Євген Аронов, Володимир Івахненко
В Україні побоюються, що сепаратисти і російські військові на сході країни готуються до масштабного наступу на позиції українських військ. З’являються непідтверджені повідомлення, що наступ може розпочатися в неділю, 16 листопада.
Уже не перший день українські військові фіксують переміщення російської військової техніки з маркуванням «ЛНР» і «ДНР», які офіційний Київ вважає терористичними організаціями, до лінії розмежування на території Донбасу. Інформаційно-аналітичний центр Ради національної безпеки і оборони України повідомляє, що на кордоні з Росією діють не менше ніж чотири пункти передачі техніки, перекидання вантажів постачання і особового складу для потреб сепаратистів.
Як стверджує військовий експерт Дмитро Тимчук, «зосередження угруповання російських військ на Донбасі закінчилося». «Фактично інструмент для нарощування інтенсивності бойових дій і вирішення локальних задач в «зоні АТО» агресором на сьогодні створений», – зазначає він.
В останньому звіті моніторингової місії ОБСЄ говориться, що за тиждень російсько-український кордон перетнула рекордна кількість людей у військовій формі – не менше ніж 665 чоловіків і жінок в обох напрямках, в основному – в бік України. За даними місії, 11 листопада машина з надписом «Вандаж-200» в’їхала із Росії до України і через кілька годин повернулася назад.
Моя справа розповісти те, що бачив і чув. Гарантувати наступ в неділю не можу. За гарантіями звертайтеся за адресою: Москва. КремльАндрій Цаплієнко
Військовий журналіст каналу «1+1» Андрій Цаплієнко, який перебуває в зоні конфлікту, написав у Facebook, що бойовики планують масштабний наступ на позиції українських регулярних військ на неділю, 16 листопада. Цаплієнко посилається на телефонні розмови бійців АТО з командирами бойовиків із підрозділів «Кальміус» і «Оплот». Українські військові спілкувалися телефоном з бойовиками від імені затриманих ними сепаратистів на одному з блокпостів під Волновахою: «Обидва командири поцікавилися, як справи на блокпосту, і закінчили розмову приблизно однією і тієї ж фразою: «Потерпіть, мужики, до неділі, в неділю наступ», «Ви ж знаєте наказ, у неділю наступаємо». Завершує пост Цаплієнко так: «Я репортер. Моя справа розповісти те, що бачив і чув. Гарантувати наступ у неділю не можу. За гарантіями звертайтеся за адресою: Москва. Кремль».
В очікуванні ймовірного наступу українські регулярні війська продовжують зміцнювати позиції, ними створені три лінії оборони. Найгарячішими точками на Донбасі у разі наступу сепаратистів і російських військ можуть стати Маріуполь, Дебальцеве і Щастя.
За останню добу в боях на сході країни загинуло четверо військовослужбовців Збройних сил України, ще 19 поранені. За цей час позиції сил АТО зазнали понад 40 обстрілів з боку незаконних збройних формувань. Особлива активність військ противника раніше відзначалася у Луганському, Донецькому і Дебальцевському напрямках, а в районі Донецького аеропорту бойовики отримали підкріплення – російський снайперський підрозділ, озброєний останніми новинками російського ВПК – крупнокаліберними снайперськими гвинтівками.
Як заявив на брифінгу в Києві представник РНБО Андрій Лисенко, «незважаючи на спроби бойовиків і Росії зірвати «мінські домовленості» з припинення вогню, ми їх дотримуємося і не допускаємо, щоб вони були зірвані, щоб це розв’язало руки агресору». Вогонь бійці АТО відкривають тільки у відповідь на обстріли і атаки бойовиків.
У Раді безпеки ООН в середу відбулося чергове, вже 26-е, екстрене засідання з приводу ситуації в Україні. Спостерігачі ОБСЄ, керівництво НАТО, командування АТО на сході України і очевидці на територіях, підконтрольних сепаратистам, стверджують, що через російсько-український кордон переміщуються сотні людей у військовій формі і військова техніка. Російське керівництво це заперечує.
Раніше головнокомандувач збройних сил НАТО генерал Філіп Брідлав, перебуваючи з візитом у Болгарії, заявив, що райони українсько-російського кордону, підконтрольні сепаратистам, сьогодні повністю відкриті і що Росія переміщує через них у зону боїв військові підрозділи і бойову техніку, включаючи танки, артилерійські знаряддя, зенітні комплекси і ракетні системи залпового вогню.
«Ми вже не звертаємо уваги на ці безпідставні звинувачення», – прокоментував зауваження натівського воєначальника шеф прес-служби Міноборони Росії Ігор Конашенков.
Рада безпеки ООН під час екстреного засідання заслухала через відеозв’язок доповідь з Києва глави спостережної місії ОБСЄ в Україні Ертугрула Апакана, який сповістив про прибуття в Донецьк і Макіївку минулого тижня як мінімум трьох бронетанкових колон без розпізнавальних знаків. У вівторок ОБСЄ повідомила про колону із 43 тягачів, які в’їжджали до Донецька, везучи танки та артилерійські знаряддя.
Рада безпеки також заслухала доповідь заступника генерального секретаря ООН з політичних питань Йенса Тойберга-Франзена, основна теза якого зводилася до того, що станом на сьогоднішній день ситуація з безпекою на сході України практично та ж, що і до укладеного 5 вересня перемир’я. Тойберг-Франзен процитував заяву президента Порошенка, що, перекидаючи підкріплення до зони АТО, Київ не намагається силою повернути собі райони, утримувані сепаратистами, а лише вживає заходів обережності перед обличчям приготувань ворога до можливого нового наступу. Як зауважив доповідач, невідрегульоване становище на українсько-російському кордоні сильно ускладнює вирішення конфлікту.
Незаконні військові формування та найманці, за підтримки регулярної російської армії, обстрілювати розташування українських частин і цивільні об’єктиЮрій Сергєєв
Постійний представник України при ООН Юрій Сергєєв, запрошений на засідання, подякував голові Ради безпеки, австралійському дипломатові Гарі Куінлану за виявлену увагу до його країни, і сказав: «Порушуючи Мінські угоди, незаконні військові формування та найманці не тільки не пішли з нашої землі разом зі своєю зброєю, але продовжують, за підтримки регулярної російської армії, обстрілювати розташування українських частин і цивільні об’єкти. Таких обстрілів від часу підписання домовленостей у Мінську було здійснено майже тисячу; в результаті загинув 131 український військовослужбовець, понад 550 поранені. Підбурювані Москвою сепаратисти відмовляються визнавати лінії розмежування і прагнуть розширити територію, що є під їхнім контролем. На Донбасі та в прикордонних районах Росії не припиняється вербування і навчання новобранців. Ще одним свідченням невиконання Москвою Мінських домовленостей є мало не щоденне протизаконне завезення з Росії на Донбас величезної кількості важкого озброєння. Представник Російської Федерації запевняє вас, що його уряд не має до цього ніякого стосунку. Тоді питання, хто ж це в Росії, крім прикордонних військ, несе охорону кордонів і дозволяє проїзд всій цій техніці? І хто, крім армії, має у своєму розпорядженні танки, зенітні комплекси, «Гради», а також бойові вертольоти і літаки, які безперервно порушують наш повітряний простір?».
За словами українського дипломата, Москва відкидає пропозицію Києва поширити діяльність спеціальної моніторингової місії ОБСЄ на всі контрольно-пропускні пункти на кордоні Росії з Донбасом, щоб покласти край порушенням прикордонного режиму.
У відповідному слові заступник постпреда Росії при ООН Олександр Панкін зауважив, що сотні одиниць військової техніки, які перерахував Сергєєв, стоять на російській території і Україні не загрожують, і що він не знає, де колега знайшов відомості, ніби ця техніка перетинала кордон його країни.
Черговим доказом того, як події в Україні розпалили загальну атмосферу дипломатії Схід-Захід, слугує той факт, що днями Росія вперше за 14 років утрималася під час голосування щодо резолюції Ради безпеки ООН стосовно продовження мандату миротворчого контингенту Європейського союзу в Боснії. Його призначення – сприяти ослабленню напруженості у стосунках боснійської, хорватської і сербської громад. Москва, проте, має намір перешкоджати будь-якому посиленню ролі Західної Європи у справах східної частини континенту, зазначають дипломати.
За словами постпреда Росії в ООН Віталія Чуркіна, «контингент ЄС сприймається Брюсселем як засіб прискорення інтеграції Боснії до Євросоюзу і НАТО». «Цей зовнішній тиск абсолютно недоречний», – сказав він.
Глава британської делегації Майкл Татам відповів на це, що позиція Росії «цинічна й гідна жалю» і що інсинуації Чуркіна з приводу зовнішнього тиску «свідчать про неповагу до сподівань самої Боснії», яка абсолютно недвозначно висловлюється за вступ до військово-політичних структур Заходу.
Французький представник Філіп Берту зробив у зв’язку з цим у Twitter наступний запис: «Росія переносить своє роздратування з приводу конфронтації навколо України на Боснію. Небезпечна гра. Не потрібна ні Боснії, ні Раді безпеки».
Оригінал матеріалу на сайті Російської редакції Радіо Свобода
