Гроші є, а взяти їх не можна. Така ситуація спостерігається на Львівщині останні два роки, однак цього року безгрошів’я обертається катастрофою для комунальної сфери міста. На сьогодні казначейство заблокувало майже 75 мільйонів гривень, через що не вдається розпочати чи завершити ремонти, реалізувати проекти.
«Віддайте наші гроші», «Держава – банкрут» – скандують люди і тупають ногами біля розкішної будівлі управління казначейства у Львові чи не по кілька разів на місяць від початку року. Під пильним поглядом правоохоронців протестувальники передають листи з вимогами повернути гроші і йдуть з нічим. Зазвичай, ніхто із чиновників казначейства до них не виходить і нічого не пояснює.
Депутати міжфракційного об’єднання «Львівщина» просились на прийом до посадовця Держказначейства з приводу блокування грошей, а на Львівщини це понад 600 мільйонів гривень, але, кажуть, «зіштовхнулись із хамською поведінкою».
Радіо Свобода звернулося за коментарем до обласного управління казначейства, але там теж відмовили, пославшись на зайнятість.
Ситуація надзвичайна
Тим часом у Львівській міськраді інформують, що не можуть отримати від казначейства майже 75 мільйонів гривень. Іншими словами , у громади забрали гроші й не віддають, а через це люди вчасно не отримують зарплату.
«Це просто надзвичайна ситуація і соціальна проблема, змінити це не реально. Люди протестують, але їх не чують», – скаржиться мер Андрій Садовий.
Із заблокованої загальної суми більше ніж 35 мільйонів – це кошти до спецфонду бюджету розвитку міста, понад 14 мільйонів – субвенції на дороги, а ще 17 мільйонів до загального фонду, 6,5 мільйонів – до природоохоронного фонду.
Блокуються кошти на ремонти доріг, на будівництво, капітальний ремонт житлового фонду, підготовку до зими, купівлю суміші для посипання доріг взимку. Зокрема, казначейство цього року не виконало жодного платіжного доручення на ремонт тротуарів й багато з них у такому стані, що ходити ними просто небезпечно.
У казначействі зареєстровані платіжні доручення, призначені на оплату товарів, роботи, послуги для музеїв, але це теж заблоковано. Керівникам доводиться домовлятись з підприємцями або ж шукати інші джерела фінансування, блокуються кошти навіть на придбання медичного обладнання.
На зарплату вчителям гроші дають
У сфері освіти фінансується тільки зарплата, енергоносії і харчування. Натомість, у казначействі заблокували півтора мільйона гривень на оплату послуг, інтернет й купівлю обладнання. Освітяни почуваються у ролі прохачів, бо мусять прохати підрядників не припиняти ремонтних робіт, а батьків допомагати з грошима.
«Спецкошти, які батьки дають як благочинні кошти, перераховують на спецрахунки навчальних закладів, теж перебувають у казначействі і не проплачуються. Що стосується ремонтів, то маємо акти виконаних робіт, профінансовані роботи міськради з бюджету розвитку, але і ці кошти півроку перебувають у казначействі й лиш мізерно проплачуються. Робити робляться, але ти просто просиш підрядні організації. Це все просто жахливо, це все ненормально», – каже начальник управління освіти Львівської міськради Галина Слічна.
Не знайшла жодної міської ради в області, яка б не мала проблем із казначейством. По півроку вже органи місцевого самоврядування не мають грошей на придбання пального для службового транспорту й навіть продукти для дитячих садочків купують у борг. Також казначейство затримує виплати декретних і лікарняних.
Ситуація можна змінити лише тоді, коли казначейство і державні банки не будуть монополістами, кажуть у львівській мерії, коли на законодавчому рівні буде передбачена відповідальність за невиконання платіжних доручень.
«Віддайте наші гроші», «Держава – банкрут» – скандують люди і тупають ногами біля розкішної будівлі управління казначейства у Львові чи не по кілька разів на місяць від початку року. Під пильним поглядом правоохоронців протестувальники передають листи з вимогами повернути гроші і йдуть з нічим. Зазвичай, ніхто із чиновників казначейства до них не виходить і нічого не пояснює.
Депутати міжфракційного об’єднання «Львівщина» просились на прийом до посадовця Держказначейства з приводу блокування грошей, а на Львівщини це понад 600 мільйонів гривень, але, кажуть, «зіштовхнулись із хамською поведінкою».
Радіо Свобода звернулося за коментарем до обласного управління казначейства, але там теж відмовили, пославшись на зайнятість.
Ситуація надзвичайна
Тим часом у Львівській міськраді інформують, що не можуть отримати від казначейства майже 75 мільйонів гривень. Іншими словами , у громади забрали гроші й не віддають, а через це люди вчасно не отримують зарплату.
Люди протестують, але їх не чуютьАндрій Садовий
Із заблокованої загальної суми більше ніж 35 мільйонів – це кошти до спецфонду бюджету розвитку міста, понад 14 мільйонів – субвенції на дороги, а ще 17 мільйонів до загального фонду, 6,5 мільйонів – до природоохоронного фонду.
Блокуються кошти на ремонти доріг, на будівництво, капітальний ремонт житлового фонду, підготовку до зими, купівлю суміші для посипання доріг взимку. Зокрема, казначейство цього року не виконало жодного платіжного доручення на ремонт тротуарів й багато з них у такому стані, що ходити ними просто небезпечно.
У казначействі зареєстровані платіжні доручення, призначені на оплату товарів, роботи, послуги для музеїв, але це теж заблоковано. Керівникам доводиться домовлятись з підприємцями або ж шукати інші джерела фінансування, блокуються кошти навіть на придбання медичного обладнання.
На зарплату вчителям гроші дають
У сфері освіти фінансується тільки зарплата, енергоносії і харчування. Натомість, у казначействі заблокували півтора мільйона гривень на оплату послуг, інтернет й купівлю обладнання. Освітяни почуваються у ролі прохачів, бо мусять прохати підрядників не припиняти ремонтних робіт, а батьків допомагати з грошима.
Це все просто жахливо, це все ненормальноГалина Слічна
Не знайшла жодної міської ради в області, яка б не мала проблем із казначейством. По півроку вже органи місцевого самоврядування не мають грошей на придбання пального для службового транспорту й навіть продукти для дитячих садочків купують у борг. Також казначейство затримує виплати декретних і лікарняних.
Ситуація можна змінити лише тоді, коли казначейство і державні банки не будуть монополістами, кажуть у львівській мерії, коли на законодавчому рівні буде передбачена відповідальність за невиконання платіжних доручень.
