Черкаси – У Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького розгорівся «рушниковий скандал». Колекціонер Світлана Китова та керівництво закладу ніяк не поділять вишивану спадщину, зібрану за кількадесят років у Музеї українського рушника. Родина Китової наполягає, що більша частина колекції – її законна власність. Однак в університеті, де експонується автентика, віддавати речі не поспішають.
Музей українського рушника у Черкаському національному університеті – за сімома замками. Віднедавна вхід туди опломбувало керівництво закладу. Все через те, що родина засновниці Музею Світлани Китової забрала звідти частину вишиваної спадщини. Колекціонерка вважає, що більшість експонатів у Музеї рушника – її приватна власність, бо ж вона самотужки за власні кошти збирала автентику звідусіль.
Натомість керівництво університету обурене, що родина Китових утаємничено винесла експонати з приміщення навчального закладу. На думку завідувача кафедри української літератури та компаративістики Володимира Поліщука, експозиція Музею – то не приватна власність Світлани Китової, а її спільне надбання разом зі студентами-фольклористами, які багато років збирали старовину у рамках навчальної практики.
«Зрозуміло, що зібране студентами під час навчального процесу не можна кваліфікувати як особисту власність керівника практики. У тому Музеї була і частина того, що зібрала Світлана Китова, і дуже велика частина того, що зібрали студенти-філологи упродовж багатьох років. На превеликий жаль, ні Світлана Андріївна, ні сторона університету не нотували кожної одиниці зібраного матеріалу – що є її власним, а що – студентським», – пояснює він.
Вирішувати «рушниковий скандал» в університеті збираються зі спеціальною комісією, яка досліджуватиме вишиване надбання. Водночас у Музеї уже розпочали інвентаризацію усіх експонатів. При чому без відома родини колекціонерки, каже її онук Дмитро Китов.
«Якщо її не ставлять до відома щодо того, що буде з її речами, то я не знаю. Інвентаризацію, до речі, складено без присутності Світлани Китової і без моєї присутності. Тобто, ще не встановивши майнової належності експонатів, університет почав вже описувати. Про те, що Світлана Андріївна не має наміру передавати колекцію до музею, вона заявляла у ЗМІ ще кілька років тому», – розповідає онук Китової.
Володимир Поліщук наголошує, що керівництво університету не збирається привласнювати приватне майно. Відтак обіцяє: щойно Світлана Китова доведе, які саме рушники – її, вона зможе забрати їх назад. Однак, як саме вона це має робити – поки що не розуміють ані в університеті, ані в родині колекціонерки. Тому не виключено, що конфлікт вирішуватимуть у суді.
Між тим, Дмитро Китов не полишає надії забрати колекцію бабусі. Він уже вирішив, що створить інтернет-музей рушників імені Світлани Китової.
Музей українського рушника у Черкаському національному університеті – за сімома замками. Віднедавна вхід туди опломбувало керівництво закладу. Все через те, що родина засновниці Музею Світлани Китової забрала звідти частину вишиваної спадщини. Колекціонерка вважає, що більшість експонатів у Музеї рушника – її приватна власність, бо ж вона самотужки за власні кошти збирала автентику звідусіль.
Натомість керівництво університету обурене, що родина Китових утаємничено винесла експонати з приміщення навчального закладу. На думку завідувача кафедри української літератури та компаративістики Володимира Поліщука, експозиція Музею – то не приватна власність Світлани Китової, а її спільне надбання разом зі студентами-фольклористами, які багато років збирали старовину у рамках навчальної практики.
Зібране студентами під час навчального процесу не можна кваліфікувати як особисту власність керівника практикиВолодимир Поліщук
Вирішувати «рушниковий скандал» в університеті збираються зі спеціальною комісією, яка досліджуватиме вишиване надбання. Водночас у Музеї уже розпочали інвентаризацію усіх експонатів. При чому без відома родини колекціонерки, каже її онук Дмитро Китов.
«Якщо її не ставлять до відома щодо того, що буде з її речами, то я не знаю. Інвентаризацію, до речі, складено без присутності Світлани Китової і без моєї присутності. Тобто, ще не встановивши майнової належності експонатів, університет почав вже описувати. Про те, що Світлана Андріївна не має наміру передавати колекцію до музею, вона заявляла у ЗМІ ще кілька років тому», – розповідає онук Китової.
Володимир Поліщук наголошує, що керівництво університету не збирається привласнювати приватне майно. Відтак обіцяє: щойно Світлана Китова доведе, які саме рушники – її, вона зможе забрати їх назад. Однак, як саме вона це має робити – поки що не розуміють ані в університеті, ані в родині колекціонерки. Тому не виключено, що конфлікт вирішуватимуть у суді.
Між тим, Дмитро Китов не полишає надії забрати колекцію бабусі. Він уже вирішив, що створить інтернет-музей рушників імені Світлани Китової.