Реформи є запорукою перемоги України у війні – експерти

Київ – Глибока соціально-економічна криза усередині України, як і успішна боротьба проти російського агресора, неможливі без серйозних реформ державної машини і принципів й логістики її управління. Відтак, українцям доведеться «воювати» на «двох фронтах» – реформаторському і військовому, вважають українські і закордонні експерти. Від темпів та успіху реформ на всеукраїнському рівні залежить, як швидко українці «витіснять» з території Донбасу російських найманців і нормалізують життя тамтешніх громад, наголошують фахівці.

Президент, уряд і суспільство України одностайні у тому, що реформи у державі треба було проводити ще з 20 років тому. Тепер на порядку денному – фактично повне перезавантаження державного управління і керування фінансово-економічною системою, передача повноважень з центру місцевим громадам і модернізація сектору національної безпеки й оборони.

І всі ці реформи можливі за умов викорінення старої адміністративно-командної системи, з неї і повинні розпочатись реформи сектору державного управління. Без команди ефективних державних управлінців зрушити з місця машину реформ складно. Таку думку озвучив журналістам заступник голови адміністрації президента України Дмитро Шимків.

«Більшість команди, яка працює в адміністрації президента на поточний момент, не була частиною старої системи. У цієї команди зовсім інша мотивація! Система, яка існує на державній службі – це процесна система, тобто, вона орієнтована на процес (реформ). Коли державні службовці будуть мати чіткі показники, коли це буде чітко прописано щодо кожного відомства і державного службовця, тоді ми будемо мати трохи кращу ситуацію. Основою держслужби повинні стати цінності – це також частина реформи державної служби», – зазначає Шимків.

З ним згоден один із авторів грузинського «економічного дива», а нині радник уряду України Каха Бендукідзе. На його думку, без команди реформаторів, які мають підтримку суспільства, будь-які реформи приречені на поразку. Україна готова до реформ, адже революція на Майдані допомогла їй вийти з багаторічної бездіяльності та дала шанс на позитивні зміни, зауважив Бендукідзе.

На його думку, неможливо проводити всі ці реформи синхронно й «акуратно», українцям не варто гаяти час на складання планів і програм, а слід швидше почати діяти і не боятися змін. Власне, саме так свого часу зробила і Грузія, зауважує Бендукідзе.

«Фактом є те, що Україна повинна терміново реформувати силовий блок і поліцію, адже події на Майдані показали, що поліції і судів в Україні не існує. Без цього захисту не має ні пересічний українець, ні західний інвестор. Тож насамперед Україні потрібні не тільки податково-бюджетна реформа, глобальна дебюрократизація, реформи у газовій сфері, а і реформа силового блоку. Ця реформа має бути радикальною», – наголосив фахівець, виступаючи перед київськими студентами.

Водночас, він вважає некоректним порівнювати методи й обставини реформування, які здійснила Грузія за президентства Саакашвілі і які почала здійснювати Україна. За словами Бендукідзе, Грузія, як тепер Україна, вела боротьбу проти російської агресії, втративши частину своєї території. Але Грузія до початку «серпневої війни» 2008 року мала більш-менш реформовану і модернізовану систему державного управління і сучасну військову логістику, тощо. До того ж, російська агресія згуртувала грузинів – владу і суспільство – і дозволила усім грузинським світом будувати сучасну Грузію, зазначив Бендукідзе.

Український фінансист Богдан Лесюк додає: що російська агресія й анексія частини території Грузії згуртувала громадянське суспільство і політикум, що дало потужний реформаторський поштовх.

«Війна серпня 2008 року позбавила грузинів багатьох стереотипів й ілюзій. Війна зняла всі суперечки. Грузини усвідомили, що задивлятися в бік північного сусіда нема чого, нічого доброго там не чекає», – пояснив експерт.

Українці продемонстрували політичну волю до реформ – експерт

Заступник директора Інституту світової політики Сергій Солодкий зазначив, що Грузія встигла успішно реформувати систему національної безпеки, подолати корупцію у правоохоронній і судовій галузях державного управління якраз напередодні 8 серпня 2008 року. Україні ж доводиться одночасно «зачищати» сектор національної безпеки, МВС і судову гілку влади і вести бойові дії проти кремлівської агресії на Сході країни, пояснив експерт у розмові з Радіо Свобода.

«Що є спільним у грузинів й українців на старті реформування? І там, і там є громадянська і політична воля до реформ і трансформацій. Що може насторожувати в українській дійсності? Громадянське суспільство продовжує вичікувати і водночас сприяти, як може, цьому реформаційному процесу. Схоже, що українці готові чекати певний час, змиритися з певними болісними ефектами від такого реформування. Тобто, є воля до реформ», – вважає Солодкий.

Публіцист, дослідник історії України Сергій Грабовський застерігає українське суспільство і політиків від поспіху при проведенні реформ, насамперед – тих, які стосуються подальшої лібералізації економіки.

«Будь-які серйозні реформи під час війни проводити категорично не можна! Скажімо, прем’єр-міністр Яценюк хоче провести масштабну приватизацію? Це ідіотизм. За умов війни, у кого можуть бути вільні гроші? Навіть не у всіх олігархів вони є. Тобто об’єкти власності будуть продані за півціни, а то і за третину. Єдина з реформ, яку треба і можна робити під час війни, це – антикорупційну, тому що вона зміцнюбє фронт і зміцнює тил», – додав Грабовський у розмові з Радіо Свобода.

Також, за словами експерта, військові операції, які на Сході країни проводять українські військовослужбовці, добровольчі батальйони і гвардійці, дозволяють говорити про початок реформування й модернізації силового блоку. При цьому реформи, задекларовані владою, здійснюють солдати й офіцери, перевіряючи їх на правильність іноді ціною власних життів. Активну підтримку їм надає громадянське суспільство, і це – свідчення трансформації і національної свідомості, і державної машини, зазначив Грабовський.