Київ – Синхронна ратифікація Україною та ЄС угоди про асоціацію відкриває українцям шлях до Європи – поки що паперовий, а не фактичний. Втім, як зазначають європейські депутати, це вже є потужним сигналом підтримки України, яким вона має скористатися сповна попри військові дії на Сході, тиск Росії і складну економічну ситуацію. Європа сигналізує, чекає у відповідь реальних реформ, але не обіцяє «покращення життя вже сьогодні». Як заявив в інтерв’ю Радіо Свобода російський політолог, експерт російсько-українських відносин Андрій Окара, і в Росії, і в самій Україні її євроінтеграція сприймається в надмірному ідеологічному забарвленні, а не прагматично.
– Як вплине підписання угоди про асоціацію між Україною та ЄС на подальший розвиток українсько-російських відносин?
– Відверто кажучи, я думаю, що воно суттєво ніяк не вплине, тому що все те, що могло вплинути, вже вплинуло. І те, що фактично російська контрреволюція почалася через неадекватне сприйняття у Росії євроінтеграції України, тобто поступовий шлях України до ЄС, мені здається, що це переоцінено як в самій Україні, так і в Росії – наслідки цього так званого євроінтеграційного шляху. На мою думку, і в Росії і в Україні це сприймається як складний і дуже важливий символ, сприймається в такому дуже ідеологічному забарвленні, а не прагматично, – в Україні із знаком плюс, в Росії із знаком мінус.
Україна впустила дуже важливий шанс у своїх відносинах з ЄС, а саме після революції і всіх подій, вона мала моральне і політичне право вимагати перегляду деяких умов і пунктів в угоді з Європейським союзом
Я гадаю, що в Росії тема євроінтеграції України трохи демонізована, а в Україні вона сприймається перш за все як шлях до «земного раю». Тоді, як на мене, її треба було сприймати прагматично. Україна впустила дуже важливий шанс у своїх відносинах з ЄС, а саме після революції і всіх подій – Небесна Сотня, жертви – вона мала моральне і політичне право вимагати перегляду деяких умов і пунктів в угоді з Європейським союзом, яка буде, вочевидь, ратифікована в українському і Європарламенті.
– Минулого тижня російські офіційні джерела зажадали від Києва внесення таких змін до угоди про асоціацію з ЄС, які не виключали б її вступу до Митного союзу. Чи можна в нинішніх умовах говорити про якусь вигоду для України в МС, чи це лише ширма для блокування євроінтеграції?
Україна була б зацікавлена у відносинах із ЄС якраз у захисті власної української індустрії, у захисті різних воєнно-промислових галузей, у захисті машинобудування. Але це було проґавлено, і що з цим тепер буде?
– Все, що пов’язано із Митним союзом могло мати місце в тій реальності, яка існувала до російсько-української війни. Після російсько-української війни я не уявляю яким чином Україна може бути асоційованим чи якимось іншим членом у Митному союзі. Хоча, я гадаю, Україна була б зацікавлена у відносинах із ЄС якраз у захисті власної української індустрії, у захисті різних воєнно-промислових галузей, у захисті машинобудування. Але це було проґавлено, і що з цим тепер буде?
Я багато моделював різні наслідки підписання цієї Асоціації і навіть членства України в ЄС. І дійшов до висновку, що моделювати ці наслідки – неможливо, тому що тут діє так багато факторів, які не можна прорахувати і звести до купи, щоб знайти головний тренд. Все може складатися настільки непередбачувано, що тільки на практиці можна це з’ясувати. Звісно, зараз в Україні намагаються інтерпретувати все так, що ця угода з ЄС буде діяти лише, починаючи з 2016 року, це, мовляв – поступки Москві… Я гадаю, насправді йдеться не про поступку Москві, хоча це й може використовуватись у пропаганді, що Україна пішла на зустріч Москві, але, я гадаю, що це Європейський союз пішов на зустріч Україні, намагаючись таким чином зняти з себе відповідальність за якісь можливі преференції для України в цей час в плані кредитів, інвестицій, але принаймні, відкривши свої ринки для України. Можливо, це, дійсно, буде мати якісь позитивні наслідки в цілому для української економіки.
– Президент Петро Порошенко озвучив ініціативу про особливий статус на три роки для Донбасу і амністію тим, хто не вчинив там тяжких злочинів. Чи є вже реакція на це в Росії?
– Поки що реакції немає, але гадаю, що в Росії це буде сприйнято у пропагандистському ключі. Найімовірніше, все буде інтерпретуватися там, мовляв, «Росія захистила свої інтереси, а «київська хунта» дає задній хід» і відповідно йде на поступки Кремлю, тому що Кремль і Путін – великі й видатні, а їхня політика, спрямована на мир у всьому світі.
