Київ – Їх блокували, їх «купували», їх «пресували, їх мінували, їх штурмували, але вони залишилися вірними присязі народу України. Майже 140 військовослужбовців 1-го батальйону української морської піхоти з Феодосії чекають у Києві наказу продовжити службу. Вони відмовилися «перейти на бік Росії» і тому їх депортували з рідного Криму. Там залишилися їхні родини й ті, хто донедавна був їхніми товаришами по службі.
Коли феодосійські морські піхотинці виходили у Києві з літака, вони виглядали змореними та дещо дезорієнтованими. Вони вирішили для себе залишитися вірними присязі народу України й заплатили за це «втратою Криму». Вони ступали у київський вечір, а перед їхніми очима ще було море, вони ще були там – на вулицях свого міста, де залишилися їхні домівки, рідні та друзі. Вони зробили вибір й цей вибір був важким. Проти нього було все: радісні крики «Росія», нахабство триколорних окупантів, нерозуміння тих, з ким ще так недавно разом «ділили труднощі й обмеження служби». Вони йшли у невідомість й єдине, що їх спонукало – це бажання «прямо дивитися в очі своїм дітям». Київ зустрів їх словами «Героям слава!»
До Києва прибуло уже 140 морських піхотинців з Феодосії, а понад 350 залишилася в Криму. Чимало з них написали рапорти на звільнення, багато перейшло на бік Росії.
«Я їх не засуджую. Це вибір кожного. Нам дуже боляче було це переживати. Але я їм сказала, не дай Бог Путін сунеться далі в Україну – нам доведеться стріляти один в одного. І я буду стріляти», – каже Юлія Мединська, санінструктор десантно-штурмової роти Феодосійського батальйону.
А Владислав Ягелло, виконувач обов’язків командира першої роти морської піхоти, розповідає про штурм, про те, як шукав у темноті протигаз і про товариша, якого російські спецназівці вдарили прикладом за те, що він співав гімн України. «Єдиний позитив Путіна – це те, що він об’єднав Україну», – каже Ягелло.
«Присяга морського піхотинця захищати Україну до останньої краплі крові», – каже Владислав, тому не запитуйте нас, що ми будемо робити, коли російські агресори надумають рушити вглиб України.
Колегія Міноборони клопотатиме перед керівництвом України щодо нагородження 1-го окремого батальйону морської піхоти, що раніше дислокувався у Феодосії, державною нагородою, а також присвоєння частині почесного найменування.
«За діями особового складу військових частин Збройних сил України у Криму спостерігав увесь світ. Ви упродовж тривалого часу відстоювали честь нашої держави та її територію. Батьківщина високо цінує ваші дії у складній ситуації... Я радий тому, що всі Ви живими повернулися додому. І буду радий найближчим часом потиснути кожному з Вас руку, вручаючи нагороди, в тому числі державні», – сказав морським піхотинцям виконувач обов’язків міністра оборони генерал-полковник Михайло Коваль.
Незабаром батальйон доукомплектують й визначать нове місце дислокації. Головне, що гріє морських піхотинців зараз – це відчуття того, що їх підтримує народ.
Коли феодосійські морські піхотинці виходили у Києві з літака, вони виглядали змореними та дещо дезорієнтованими. Вони вирішили для себе залишитися вірними присязі народу України й заплатили за це «втратою Криму». Вони ступали у київський вечір, а перед їхніми очима ще було море, вони ще були там – на вулицях свого міста, де залишилися їхні домівки, рідні та друзі. Вони зробили вибір й цей вибір був важким. Проти нього було все: радісні крики «Росія», нахабство триколорних окупантів, нерозуміння тих, з ким ще так недавно разом «ділили труднощі й обмеження служби». Вони йшли у невідомість й єдине, що їх спонукало – це бажання «прямо дивитися в очі своїм дітям». Київ зустрів їх словами «Героям слава!»
До Києва прибуло уже 140 морських піхотинців з Феодосії, а понад 350 залишилася в Криму. Чимало з них написали рапорти на звільнення, багато перейшло на бік Росії.
«Я їх не засуджую. Це вибір кожного. Нам дуже боляче було це переживати. Але я їм сказала, не дай Бог Путін сунеться далі в Україну – нам доведеться стріляти один в одного. І я буду стріляти», – каже Юлія Мединська, санінструктор десантно-штурмової роти Феодосійського батальйону.
А Владислав Ягелло, виконувач обов’язків командира першої роти морської піхоти, розповідає про штурм, про те, як шукав у темноті протигаз і про товариша, якого російські спецназівці вдарили прикладом за те, що він співав гімн України. «Єдиний позитив Путіна – це те, що він об’єднав Україну», – каже Ягелло.
«Присяга морського піхотинця захищати Україну до останньої краплі крові», – каже Владислав, тому не запитуйте нас, що ми будемо робити, коли російські агресори надумають рушити вглиб України.
Колегія Міноборони клопотатиме перед керівництвом України щодо нагородження 1-го окремого батальйону морської піхоти, що раніше дислокувався у Феодосії, державною нагородою, а також присвоєння частині почесного найменування.
«За діями особового складу військових частин Збройних сил України у Криму спостерігав увесь світ. Ви упродовж тривалого часу відстоювали честь нашої держави та її територію. Батьківщина високо цінує ваші дії у складній ситуації... Я радий тому, що всі Ви живими повернулися додому. І буду радий найближчим часом потиснути кожному з Вас руку, вручаючи нагороди, в тому числі державні», – сказав морським піхотинцям виконувач обов’язків міністра оборони генерал-полковник Михайло Коваль.
Незабаром батальйон доукомплектують й визначать нове місце дислокації. Головне, що гріє морських піхотинців зараз – це відчуття того, що їх підтримує народ.
