Кремль наступає на інтернет, активісти пристосовуються

Дейзі Сінделар

Де шукати поради у виборі нової країни для ведення бізнесу? Особливо, коли мова йде про звільненого генерального директора найпопулярнішої російської соціальної мережі ВКонтакте?

«Ми шукаємо для себе нову домівку», – написав цими днями Павло Дуров на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook, якою він практично не користувався з 2006 року, коли він запустив свій надзвичайно успішний російськомовний аналог ВКонтакте (VK). «Це має бути «держава, яка дозволила б нам розвивати наші проекти з урахуванням свободи слова та політики невтручання», – зазначив він.

Ще 22 квітня 29-річний Дуров заявив, що залишив Росію після того, як був змушений продати свої акції VK. Тепер ці акції в руках прокремлівських олігархів Алішера Усманова та Ігоря Сечіна.

Ця новина, поряд із заявою Дурова про відмову передати владі особисті дані користувачів, а також нові жорсткі обмеження, накладені на інтернет, змусили росіян здригнутися. У цій частині світу, де ЗМІ підпорядковані державі, інтернет є життєво важливим джерелом зв’язку та інформації. Президент Росії Володимир Путін 24 квітня змусив їх здригнутися ще раз, назвавши інтернет «проектом ЦРУ» і пообіцявши захистити російські інтереси в інтернеті.

«Якби не було інтернету, я думаю, у нас просто давно б вже була залізна завіса», – каже Ірина Халай, голова громадської організації сприяння захисту прав жертв теракту в Волгодонську. Завдяки своєму сайту і соцмережам Халай налагодила міцні контакти з закордоном і домагається дотримання прав жертв деяких з найбільш відомих терактів у Росії, в тому числі Норд-Ост в 2002 році і захоплення школи в Беслані в 2004.

«Ми поширюємо всю інформацію в інтернеті», – каже Халай, яка сама постраждала в теракті 1999 року в Волгодонську. Деякі аналітики вважають, що цей теракт був організований російськими органами безпеки з метою спровокувати Другу чеченську війну. «Влада звертає увагу на те, що ми говоримо. Той факт, що ми активні в соціальних мережах, їх нервує», – зауважує вона.

Непокірний, але важливий

Із втратою Дурова Росія втрачає і свої права на цього колоритного, хоча і непокірного вундеркінда. Його часто порівнюють з американським засновником мережі Facebook Марком Цукербергом, хоча його хлопчачий вигляд і пристрасть до чорних водолазок швидше нагадують одного із засновників Apple, нині покійного Стіва Джобса, якого Дуров вважає своїм кумиром.

Особисті статки Дурова оцінюють у 300 мільйонів доларів. Він вважає себе аскетом, утримується від вживання м’яса, алкоголю і сигарет. Але Дуров заробив собі репутацію доволі екстравагантної людини. Наприклад, широкий розголос отримав інцидент із паперовими літачками, згорнутими з п’ятитисячних купюр і викинутих з вікон санкт-петербурзького офісу VK.

Своєю популярністю мережа VK багато в чому зобов’язана своїй великій базі піратських ігор, фільмів і музичних відео. Однак її успіх зумовлений і тим, що в пострадянські часи на тлі суспільних змін її користувачі отримали можливість тісного спілкування. Вважається, що поряд з такими блог-платформами як LiveJournal («Живий журнал»), VK став імпульсом для пробудження інтересу до внутрішньополітичних проблем і послужив координаційним центром для благодійної діяльності.

Найголовніше, мережа відіграла роль віртуальної ратуші, дозволяючи політичній опозиції створити громадську основу онлайн. Судячи з усього, до «падіння» Дурова призвела діяльність двох груп, сформованих в VK, – група прихильників блогера з антикремлівським спрямуванням Олексія Навального і група протестувальників українського Євромайдану, адже Дуров відмовився передати персональну інформацію учасників цих груп Федеральній службі безпеки Росії (ФСБ).

Знаючий ціну корпоративних свобод, Дуров, не те щоб зовсім не піддавався тиску. Сумнозвісним є те, що перед вкрай невільними президентськими виборами в Білорусі в 2010 році VK видалила групу підтримки незалежного кандидата Андрія Санникова після того, як його заарештували. Також подейкують, що Дуров зіграв на руку Кремлю, запропонувавши роботу Едварду Сноудену. Торік співробітник американської розвідки Сноуден отримав від російського президента Володимира Путіна політичний притулок.

Навіть втечу Дурова з Росії можна розцінити як хитрий стратегічний хід, спрямований на рекламу його новітньої розробки – безкоштовного месенджера для смартфонів Telegram, яка володіє надійною системою шифрування. Серед творців Telegram – математик, один із засновників VK, брат Дурова Микола. Всього за вісім місяців кількість зареєстрованих користувачів програми сягнула 40 мільйонів. На веб-сайті програми, telegram.org, написано: «повернемо собі право на приватне життя».

Американський блогер Катрін Фіцпатрік приділяє велику увагу російській та американській політиці щодо конфіденційності. Вона вважає, що Дурова не можна назвати «фігурою чисто опозіційною». Тим не менш, його від’їзд із Росії, за її словами, може мати негативний ефект на VK, одну з найважливіших соціальних мереж російськомовного світу з більш ніж 250 мільйонами користувачів.

«Від втрати VK постраждає набагато більше звичайних людей і російськомовних жителів колишнього Радянського Союзу, ніж ми собі уявляємо», – сказала вона. «Тут багато користувачів, пересічних громадян, які є центральними для опозиції. Це вони пересилають всі ці повідомлення, кліпи, заклики і так далі. Для опозиції втрата цієї основи буде дуже великою», – зауважує Катрін Фіцпатрік.

«Дикість»

Очікують, що багато користувачів VK візьмуть приклад Дурова і перейдуть на Facebook. Ця соціальна мережа нараховує більше ніж мільярд користувачів по всьому світу, спрощуючи для російських користувачів зв’язок з друзями за кордоном.

Однак чи вдасться Facebook, Google та іншим іноземним компаніям утримати свої позиції в Росії у зв’язку з наростаючим контролем з боку Кремля? 22 квітня Державна дума Росії підтримала законопроект про жорстке обмеження діяльності соціальних мереж. Серед іншого, документ зобов’язує всі компанії, які знаходяться на території Росії та беруть участь у поширенні інформації в мережі, повідомляти профільному регулятору (Роскомнадзору) про свою діяльність і зберігати всю інформацію.

Прихильники свободи слова як, наприклад, Комітет захисту журналістів, вважають, що ці заходи є черговою спробою Москви «змусити опозицію замовкнути». Халай зазначає, що вже спостерігаються перебої в роботі поштової скриньки Google Mail, а в минулому популярна російська соцмережа «Однокласники» переповнена прокремлівським і антиукраїнським спамом.

«Наче ми повертаємося до 1937 року. Забороняти ці речі у нашому сучасному суспільстві це просто дикість», – сказала Халай.

Інші правозахисники намагаються залишатися оптимістами. Один з основних захисників Хімкинського лісу московський еколог Євгенія Чирикова називає інтернет «незамінним» знаряддям.

Свого часу в цілях самозахисту Чирикова розмістила відеозвернення на YouTube, в якому повідомила, що влада намагається відібрати у неї дітей. Основою існування опозиції Чирикова вважає те, що вони завжди тримаються на крок вперед від дій Кремля.

У випадку з Навальним і опозиційним сайтом Грані.ру це означало створення нових дзеркальних сайтів або шифрованих каналів замість вже заблокованих. У випадку з Чириковою її діяльність звужується до практично єдиної приватно-розробленої соціальної мережі «Активатика» (activatica.org), за допомогою якої Чирикова і її прихильники організовували загальноросійські кампанії з охорони довкілля. Тут закликали до звільнення з в’язниці сочинського еколога Євгена Вітішка.

«Зараз для мене актуальні «Активатика», Twitter. Я не користуюся «Живим журналом», тому що там самоцензура. Наприклад, вони взяли і закрили блог Олексія Навального. Тому для мене «Живий журнал» більше не існує. Я перестала користуватися VK, тому що тепер, коли там немає Дурова, я більше цій мережі не довіряю», – каже Чирикова. «Тому я вважаю, що треба створювати своє. І продовжувати в тому ж дусі. І взагалі, менше думати про якісь обмеження, і робити те, що ми вважаємо за потрібне».

(Переклад з англійської Анни Шаманської)