Белград – Завершився дводенний візит президента Хорватії Іво Йосиповича до Сербії. Керівники двох сусідніх держав спільно виступили за подолання важких наслідків минулого.
Сербія й Хорватія не забувають минулого, але й дивляться в майбутнє. Основою співробітництва стали взаємна довіра та відкритий діалог. Про це заявили президенти Томислав Николич та Іво Йосипович в час першого візиту глави хорватської держави до Белграда. Про новий рівень відносин свідчить і той факт, що напереродні офіційної частини візиту Йосипович був на концерті в сербській столиці. Адже він не тільки політичний діяч, а й знаний композитор. Його композиції виконували в Белграді давно, перед тим, як він став президентом сусідньої країни.
Сербська сторона в розмовах, зокрема, наполягала на тому, щоби Белград та Загреб скасували взаємні позови за звинуваченнями у геноциді, які обидві країни подали до Міжнародного суду. На думку Николича, краще було б врегулювати справу шляхом договору й поступок, замість того, щоб її обговорювали міжнародні судді.
Президент Сербії зазначив: «Від нас залежить, чи хтось інший буде вирішувати, наскільки наші позови мають реальну підставу. Вважаю, що набагато важливіше закріпити на довгі часи – якщо Бог дасть, то назавжди – мир між Хорватією і Сербією, хорватами та сербами».
Президент Хорватії у відповідь сказав: «Погоджуюся з тим, що сказав президент Николич щодо можливих наслідків процесу перед Міжнародним судом. Однак, у рамках відновлення довіри ми повинні зробити багато іншого, насамперед, коли йдеться про осіб, які зникли під час війни».
Глава хорватської держави уточнив, що досі немає даних про долю приблизно тисячі хорватів та семисот сербів, які безвісти щезли в перебігу воєнних дій у першій половині 90-х років.
Урядовці розмовляють сербською і хорватською мовами без перекладачів
У зверненні до депутатів сербського парламенту Йосипович нагадав, що 30 років тому поїзди з Белграда до Загреба їздили за чотири години. Наразі вони цю відстань долають за сім годин, а в Європі – за півтори години. Наші два покоління втратили прогрес й ми повинні надолужити пропущене, сказав хорватський президент.
На порядку денному були й такі відкриті питання, як кордон на Дунаї, майнові та інші справи біженців, а також права сербської меншини в Хорватії, приблизно 200 тисяч осіб, та хорватської меншини в Сербії, котра налічує 60 тисяч.
Хорватія цього року стала членом Євросоюзу. Сербія наступного року має розпочати переговори про вступ. У перебігу розмов члени хорватської делегації зазначили, що Загреб готовий надати Белградові політичну та іншу допомогу для подолання бар’єру на європейському шляху.
На завершення візиту президент Хорватії зустрівся зі сербськими та хорватськими промисловцями, а також представниками хорватської громади в цій країні.
Незважаючи на те, що і хорвати й серби наполягають на розбіжностях між їхніми мовами, урядовці розмовляють без перекладачів і досконало розуміють один одного. Так було й цим разом.
Сербія й Хорватія не забувають минулого, але й дивляться в майбутнє. Основою співробітництва стали взаємна довіра та відкритий діалог. Про це заявили президенти Томислав Николич та Іво Йосипович в час першого візиту глави хорватської держави до Белграда. Про новий рівень відносин свідчить і той факт, що напереродні офіційної частини візиту Йосипович був на концерті в сербській столиці. Адже він не тільки політичний діяч, а й знаний композитор. Його композиції виконували в Белграді давно, перед тим, як він став президентом сусідньої країни.
Сербська сторона в розмовах, зокрема, наполягала на тому, щоби Белград та Загреб скасували взаємні позови за звинуваченнями у геноциді, які обидві країни подали до Міжнародного суду. На думку Николича, краще було б врегулювати справу шляхом договору й поступок, замість того, щоб її обговорювали міжнародні судді.
Президент Сербії зазначив: «Від нас залежить, чи хтось інший буде вирішувати, наскільки наші позови мають реальну підставу. Вважаю, що набагато важливіше закріпити на довгі часи – якщо Бог дасть, то назавжди – мир між Хорватією і Сербією, хорватами та сербами».
У рамках відновлення довіри ми повинні зробити багато іншого, насамперед, коли йдеться про осіб, які зникли під час війниІво Йосипович
Глава хорватської держави уточнив, що досі немає даних про долю приблизно тисячі хорватів та семисот сербів, які безвісти щезли в перебігу воєнних дій у першій половині 90-х років.
Урядовці розмовляють сербською і хорватською мовами без перекладачів
У зверненні до депутатів сербського парламенту Йосипович нагадав, що 30 років тому поїзди з Белграда до Загреба їздили за чотири години. Наразі вони цю відстань долають за сім годин, а в Європі – за півтори години. Наші два покоління втратили прогрес й ми повинні надолужити пропущене, сказав хорватський президент.
На порядку денному були й такі відкриті питання, як кордон на Дунаї, майнові та інші справи біженців, а також права сербської меншини в Хорватії, приблизно 200 тисяч осіб, та хорватської меншини в Сербії, котра налічує 60 тисяч.
Хорватія цього року стала членом Євросоюзу. Сербія наступного року має розпочати переговори про вступ. У перебігу розмов члени хорватської делегації зазначили, що Загреб готовий надати Белградові політичну та іншу допомогу для подолання бар’єру на європейському шляху.
На завершення візиту президент Хорватії зустрівся зі сербськими та хорватськими промисловцями, а також представниками хорватської громади в цій країні.
Незважаючи на те, що і хорвати й серби наполягають на розбіжностях між їхніми мовами, урядовці розмовляють без перекладачів і досконало розуміють один одного. Так було й цим разом.
