Брюссель – Ситуація довкола України внесла свої корективи і в підготовку виборів нових євродепутатів, що мають відбутися 25 травня. Скажімо, у Польщі громадяни все більше схиляються на бік тих політичних сил, які зосереджують увагу на безпеці та обороні. В Литві проукраїнські політики теж набирають бали та мобілізують свій електорат. Натомість, у таких західних країнах, як Іспанія чи Португалія, виборців турбують зовсім інші питання. А от, наприклад, у Франції зростає популярність політичних партій із проросійськими поглядами.
Через загрозу безпеці, викликану діями Росії, поляки висловлюють все більше підтримки партії чинного прем’єр-міністра Дональда Туска «Громадянська платформа». Саме через те, що зміцнення обороноздатності Польщі та розширення присутності НАТО на її території стали основними елементами, що цікавлять громадян у передвиборчих програмах. Як наслідок, на телебаченні чи у пресі там часто можна побачити голову польського уряду на тлі літаків-винищувачів чи строю натовських військових.
Як пояснює місцевий спеціаліст із політичного маркетингу Ерік Містевич, «українське питання та безпека Польщі стали першочерговими у кампанії європейських виборів, відкинувши на задній план питання внутрішньої політики», тобто, проблеми освіти, міграції чи безробіття.
У підготовці до виборів нового складу Європарламенту в країнах Балтії російська агресія щодо України теж внесла свої корективи. Як пояснив Радіо Свобода Вітаутас Бруверіс, політичний оглядач Lietuvos Rytas, найбільшого друкованого видання Литви, ситуація в Україні стала центральною темою кампанії та, водночас, дещо поляризувала суспільство та політиків.
Ліберали й консерватори Литви згуртовують виборців навколо проукраїнської позиції
«Я гадаю, що українська криза відобразиться на результатах євровиборів Литви у тому сенсі, що завдяки їй праві партії зможуть мобілізувати свій електорат, – пояснює він. – Це сили, що є на боці України і їхні позиції дуже чіткі та патріотичні. Цього не скажеш про лівих та центристів, які або є приховано проросійськими, або нейтральними. Тому на цьому питанні саме праві партії найбільше організують всій традиційний електорат».
Тобто, мова йде про литовських лібералів та консерваторів, уточнює Бруверіс. Саме вони найактивніше експлуатують у своїй кампанії тему російської агресії та імперіалістичних прагнень кремлівського режиму, – каже литовський політичний оглядач.
Натомість, українська криза не має прямого впливу на розташування політичних сил, які братимуть участь у виборах до Європарламенту у Франції. Водночас, ультраправі та ультраліві партії, згідно із опитуваннями, користуються все більшою підтримкою населення. І саме ці політики Франції займають відверто проросійську позицію, пояснює Філіп Міґо, директор дослідницького відділу паризького Інституту міжнародних та стратегічних досліджень.
«Там є кола політиків, умовно кажучи, із етикетками «проросійські». Причому, і в Національному фронті, і серед комуністів. Вони мають на своєму боці понад тридцять відсотків виборців і дуже чітко стоять на боці Росії. І це не лише питання політичної позиції, але й близька до кремлівської концепція нації та стосунків із НАТО і Євросоюзом», – каже експерт.
Португальцям не до України
Ще менше українських акцентів у виборчій кампанії південних держав, наприклад, Іспанії чи Португалії, пояснює професор політичних наук та міжнародних відносин одного із португальських університетів Сандра Діаш Фернандіш.
«Думки португальських виборців зайняті економічною політикою, бо країна перебуває під тиском міжнародних кредиторів, – каже вона. – До того ж, східні кордони ЄС дуже віддалені, а Португалія – найзахідніша держава співдружності. Тож українська криза тут не дуже позначиться на виборчій кампанії».
Нарешті, додає португальський професор, Європарламент, депутати якого вибираються загальним прямим голосуванням, не сприймається громадянами, як установа, яка відіграє важливу роль у зовнішній політиці Європейського союзу.
Через загрозу безпеці, викликану діями Росії, поляки висловлюють все більше підтримки партії чинного прем’єр-міністра Дональда Туска «Громадянська платформа». Саме через те, що зміцнення обороноздатності Польщі та розширення присутності НАТО на її території стали основними елементами, що цікавлять громадян у передвиборчих програмах. Як наслідок, на телебаченні чи у пресі там часто можна побачити голову польського уряду на тлі літаків-винищувачів чи строю натовських військових.
Українське питання та безпека Польщі стали першочерговими у кампанії європейських виборівЕрік Містевич
Як пояснює місцевий спеціаліст із політичного маркетингу Ерік Містевич, «українське питання та безпека Польщі стали першочерговими у кампанії європейських виборів, відкинувши на задній план питання внутрішньої політики», тобто, проблеми освіти, міграції чи безробіття.
У підготовці до виборів нового складу Європарламенту в країнах Балтії російська агресія щодо України теж внесла свої корективи. Як пояснив Радіо Свобода Вітаутас Бруверіс, політичний оглядач Lietuvos Rytas, найбільшого друкованого видання Литви, ситуація в Україні стала центральною темою кампанії та, водночас, дещо поляризувала суспільство та політиків.
Ліберали й консерватори Литви згуртовують виборців навколо проукраїнської позиції
«Я гадаю, що українська криза відобразиться на результатах євровиборів Литви у тому сенсі, що завдяки їй праві партії зможуть мобілізувати свій електорат, – пояснює він. – Це сили, що є на боці України і їхні позиції дуже чіткі та патріотичні. Цього не скажеш про лівих та центристів, які або є приховано проросійськими, або нейтральними. Тому на цьому питанні саме праві партії найбільше організують всій традиційний електорат».
Тобто, мова йде про литовських лібералів та консерваторів, уточнює Бруверіс. Саме вони найактивніше експлуатують у своїй кампанії тему російської агресії та імперіалістичних прагнень кремлівського режиму, – каже литовський політичний оглядач.
Натомість, українська криза не має прямого впливу на розташування політичних сил, які братимуть участь у виборах до Європарламенту у Франції. Водночас, ультраправі та ультраліві партії, згідно із опитуваннями, користуються все більшою підтримкою населення. І саме ці політики Франції займають відверто проросійську позицію, пояснює Філіп Міґо, директор дослідницького відділу паризького Інституту міжнародних та стратегічних досліджень.
«Там є кола політиків, умовно кажучи, із етикетками «проросійські». Причому, і в Національному фронті, і серед комуністів. Вони мають на своєму боці понад тридцять відсотків виборців і дуже чітко стоять на боці Росії. І це не лише питання політичної позиції, але й близька до кремлівської концепція нації та стосунків із НАТО і Євросоюзом», – каже експерт.
Португальцям не до України
Ще менше українських акцентів у виборчій кампанії південних держав, наприклад, Іспанії чи Португалії, пояснює професор політичних наук та міжнародних відносин одного із португальських університетів Сандра Діаш Фернандіш.
«Думки португальських виборців зайняті економічною політикою, бо країна перебуває під тиском міжнародних кредиторів, – каже вона. – До того ж, східні кордони ЄС дуже віддалені, а Португалія – найзахідніша держава співдружності. Тож українська криза тут не дуже позначиться на виборчій кампанії».
Нарешті, додає португальський професор, Європарламент, депутати якого вибираються загальним прямим голосуванням, не сприймається громадянами, як установа, яка відіграє важливу роль у зовнішній політиці Європейського союзу.
