Донецьк – День рідної мови у Донецьку – свято з елементом лицемірства. Адже, мовне питання в регіоні порушується щоразу, коли на це є необхідний політичний момент. Чому про мовний комфорт мешканців регіону йдеться вже у другу чергу після політичної доцільності?
Факт, що Донеччина – регіон багатонаціональний, а, відтак і полімовний, нерідко грає проти інтересів українців. Адже будь-які спроби україномовних громадян навчити чиновників спілкуватись державною мовою і робити все необхідне для її розвитку, натикаються на аргументи про цю-таки полімовність та рівність прав. Таким чином, українська на Донеччині, де-факто, має не набагато більше підтримки, аніж грецька, при цьому, етнічних українців в регіоні 57 відсотків. При цьому, якщо говорили про Донецьк, то зі 156 шкіл, тільки у 20 предмети викладаються виключно українською. При цьому, чиновники вдаються до хитрощів, щоб надавати київським начальникам привабливішу статистику. Про те, яка динаміка кількості україномовних шкіл у Донецьку спостерігається за останні 100 років, Радіо Свобода розповіла заступник голови Донецького обласного осередку Всеукраїнського товариства «Просвіта» Марія Олійник.
«В 32-33 навчальному році 79% школярів навчались українською мовою. В 46-47 році було тільки 66 уже відсотків, Вісімдесят дев’ятий рік – тільки 2,3 % школярів навчалися українською мовою. На сьогоднішній день зі 156 шкіл 20 – з навчанням українською мовою. З першого по одинадцятий клас. Наша влада видумала статус з українською мовою навчання. Вони беруть російську школу, відкривають пару класів з українською мовою навчання і називають це школа з українською мовою навчання. Зроблено це для того, щоб звітувати в Київ, бо показники були дуже невтішні».
З мовами питань нема – чиновники
Марія Олійник зауважує, що влаштувати дитину в україномовну школу в Донецьку може стати справжньою проблемою для батьків. У той же час, в обласному департаменті освіти звітують, що ситуація з рідними мовами на Донеччині більш ніж позитивна. Про це Радіо Свобода розповів директор Департаменту освіти та науки Донецької облдержадміністрації Юрій Соловйов. «У нас тільки в Донецьку 5 національних шкіл – вірменська, дві грецьких, татарська школа. У нас навіть в п’ятому класі як предмет обов’язковий вивчає грецьку близько тисячі дітей. Тому про те, що є якісь питання якісь з національними мовами, жодної скарги за 9 років моєї роботи не було у нас. Ми ж День рідної мови розглядаємо не як день української мови, це свято рідної мови».
Український розмовний клуб
Україномовні донеччани, щоправда, не завжди відчувають себе комфортно саме через свою рідну мову. Юлія Березовська-Чупа переїхала до Донецької області з Хмельниччини. Вона розповідає, що нерідко доводиться переходити на російську у спілкуванні поза вузьким колом родини і колег. «Зовнішнє середовище, яке оточує, в принципі сприймає вороже. Внутрішнє середовище, яке є, наприклад, з колективом, з ними я спілкуюсь українською. Були випадки, коли до мене ворожо ставились навіть на тому самому робочому місці. Утиснення щодо мов в принципі немає. Є такі навіть наприклад начальники, які самі хочуть переходити на українську».
Україномовні донеччани жартують, мовляв, вони у Донецьку – українська діаспора. А певний час, наряду з англійським, французьким чи німецьким в місті працював український розмовний клуб. Кожна українська школа відстоюється тут через суди та мітинги.
Факт, що Донеччина – регіон багатонаціональний, а, відтак і полімовний, нерідко грає проти інтересів українців. Адже будь-які спроби україномовних громадян навчити чиновників спілкуватись державною мовою і робити все необхідне для її розвитку, натикаються на аргументи про цю-таки полімовність та рівність прав. Таким чином, українська на Донеччині, де-факто, має не набагато більше підтримки, аніж грецька, при цьому, етнічних українців в регіоні 57 відсотків. При цьому, якщо говорили про Донецьк, то зі 156 шкіл, тільки у 20 предмети викладаються виключно українською. При цьому, чиновники вдаються до хитрощів, щоб надавати київським начальникам привабливішу статистику. Про те, яка динаміка кількості україномовних шкіл у Донецьку спостерігається за останні 100 років, Радіо Свобода розповіла заступник голови Донецького обласного осередку Всеукраїнського товариства «Просвіта» Марія Олійник.
«В 32-33 навчальному році 79% школярів навчались українською мовою. В 46-47 році було тільки 66 уже відсотків, Вісімдесят дев’ятий рік – тільки 2,3 % школярів навчалися українською мовою. На сьогоднішній день зі 156 шкіл 20 – з навчанням українською мовою. З першого по одинадцятий клас. Наша влада видумала статус з українською мовою навчання. Вони беруть російську школу, відкривають пару класів з українською мовою навчання і називають це школа з українською мовою навчання. Зроблено це для того, щоб звітувати в Київ, бо показники були дуже невтішні».
З мовами питань нема – чиновники
Марія Олійник зауважує, що влаштувати дитину в україномовну школу в Донецьку може стати справжньою проблемою для батьків. У той же час, в обласному департаменті освіти звітують, що ситуація з рідними мовами на Донеччині більш ніж позитивна. Про це Радіо Свобода розповів директор Департаменту освіти та науки Донецької облдержадміністрації Юрій Соловйов. «У нас тільки в Донецьку 5 національних шкіл – вірменська, дві грецьких, татарська школа. У нас навіть в п’ятому класі як предмет обов’язковий вивчає грецьку близько тисячі дітей. Тому про те, що є якісь питання якісь з національними мовами, жодної скарги за 9 років моєї роботи не було у нас. Ми ж День рідної мови розглядаємо не як день української мови, це свято рідної мови».
Український розмовний клуб
Україномовні донеччани, щоправда, не завжди відчувають себе комфортно саме через свою рідну мову. Юлія Березовська-Чупа переїхала до Донецької області з Хмельниччини. Вона розповідає, що нерідко доводиться переходити на російську у спілкуванні поза вузьким колом родини і колег. «Зовнішнє середовище, яке оточує, в принципі сприймає вороже. Внутрішнє середовище, яке є, наприклад, з колективом, з ними я спілкуюсь українською. Були випадки, коли до мене ворожо ставились навіть на тому самому робочому місці. Утиснення щодо мов в принципі немає. Є такі навіть наприклад начальники, які самі хочуть переходити на українську».
Україномовні донеччани жартують, мовляв, вони у Донецьку – українська діаспора. А певний час, наряду з англійським, французьким чи німецьким в місті працював український розмовний клуб. Кожна українська школа відстоюється тут через суди та мітинги.
