Брюссель – Європейська комісія в новому складі була представлена у Брюсселі її новообраним головою Жаном-Клодом Юнкером. З огляду на те, що зміни сталися на посадах єврокомісарів із політики сусідства, торгівлі чи енергетики, перспективи для України виглядають не надто позитивно. Хоча, скажімо нового комісара із політики сусідства, австрійця Йоганнеса Гана, Юнкер закликав «від початку мандату особливу увагу приділяти ситуації в Україні».
З огляду на те, що, як кажуть політики, «Європейська співдружність втомилася від розширення», на наступні п’ять років ніяких нових приєднань до неї інших держав не планують. Саме тому нинішня презентація нового складу Єврокомісії дещо розчарувала країни, що претендують на членство. Вже сама назва посади лунає так: «єврокомісар із політики сусідства та переговорів щодо розширення». Донині зберігалися сподівання, що Європейську політику сусідства, учасницею якої є і Україна, віддадуть комусь із представників східних або центральноєвропейських держав, скажімо, словацькому політикові Марошу Шевчовичу.
Однак усе відбулося за менш оптимістичним сценарієм: «портфель» європейської політики сусідства отримав австрієць Йоганнес Ган. Наразі він опікується в Єврокомісії, якою ще керує Баррозу, регіональною політикою.
Єврокомісар Ган не має дипломатичного досвіду – експерт
Наталія Шаповалова, експерт з європейського аналітичного центру FRIDE, зауважує, що його попередник, чех Штефан Фюле був добре знайомий із регіоном та його проблемами.
«Він мав дипломатичний досвід, розмовляв російською і загалом демонстрував поклик – допомагати пострадянським державам. Цього не скажеш про нового єврокомісара», – зазначає Наталія Шаповалова.
«Йоганнес Ган – австрієць, має європейський досвід в регіональній політиці, але він не має досвіду дипломатичного, – каже експерт. – Він не говорить мовами регіону, наприклад, російською. Його країна – Австрія – зацікавлена у Балканах, у розширенні. Хоча єврокомісари представляють ЄС, а не свою країну, їх особистий, професійний досвід якось позначається на діяльності. Все, зрештою, залежатиме від його команди».
Інші посади профільних єврокомісарів, які так чи інакше стосуються українців, розподілені так: енергетичні питання, включно із газовими постачаннями й транзитом, займатиметься колишній євродепутат та міністр сільського господарства Іспанії Мігель Аріас Каньєте. Це означатиме, що Євросоюз надалі може йти шляхом розширення енергетичних зв’язків саме із країнами Середземномор’я для унезалежнення від російського газу, зауважують аналітики.
Впровадження положень зони вільної торгівлі між Україною та ЄС відбуватиметься під опікою нового єврокомісара з питань торгівлі Сесілії Мальмстрем. Наталія Шаповал зауважує, що це призначення – гарна новина для України, бо цей єврокомісар, яка нині відповідає за внутрішні справи, «вже багато зробила для України, зокрема, для візової лібералізації».
Тим часом внутрішніми справами ЄС, зокрема, візовою політикою надалі займатиметься грек Дімітріс Аврамопулос.
Зовнішня політика – серед перших пріоритетів ЄС – Юнкер
Загалом президент наступної Єврокомісії Жан-Клод Юнкер, характеризуючи основні пріоритети його роботи до 2019 року, зазначив: «Головні пріоритети – це зовнішня політика. Це класичний пріоритет. Крім цього, будемо вести боротьбу з надмірною бюрократизацією, розвиватимемо цифровий ринок. Інші пріоритети – зростання, зайнятість, інвестиції, відновлення конкурентоспроможності ЄС і, нарешті, – створення енергетичного союзу».
Основні й впливові посади в Європейської комісії, зокрема, пов’язані із економікою та фінансами, отримають представники Нідерландів, Франції, Польщі, Великобританії, Фінляндії та Швеції.
Новий склад Європейської комісії, тобто виконавчого органу співдружності, складатиметься з 28 комісарів, включно із президентом, люксембуржцем Юнкером та верховним представником ЄС із закордонних справ, італійкою Моґеріні. Буде в цьому складі 9 жінок. Принцип формування Єврокомісії такий: кожна країна висуває свого єврокомісара, який займає галузеву посаду, щось на кшталт міністра будь-якого національного уряду.
Втім, можливі у складі Єврокомісії й зміни, бо до кінця жовтня він ще має бути затверджений Європейським парламентом після слухань кожного з єврокомісарів.
