням тіньових коштів у готівку. Масштаби – значні: тільки за минулий рік так перевели у готівку 190 мільярдів гривень», – заявила голова НБУ Валерія Гонтарєва у своєму інтерв’ю телеканалу «1+1».
Всі банки в Україні під тиском НБУ не продають долар дешевше за 13 гривень, водночас знайти його українцям у касах фінансових установ досить важко. Частина фахівців припускає, що після виборів курс долара виросте, проте його можна буде знайти у банках та обмінниках. НБУ також обмежив купівлю готівки в одні руки двомастами доларами на добу, водночас власники валютних кредитів можуть купувати потрібні для щомісячних платежі суми. Водночас, як з’ясувало Радіо Свобода, труднощі стосуються не всього ринку іноземної валюти. Нашому кореспонденту по обіді сказали в кількох банківських відділеннях, що зранку там не бачили жодного долара, водночас – в касах є певна кількість євро, а інші європейські іноземні валюти були в досить значній кількості.
Тим часом від зміцнення долара і стрімкого здешевлення гривні з початку року потерпають не лише клієнти, але й банки, адже частина позичальників, чия зарплатня не прив’язана до долара, просто фізично не в змозі повертати доларові кредити, констатує керівник української міжбанківської валютної біржі Анатолій Гулей. Тому, за його словами,частина банків самі пішли на зустріч позичальникам і реструктуризують їхні позики, але якщо це відбуватиметься без підтримки держави, то частина банків конкуруватиме між собою в лояльності до клієнтів, частина – дедалі більше перекладатиме тягар проблемних кредитів на колекторів, а чимало – просто збанкрутують через бездіяльність регулятора, зауважує пан Гулей. І він, і низка інших фахівців, вбачають два шляхи, які може ініціювати НБУ: реструктуризація валютних кредитів, або з розтягненням терміну погашення або з кредитними канікулами, і другий варіант – переведення валютних запозичень у гривневі за тим курсом, який був до 2014 року.
