Тепер кожна нова подорож Віктора Януковича до Росії буде супроводжуватися конспірологічними теоріями, витоками інформації, очікуваннями приєднання України до Митного союзу та інших інтеграційних симулякрів, створених в останні роки на пострадянському просторі. Але тільки от ніяких реальних угод між Януковичем і Путіним все одно не буде досягнуто – і аж ніяк не тільки тому, що російський президент не збирається рятувати українського і вже бачить на його місці більш зручного переговірника. А ще й тому, що Янукович не хоче домовлятися з Путіним. Він хоче сам бути як Путін.
Саме такий стиль правління Віктору Федоровичу подобається – коли немає ніяких проблем для проведення в життя власних рішень. Коли для керівництва країною не потрібно навіть навідуватися в Кремль (ви, напевно, вже помітили – коли б Янукович не приїжджав до Путіна, той у Сочі). Коли ніякої опозиції немає – замість неї в парламенті витанцьовують черговий танок килимові клоуни типу беззмінного Жириновського. Коли навіть масові виступи людей не призводять ні до яких змін – тому що громадян привчили до того, що політика – брудна справа, що у влади можна тільки просити, а не вимагати. і що за основними, принциповими питаннями з нею взагалі варто погоджуватися. І це не просто бажання – це дії.
Хіба Янукович не переніс центр ухвалення рішень із Банкової в Межигір’я і на мисливські угіддя країни? Хіба він не намагається зробити все можливе, щоб маргіналізувати опозицію і посіяти до неї недовіру? Хіба не намагалися досвідчені провокатори перетворити зрив європейської інтеграції в безглуздий «Майдан без політиків» – биття чолом кріпаків своєму панові Віктору Федоровичу? А все тому, що ніякої іншої моделі, крім путінської, Янукович не знає і знати не хоче.
Але й здійснити її він теж не може – ніяк. Модель Путіна передбачає паразитування на енергоресурсах, а модель Януковича передбачає паразитування на Путіну. Тільки от Путін не дуже до цього прагне, бо, що є головним, він довів економіку своєї країни до такого жалюгідного стану, що на ній не може тепер паразитувати навіть Лукашенко! До того ж Янукович хоче споживати російські гроші і ресурси й думати, що він – рівня Путіну. А для Путіна він – малоросійський губернатор, до того ж не найкращий.
Так що мало хотіти бути як Путін, потрібно ще й мати можливості.
Віталій Портников – журналіст Радіо Свобода
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
Саме такий стиль правління Віктору Федоровичу подобається – коли немає ніяких проблем для проведення в життя власних рішень. Коли для керівництва країною не потрібно навіть навідуватися в Кремль (ви, напевно, вже помітили – коли б Янукович не приїжджав до Путіна, той у Сочі). Коли ніякої опозиції немає – замість неї в парламенті витанцьовують черговий танок килимові клоуни типу беззмінного Жириновського. Коли навіть масові виступи людей не призводять ні до яких змін – тому що громадян привчили до того, що політика – брудна справа, що у влади можна тільки просити, а не вимагати. і що за основними, принциповими питаннями з нею взагалі варто погоджуватися. І це не просто бажання – це дії.
Хіба Янукович не переніс центр ухвалення рішень із Банкової в Межигір’я і на мисливські угіддя країни? Хіба він не намагається зробити все можливе, щоб маргіналізувати опозицію і посіяти до неї недовіру? Хіба не намагалися досвідчені провокатори перетворити зрив європейської інтеграції в безглуздий «Майдан без політиків» – биття чолом кріпаків своєму панові Віктору Федоровичу? А все тому, що ніякої іншої моделі, крім путінської, Янукович не знає і знати не хоче.
Але й здійснити її він теж не може – ніяк. Модель Путіна передбачає паразитування на енергоресурсах, а модель Януковича передбачає паразитування на Путіну. Тільки от Путін не дуже до цього прагне, бо, що є головним, він довів економіку своєї країни до такого жалюгідного стану, що на ній не може тепер паразитувати навіть Лукашенко! До того ж Янукович хоче споживати російські гроші і ресурси й думати, що він – рівня Путіну. А для Путіна він – малоросійський губернатор, до того ж не найкращий.
Так що мало хотіти бути як Путін, потрібно ще й мати можливості.
Віталій Портников – журналіст Радіо Свобода
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
