Брюссель – Припинення євроінтеграції не є позицією простих українців, однак, відносини ЄС та України тепер зазнають змін, сказав в інтерв’ю Радіо Свобода Петрас Ауштревічус, віце-спікер Литовського сейму. На його думку, немає сенсу залучати до європейсько-українського діалогу президента Росії Путіна. Хоча б тому, що це зробить ситуацію непередбачуваною та хиткою.
– Пане Ауштревічус, що лежить на серці у чільного представника парламенту Литви після крутих політичних розворотів офіційного Києва, свідками яких ЄС був у четвер?
Переконаний, що третього шляху немає: або Європа, або Росія
– Нинішня ситуація – це розчарування… Справді, до цього нічого додати. Розвиток подій пішов найгіршим шляхом. Гадаю, попри це все, ми все ще очікуємо президента Януковича на Вільнюському саміті, бо це було б нормальним, якби він особисто пояснив європейським лідерам, що сталося і які причини криються за його рішенням припинити процедуру підписання вже готової угоди. Чекаємо його у Вільнюсі, навіть усвідомлюючи, що він не хоче ставити свого підпису.
А це була, і, гадаю, ще залишається, нагода для історичної зміни в українській історії 21-го століття – відкривалася б нова сторінка у відносинах ЄС та України. Рішенню припинити зведення мостів між українцями та громадянами Європи оцінку дадуть дещо пізніше, коли ми побачимо наслідки цього кроку. І я переконаний, що третього шляху немає: або Європа, або Росія.
– Як відомо, президент Росії Путін віддає перевагу переговорам віч-на-віч з одним із опонентів. Чи є, на Вашу думку, змістовним щойно запропоноване проведення тристороннього діалогу за участі Росії, ЄС та України до саміту?
Україна – це не провінція Росії
– Принаймні тепер, з точки зору ЄС, ми не бачимо сенсу в такій тристоронній зустрічі. Навіть, з огляду на Україну як суверенну державу, яка може і повинна сама вирішувати. Україна – це не провінція Росії. Україна не є суб’єктом політичної лінії Путіна. Залучення Росії робить ситуацію непередбачуваною та дуже хиткою. Ми гадали, що ми, 28 держав-членів ЄС, ведемо переговори із шістьма країнами «Східного партнерства». Однак, виявилося, що на фінальній стадії переговори ведуться у форматі «28 плюс 6 плюс 1». І цей «1» є вирішальним актором, вирішальною державою. Тому я не вірю в те, що така пропозиція серйозна. Адже, кожна зі сторін має дбати про свої власні інтереси та стратегічні міркування. Я не вірю також, що Росія може представляти Україну, або Україна може спробувати відстоювати російські інтереси в ЄС. Це – хибні міркування.
– Який, на Вашу думку, можливий розвиток подій після Вільнюса? Чи слід, як закликають деякі європейські дипломати, припинити з Києвом навіть телефонні розмови і не робити Україні жодних інших пропозицій?
ЄС має підстави вважати, що його обдурили та відсунули на узбіччя рішенням Януковича
– Ще поглянемо. Все залежить від результатів Вільнюського саміту. Однак, мені не віриться, що ми припинемо наші відносини з Україною. Це правда, що вони стануть іншими. До якої міри, якими саме вони будуть, я наразі сказати не беруся. Безумовно, щоб перезапустити діалог та створити дотеперішню політичну волю з боку ЄС, буде потрібен час. ЄС має підстави вважати, що його обдурили та відсунули на узбіччя рішенням Януковича. До речі, я відмежовую це Януковичеве рішення від почуттів та позицій людей України. За останні три з половиною роки переговорів між Україною та Євросоюзом у цій державі сталося багато позитивних змін. Було створене позитивніше сприйняття Європи у громадянському суспільстві. Люди отримали більше інформації та аналізів щодо багатьох речей. Це свідчить про зрілість суспільства. Після Вільнюса, гадаю, швидкість (відносин) уповільниться, напрямок дещо зміниться, а довіра (до України) стане меншою.
– Якщо продовжити міркування про напрямки… На своїй сторінці в мережі Tweeter шведський дипломат Карл Більдт пише: «Україна не йде на Захід. Не думаю, що вони йдуть на Схід. Відчуття таке, що вони провалюються донизу…» Чи Ви згідні з цим формулюванням?
В пропозиції Путіна президенту Януковичу щось було
– Це можливо… Втім, я не думаю, що між Росією та Україною відкриється якась нова сторінка (відносин). Думаю, в пропозиції Володимира Путіна президенту Януковичу щось було. Тому я не вірю в те, що є сенс прикидатися, ніби нічого не трапилося. З’являться якісь інтеграційні процеси України щодо Митного союзу. У будь-якому разі, прем’єр-міністр Азаров оприлюднив заяву про відновлення інтеграційних процесів із країнами СНД. Що це означає? Я не думаю, що це лише порожні фрази. Врешті-решт, Україна має історію перебування десь посередині: ні на Заході, ні на Сході. Однак, можливості залишатися наодинці – зменшуються. Інтеграційні процеси і в Європі, і на планеті зростають. То ж ситуація вже не така, як 20 років тому. Вона буде іншою, бо Євразійський союз – це теж не порожнє бачення. У ньому теж щось криється.
