Київ – Захід так само дезінформований щодо подій в Україні, як і Росія, вважає журналістка французького тижневика «Marianne» Енн Дестакіян. Криза політики мультикультуралізму, популістські заяви правих політиків та антиамериканські настрої – усе це викликає симпатію до Путіна у значної частини французів. Радіо Свобода поговорило з Енн Дестакіян про недовіру до традиційних медіа і те, як російська пропаганда виглядає з європейської сторони.
– На панельній дискусії Радіо Свобода ви зазначили, що у певної частини населення Франції Путін користується популярністю. Як ви гадаєте, чому?
– Він популярний не як особистість, а як символ і інструмент боротьби з атлантизмом – і з Брюсселем, зокрема. Правим партіям не подобається, що він вирішує усе за них. Наприклад, у Британії дуже сильне неприйняття політики Євросоюзу, хоча в цій країні навіть немає євро. Марі Ле Пен, яка очолює Національний фронт у Франції, фанатіє від Путіна. Вона вважає, що він захищає інтереси свого народу. Праві підтримують його за це, а ліві – за його антиамериканські позиції, хоча й критикують російську олігархію. Але основна причина – тому що він втілює протистояння з тим однополюсним світом, який постав після розпаду Радянського Союзу. Багато хто позитивно ставиться до його політики щодо Сирії. Знову ж таки, війна у Косово багатьма розцінюється як американський проект. Буш більше не керує Штатами, однак їх досі сприймають украй негативно.
– Що собою являє російська пропаганда в Європі?
В головах певної категорії людей карбується: жертви Майдану загинули від рук самих протестувальників
– Це, зрозуміло, не те, що ви в Україні бачите по телевізору. На Заході це не спрацювало б. Але люди легко підхоплюють якісь одиничні інформаційні вкидання. В інтернеті є англомовний канал RussiaToday, який транслює сюжети про Україну, і які швидко поширюють у соцмережах. Це ефективно, тому що багато українських подій й досі не розслідувані, зокрема вбивства на Майдані. Це чудова платформа для російської пропаганди. Скажімо, був сюжет про снайперів, але не на російському телебаченні, а вже на німецькому. Основна думка полягала у тому, що стріляти могли не найманці, а майданівці. І оскільки розслідування не ведеться, немає інформації для спростування. Тож в головах певної категорії людей карбується: жертви Майдану загинули від рук самих протестувальників.
– Однак на Заході кращі справи зі свободою слова, і загальний рівень освіченості вищий. Чому так відбувається?
Міф про те, що у Києві сидить купка фашистів, став дуже популярним через наратив Другої світової, поширений, до речі, російською пропагандою. Також часто вважають, що до влади в Україні прийшли самі невігласи
– Люди обирають те, що цікавіше, що викликає емоційну реакцію. До того ж, у Франції зараз росте недовіра до преси. Газети дорожчають, і люди більше не читають серйозних текстів. Натомість вони йдуть в інтернет, де можна знайти що завгодно. А мейнстрімна преса втратила авторитет. Її вважають проамериканською, тому що в часи Косівської війни, про яку я вже згадувала, вони підтримували тих, кому ця війна була вигідною. Окрім того, є група інтелектуалів, яка вважає, що розбирається у ситуації краще за журналістів і знає вашу історію краще, ніж ви самі. Наприклад, міф про те, що у Києві сидить купка фашистів, став дуже популярним через наратив Другої світової, поширений, до речі, російською пропагандою. Також часто вважають, що до влади в Україні прийшли самі невігласи – адже перше, що український уряд зробив після Майдану – це заборонив закон про мови нацменшин (скасування Верховної Радою «закону Ківалова-Колесніченка» не набуло чинності – ред).
– Чи немає в європейців страху, що історія повторюється?
Ви маєте розуміти, що Україна – не в пріоритеті. Французи набагато більше бояться ісламських терористів
– Вони точно не хочуть воювати за Україну. Ви маєте розуміти, що Україна – не в пріоритеті. Французи набагато більше бояться ісламських терористів. Саме тому рейтинг президента становить 13 відсотків, а праві сили такі популярні. Вони висловлюють неприйнятні для політиків речі про емігрантів, але люди розчаровані і чують те, що думають насправді. А Росію вважають своїм другом – через те, що у 45-му вона була союзником Франції.
– Разом з тим, Європа продовжує запроваджувати санкції. Чи готові на Заході поступитися власним комфортом заради миру?
Польща дуже активна, але в інших країнах набагато менше ентузіазму
– Як ви знаєте, у різних країн різне ставлення до санкцій. Польща дуже активна, але в інших країнах набагато менше ентузіазму. Я сподіваюсь, що санкції будуть ефективними. Тому це наше рішення – не йти на війну, адже у цивілізованому світі війн не буває.
– Чи змінився погляд європейців на Україну за останній рік?
– Вони відкрили її для себе. Європейці можуть скільки завгодно казати, що у вас одна олігархія замінила іншу, але тепер вони, принаймні, знають, що Україна існує.
