Київ – Програма президента Петра Порошенка «Стратегія 2020» – амбітний план, в якому визначено низку необхідних для успішного розвитку держави показників, наголошують близько половини експертів різних напрямків, яких опитало Радіо Свобода. Водночас економісти говорять, що частина показників, як-от подвоєння ВВП, зменшення державного боргу(з 67% до 60 від річного ВВП) та входження в топ-20 із легкості ведення бізнесу – це нереалістичні очікування в умовах військового конфлікту на сході держави. Зі свого боку політологи вказують на те, що в стратегія є більшою мірою передвиборчою технологією, аніж планами глави держави.
Валовий внутрішній продукт України має вирости удвічі, до 16 тисяч доларів на душу населення, рейтинг легкості ведення бізнесу – піднятися зі 112-го до 20-го місця у світі, а фінансування армії – вирости уп’ятеро. Це лише деякі цілі, які президент Петро Порошенко поставив українській владі до 2020 року. Для цього президент планує змінити на дві третини склад органів влади, а 65% владних повноважень – передати на місця.
«Стратегія-2020» охоплює і соціальні, і гуманітарні аспекти: Порошенко хоче, щоб українці довше жили, довіряли судам, пишалися Україною, а молодь знала дві й більше іноземних мов. Для втілення всього цього в життя Україні доведеться напружити всі сили, зізнався на своїй прес-конференції Петро Порошенко.
«Підготовку та проведення реформ потрібно здійснювати у тісному зв’язку з експертами та з громадянським суспільством. Наївно думати, що для цього достатньо буде закону, указу президента чи постанови уряду», – наголосив Порошенко.
Ставлення до «Стратегії-2020» в суспільстві та експертному середовищі неоднозначне. Так експерт корпорації стратегічного консалтингу «Гардарика» Костянтин Матвієнко наголосив, що у стратегії більше передвиборчих технологій, ніж реальних намірів.
«Тези стратегії оприлюднені перед виборами. Водночас Порошенко не має інституційних повноважень для їхньої реалізації, такі повноваження має уряд, – пояснює Матвієнко. – З цих двох тез випливає, що ці тези ніхто не збирається втілювати, що це лише рекламна акція напередодні виборів. Порошенко, відтак, зменшив свій статус від глави держави – до одного з учасників парламентських перегонів».
Розкритикував документ і політолог Олексій Голобуцький.
Сподіваюся, той величезний тиск Заходу, який теж втомився від порожніх обіцянок українських лідерів, спрацює цього разу, і реформи відбудутьсяОлексій Голобуцький
«Я вже втомився читати стратегії. Українці, зокрема, влада держави – чудово планують, уже прекрасно говорять, зараз навіть англійською. Маємо все, крім власне реформ. А потрібне для них єдине: політична воля. Навіть якщо плани недосконалі, дії матимуть результат. Сподіваюся, той величезний тиск Заходу, який теж утомився від порожніх обіцянок українських лідерів, спрацює цього разу, і реформи відбудуться», – висловлює надію політолог.
Експерти: для економічних реформ треба напружити всі ресурси, а судову – треба було вже почати
Голова правління центру політико-правових реформ Ігор Коліушко бачить ознаки того, що деякі заявлені наміри чинна влада не зможе чи не схоче реалізувати.
Треба змінювати не лише людей, а систему. Бо нові стануть такими, як і попередникиІгор Коліушко
«Щодо довіри до суду – позитивний намір. Чи реалізують його, не зрозуміло. Бо найпростіший крок для цього, ухвалення закону про судоустрій та статус суддів, ще не зроблений. Замінити 70% людей в органах влади – це реально. Але де взяти нових професіоналів в умовах дефіциту кадрів? Треба змінювати не лише людей, а систему. Бо нові стануть такими, як і попередники», – прогнозує експерт.
Зі свого боку, економісти оцінюють президентську стратегію з поміркованим оптимізмом. Економіст міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь вважає, що цілі розвитку економіки визначені в цілому правильно, але цифри дещо оптимістичні.
«Цього року інвестиції є від’ємними, далі буде видно, чи виростуть вони на 40 мільярдів доларів. Деякі згадані в стратегії речі не залежать від України. Як, наприклад, забезпечити закупку ресурсів не більше від 30% із одного джерела, якщо Україна може отримати дві третини імпортного газу лише в Росії, а щоб змінити ситуацію, потрібні потужніші газогони для реверсу або термінали скрапленого газу», – пояснює Жолудь.
У державній стратегії вперше поставили цілі щодо тривалості життя, знання мов, олімпійських перемог
«Стратегія-2020», оприлюднена Петром Порошенком, є амбітною, більше того, чимало цілей розвитку держави в ній названі вперше, зауважує Віктор Мазярчук, експерт фундації «Відкритий діалог», учасник ініціативи «Реанімаційний пакет реформ». Водночас, деякі тези є малореальними, деякі – досяжними лише за умови повної мобілізації всіх гілок влади та суспільства, заявив Радіо Свобода Віктор Мазярчук.
Добре, що маємо середньострокову стратегію держави. Президент хоче ввійти в топ-20, в тому числі, щодо простоти ведення бізнесуВіктор Мазярчук
«Добре, що маємо середньострокову стратегію держави. Президент хоче ввійти в топ-20, в тому числі щодо простоти ведення бізнесу. Хоча нині в нас не перші ролі – 112-а позиція,– констатує Мазярчук. – Для цього доведеться президентові, парламенту і уряду працювати як єдина команда на безпосередній результат. Дуже добре, що в стратегії вперше поставили цілі щодо тривалості життя, знання мов, олімпійських перемог. Ідеться про збільшення цих показників за рахунок рівня життя. Попередню владу такі речі не цікавили».
Віктор Мазярчук схвалив і інші ініціативи «Стратегії-2020», зокрема щодо передачі 65% владних повноважень на місця. Однак він має сумніви, що можна буде зменшити державний борг та підвищити кредитний рейтинг, адже в умовах локального військового конфлікту кредитний рейтинг падає.
Наразі Порошенко озвучив особисто і оприлюднив лише кінцеві цілі стратегії розвитку до 2020 року. Механізмів їхнього досягнення суспільство не бачило, експерти припускають, що вони ще не до кінця розроблені. Свої стратегії озвучували і попередники Порошенка на посаді президента, їхня економічна частина була подібною. Однак більшість пунктів за час президентства і Віктора Ющенка, і Віктора Януковича не виконані.
