Голландський дизайнер пропонує проект вічного смартфону: конструкція цього пристрою передбачатиме змінні блоки-модулі, тож якщо якийсь із модулів пошкодиться чи зламається, це не вплине на роботу всієї системи. Наука цього тижня обговорює також політ до Сонця та вплив людини на ліси.
Смартфон від Дейва Гаккенса поки що не на ринку. Проект навіть не віддано на виробництво. Phonebloks – це намір, який має свій сайт і відеоролик у Youtube. Однак голландський дизайнер налаштований рішуче: він впевнений, що його ідея – знахідка для виробників портативної техніки.
Задум простий: власник смартфону зможе за потреби самостійно замінювати, наприклад, екран, динаміки, батарею, камеру – постійним лишатиметься лише корпус пристрою. Такий собі конструктор Lego.
Гаккенс вважає, що масове виробництво смартфонів зі змінними складовими може суттєво скоротити обсяг відходів, які лишаються після часто змінюваних електронних пристроїв, а також знизити витрати покупця, який прагне час від часу оновлювати свій гаджет. (Відео Dave Hakkens)
«Щодня ми викидаємо на смітник мільйони електронних пристроїв – чи тому, що вони застаріли, чи тому, що перестали працювати. Зазвичай проблема полягає в одному-єдиному компоненті – все інше працює», – йдеться у відеопрезентації Phoneblocks.
Нині Гаккенс шукає інвесторів. Для цього він використовує платформу Thunderclap. Аналітик Лорі Ламберт із Сан-Франциско називає ідею Гаккенса блискучою, однак, на її думку, успіх такого пристрою багато в чому залежатиме від того, як він буде втілений: наприклад, чи не заважким буде такий смартфон і чи зможе – зважаючи на змінні блоки – витримати пошкодження. Вона радить голландському дизайнерові сконцентруватися, перш за все, на якісному бізнес-плані для своєї ідеї.
До Сонця – за вісім років
Журнал Time цього тижня вирішив нагадати про Solar Probe Plus – проект NASA, який має на меті вперше в історії науки заглибитися у зовнішню атмосферу Сонця. Причому у прямому сенсі: після кількарічної мандрівки космічний зонд має розташуватися настільки близько до поверхні Сонця, наскільки це дозволить його оснащення.
Старт місії запланований на 2018 рік. Проект може стати одним із найдорожчих в історії NASA: його попередня вартість – близько 750 мільйонів доларів. Одне з завдань, яке стоятиме перед зондом, – з’ясувати причину сонячних штормів, а також природу викидів плазми, які мають негативний вплив на електромагнітне поле Землі.
Окрім того, місія має і глобальніше завдання: вже багато десятиліть науку цікавить температурна аномалія на Сонці. Справа в тому, що середня температура сонячної корони – близько мільйона градусів за Кельвіном. Аналогічна – і в надрах Сонця. Однак між короною і надрами є ще фотосфера – частина атмосфери, яка й утворює видиму для нас поверхню Сонця. Так-от, температура у фотосфері – близько 5 тисяч градусів за Кельвіном. Наразі наука не може точно пояснити, як на зірці може існувати такий перепад температури.
Від Solar Probe Plus не очікують відгадки на всі ці запитання – вчені сподіваються, що місія дасть принаймні якісь зачіпки, які допомогли б краще зрозуміти Сонце і, можливо, спрогнозувати його поведінку. Поки що проект більше схожий на фантастику: сам лише політ до Сонця триватиме, за планом, близько 8 років. Скільки зонду вдасться пропрацювати в умовах надвисокої температури і чи взагалі зможе він наблизитися до єдиної зірки Сонячної системи – щоб убезпечити себе від негативної відповіді на ці запитання, команда Solar Probe Plus постійно вдосконалює проект зонда, враховуючи досвід попередніх далеких місій.
До середини 20-х років – якщо все піде за планом – вчені, можливо, нарешті матимуть більш-менш повне уявлення про найцікавіший об’єкт Сонячної системи. Об’єкт, яким, як пише Times, нехтували занадто довго.
Подалі від людини
Ліси «втікають» від людини у гори: дослідження данських вчених підтверджує, що людська активність стрімко зачищає рівнини, і найбільше лісистих місцевостей може незабаром виявитися саме на гірських схилах.
«Антропоцен – це геологічна епоха, визначальним фактором якої є вплив людини на процеси в атмосфері, біо-, гідро- та геосферах. Однією з найбільш драматичних особливостей антропоцену є масові зміни у рослинному світі, і зокрема ці зміни стосуються лісів», – йдеться у вступі до наукової статті.
Для того, щоб оцінити площі лісового покриву, Броді Сандел та Йенс-Крістіан Свеннінг із Орхуського університету використали дані з супутника. Вони аналізували період із 2000 до 2005 року, вчених цікавив топографічний розподіл лісових масивів і те, як цей процес пов’язаний із діяльністю людини та змінами клімату.
«Вплив людини спричинив формування глобального тренду, згідно з яким лісовий покрив зосереджується на схилах, а втрати у рослинності – на рівнинах, – пишуть вчені. – Цей ефект – прямо пропорційний антропогенному тиску на навколишнє середовище і найбільше помітний у країнах із економікою, що стрімко розвивається, обмеженими темпами приросту населення та дієвим урядуванням».
Данські науковці зазначають, що навряд чи лише діяльність людини спричинила «переселення» лісів. Однак, на їхню думку, на цей процес варто зважати під час подальших спроб змоделювати екосистеми майбутнього. Загалом Сандел і Свеннінг порахували, що з 1850 року людина знищила приблизно 2,8 мільярда гектарів лісу.
Співпрацюю з Радіо Свобода з 2009 року. Автор Крим.Реалії і ведуча програм Радіо Крим.Реалії. Була ведучою програм «Ваша Свобода», «Суботнє інтерв'ю» та «Культфронт». Запустила такі проєкти, як Радіо Донбас.Реалії і «Деталі». Автор книги «Говорить Радіо Свобода: історія Української редакції» (2014). Дослідниця історії редакції. Лауреат премії «Честь професії» у номінації «Найкраще новинне висвітлення резонансної події» (2020).
