Майдан хоче відібрати у Януковича диктаторські повноваження – Оробець

Київ – Залишити Конституцію 1996 року чинною і сформувати перехідний уряд на принципах Конституції 2004 року пропонує радник президента Марина Ставнійчук. На її думку, зміна Основного закону у неконституційний спосіб не гарантує зниження градусу суспільної напруги. Натомість інші експерти відзначають, що саме затягування конституційної реформи загрожує ескалацією протистояння Майдану та влади.

Суспільну напругу, пов’язану з широкими протестами в Україні, на даному етапі можуть зняти надзвичайні заходи економічного характеру, а не прискорене повернення до Конституції 2004 року, заявила Радіо Свобода радник президента, керівник головного управління адміністрації президента з питань конституційно-правової модернізації Марина Ставнійчук. Вона зауважує, що не варто слідувати прикладу Конституційному суду, який ухвалив сумнівне рішення про відновлення чинності Конституції 1996 року.

«Через те, що хтось вчинив три роки тому у неконституційний спосіб, треба далі у неконституційний спосіб діяти? Можна запропонувати так: чинна Конституція плюс політико-правовий конституційний договір, в якому зобов’язання по технічному уряду – яка його програма, які принципи його дії. Тобто президент каже: «Формуємо уряд. Де-юре я призначаю, а де-факто кермуємо так, як у парламентсько-президентській», – каже Ставнійчук.

Люди незадоволені, що влада затягує процес – Гарань

Утім, на поверненні до Конституції 2004 року наполягає саме Майдан, нагадує Радіо Свобода політолог Олексій Гарань. За його словами, спроби Банкової нав’язати сценарій якнайдовшої процедури загрожують ескалацією конфлікту.

«Вимога конституційної реформи була у програмному маніфесті Майдану, який був прийнятий ще наприкінці минулого року. Люди незадоволені, що влада затягує процес, а кроків на зустріч не робить. Тому найближчим часом буде відбуватися якийсь рух, можливо, прорив у той або інший бік тому, що ця ситуація так званого перемир’я, коли влада реально не йде на поступки, призведе до подальшого загострення ситуації, але провина за це лежить на владі», – зауважує Гарань.

Не варто приписувати Майдану якісь формальні вимоги – Оробець

Вимога швидкого повернення до Конституції 2004 року виникла як найбільш реалістична, зауважила у розмові з Радіо Свобода депутат від «Батьківщини» Леся Оробець, яка нині бере активну участь у житті Майдану. Водночас, вона наголошує, що люди на Майдані добре розуміють: сам по собі законодавчий акт нічого не вирішує, якщо відсутня невідворотність його виконання та виконання домовленостей.

«Не варто приписувати Майдану якісь формальні вимоги. Майдан хотів позбутися Януковича, або, принаймні, відібрати у нього диктаторські повноваження, щоб він почав виглядати як президент, а не як диктатор. Потреба була у тому, щоб у владі з’явився певний баланс стримувань і противаг. Бо зараз у людей немає іншого способу випустити пару, окрім як вийти на вулицю і чинити спротив. Потрібно знайти якесь інституційне рішення, наприклад, повернути Конституцію 2004 року», – зазначає Оробець.

У парламенті немає згоди щодо конституційної реформи

Тим часом, лідер УДАРу Віталій Кличко заявляє, що Україна має повернутися до Конституції 2004 року шляхом скасування Конституційним судом свого рішення від 2010 року. Водночас «Батьківщина» збиратиме підписи для внесення у Верховну Раду тексту Конституції 2004 року без поправок, яких вимагала Венеціанська комісія, повідомляє голова фракції цієї партії Арсеній Яценюк.

Лідери опозиції пропонують взятися за вдосконалення Основного закону вже після відновлення чинності Конституції 2004 року. Зміни, запропоновані «Батьківщиною» та УДАРом, мають низку суттєвих відмінностей, зокрема, щодо повноважень парламенту й уряду, а також вимог до громадянства кандидата в президенти.

Партія регіонів збирається взяти за основу напрацювання Конституційної асамблеї, якщо опозиція не запропонує свого варіанта змін до Конституції, заявляє перший заступник голови фракції цієї політичної сили регіонал Михайло Чечетов. При цьому він нагадує, що раніше регіонали визнали необхідність повернення до парламентсько-президентської форми правління.