Навіть за царату видавались нові переклади Шевченка російською мовою – Крикуненко
Москва – У Росії відзначають 200-річчя Тараса Шевченка. У самому центрі Москви відкрився після реставраціі пам'ятник великому Кобзареві. До пам'ятників, які є в Москві, Санкт-Петербурзі, Краснодарі, Орську і Шахтах, незабаром додасться і монумент у Воронезькій області – в Розсоші, недалеко від кордону з Україною. В Оренбурзі проходить традиційний щорічний шевченківський березень. Крім того 11 березня в Державному літературному музеї Пушкіна розпочнеться виставка, приурочена до ювілею Тараса Шевченка. Між тим, заступник директора Бібліотеки української літератури в Москві письменник Віталій Крикуненко зазначає, що останнім часом в російського читача немає змоги побачити сучасні переводи поезії Шевченка.
– В Росії, звичайно, хотілося б нових книг, нових видань Шевченка російською мовою. Є росіяни, які цікавляться його життям і творчістю. Я це бачу з інтересів читачів нашої бібліотеки української літератури, серед яких багато не тільки етнічних українців, але є і росіяни, які так от виявляють інтерес до України.
Нажаль, не виходять вже 25 років твори Шевченка російською мовою в перекладах. Немає видань. За участю нашої бібліотеки підготовлено корпус нових перекладів Шевченка, але все впирається у відому проблему: за який кошт? Хоча цю збірку погодилося видати видавництво «Художественная литература».
Так саме і в Україні потрібні тексти Шевченка російською мовою. Мі це бачимо навіть за нинішньої ситуації в нашій Україні. Важливо щоб російськомовні теж читали Шевченка, його напуття нам, своєю рідною мовою. Той корпус перекладів, який ми підготували, перебуває зараз в одному з українських видавництв, і там дуже хотіли б видати цю книгу, але знав-таки немає коштів.
– Чи видавали Шевченка в Росії в перекладах раніше?
– Я збираю ці переклади вже протягом двох десятків років від гарних достойних перекладачів російських, які вкладають душу в ці переклади і роблять це на високому рівні. Потреба в цих нових перекладах надзвичайна сьогодні. Адже навіть за царату кожних 10-15 років виходили нові версії перекладів Шевченка російською мовою. Йшов процес освоєння його росіянами. А в радянський час було фактично одне видання 1939 року «Кобзаря», яке потім перевидавалося з невеличкими доповненнями і слугувало стандартам прочитання, так би мовити російськомовного Шевченка радянського. Там багато напрочуд талановитих поетів брало участь, але разом з тим дуже багато в цьому корпусі радянських перекладів неадекватностей – того, що не відповідає і духу, і формі шевченківських творів. Багато кон’юнктури радянської, яка сьогодні, звичайно, не витримує випробування часом. Потрібні нові переклади – і вони з’явилися. Залишається їх видати в Україні і, хотілося б, звичайно – в Росії.
Є звичайно така думка, що Шевченка не треба перекладати. Але я вважаю, що Шевченка треба перекладати всіма мовами світу, що власне і робиться, і російською – зокрема. Звісно, дехто з росіян може прочитати Шевченка українською мовою, але там є такі питомі слова шевченківські, які не кожному доступні.
