Новий спосіб очищення води може врятувати цілі поселення, постраждалі внаслідок стихійних лих. Міжнародна група вчених створила губку, насичену гелем із наночасточками срібла, яка за кілька секунд очищує воду від небезпечних бактерій. Наука цього тижня обговорює також вирощений у лабораторії міні-мозок та майбутнє Гренландії.
Міжнародна група вчених повідомила про новий спосіб швидкого очищення води: знищити шкідливі бактерії допоможе спеціальна губка. Все – завдяки наночасточкам срібла, якими насичений гель у губці.
На дослідження вчених наштовхнули події 2004 року, коли руйнівний землетрус в Індійському океані спричинив ще й цунамі і перетворив деякі місцевості в Індонезії, Таїланді, Малайзії та Шрі-Ланці на суцільну зону стихійного лиха. Багато людей тоді загинули ще й внаслідок стрімкого поширення інфекційних хвороб на кшталт холери.
Нині ж науковці кажуть, що забезпечувати зони стихійного лиха безпечної водою можна буде, скидаючи з літаків пакунки з губками, насиченими гелем із наночасточками срібла. Така губка очищуватиме воду за кілька секунд, і все, що для цього буде потрібно – це дати губці набратися води і потім її віджати.
«Ці кріогелі не лише очищують воду, видаляючи бруд чи щось на кшталт цього, – вони вбивають патогени, тобто патологічні збудники небезпечних хвороб. І роблять це дуже швидко», – каже один із учасників дослідження Вільям Кранц із Центру мембранної технології Сінгапуру.
Насичена сріблом губка вже пройшла випробування бактеріями Escherichia coli та Bacillus subtilis, які є одними з найпоширеніших і найнебезпечніших під час стихійних лих. Загалом, як кажуть автори дослідження, за 15 секунд у губці кількість шкідливих бактерій у воді зменшується у 100 тисяч разів, причому цю цифру можна збільшити у десять разів, якщо додати у гель більше срібла.
Першими країнами, де випробують розроблені губки, можуть стати, за словами Кранца, М’янма, Індонезія та Таїланд.
Міні-мозок розповість про свої секрети
Вчені вперше виростили у лабораторії мініатюрний мозок. Науковці кажуть, що їхнє досягнення сприятиме кращому розумінню того, як розвивається людський мозок і на якому етапі у деяких людей виникають такі розлади, як шизофренія чи аутизм.
Група дослідників із Австрії взяла за основу майбутнього «творіння» стовбурові клітини. Для того, щоб вони розвинулися у потрібну структуру, вчені створили у лабораторії спеціальну культуру, у яку зрештою і помістили клітини.
Міні-мозок, який отримали у результаті кропіткої лабораторної роботи, – це так званий «церебральний органоїд». Розвинутися у мозок у натуральному розмірі він не може, оскільки поживні речовини та кисень не потрапляють у центральні відділи (зокрема через відсутність системи кровопостачання).
Органоїди планують використовувати також для тестування ліків.
Наукова спільнота сприйняла відкриття дуже натхненно. Пояснити це нескладно: нині одна з тем, довкола якої об’єднана глобальна наука – це дослідження людського мозку. Як пише Reuters, мозок розвивається з відносно примітивного утворення до структури, яку за складністю у природі поки що ніщо не перевершило. І оскільки навіть сам процес росту і розвитку мозку для науки поки що до кінця не зрозумілий, медицина, на жаль, фактично не спроможна попередити чи належно лікувати різні психічні розлади.
«Зелена країна» майбутнього
Деякі регіони Гренландії до 2100 року можуть озеленитися: мова йде про ті місцевості, які вже нині без льоду. Вчені кажуть: там може вирости справжній ліс.
Як пише британське видання The Guardian, поки що на острові (та й то – лише на його півдні) ростуть 4 «корінні» види дерев. Однак, як прогнозує Йенс-Крістіан Свеннінг із данського Орхуського університету, з огляду на нинішні темпи кліматичних змін до кінця століття у Гренландію можуть потрапити 44 види дерев та кущів із Північної Америки та Європи.
«Гренландія має потенціал стати зеленішою, – вважає Свеннінг. – На чималих площах тут із часом можуть з’явитися ліси на кшталт таких, які бачимо на Алясці чи на заході Канади». Як підтверджують експерименти, деякі нові для Гренландії види рослин приживаються на острові вже зараз.
Вчені кажуть, що зміни зачеплять всю екосистему Гренландії, тож із острову можуть зникнути арктичні тварини. Водночас, як вважає Свеннінг, острів можуть заселити тварини, для яких поки що гренландські умови не є сприятливими. Загалом, на думку данського вченого, у Гренландії з’являться нові можливості, зокрема у сфері лісового та сільського господарств, а також туризму.
Нині Гренландія (назва якої у перекладі – «зелена країна») є найбільшим на Землі островом. Він входить до складу Данії і є її автономною провінцією. Особливістю острова є те, що вся внутрішня частина його території вкрита кригою. Водночас острів не безлюдний, його населення – близько 56 тисяч осіб. Всі міста розташовані на узбережжях.
Міжнародна група вчених повідомила про новий спосіб швидкого очищення води: знищити шкідливі бактерії допоможе спеціальна губка. Все – завдяки наночасточкам срібла, якими насичений гель у губці.
На дослідження вчених наштовхнули події 2004 року, коли руйнівний землетрус в Індійському океані спричинив ще й цунамі і перетворив деякі місцевості в Індонезії, Таїланді, Малайзії та Шрі-Ланці на суцільну зону стихійного лиха. Багато людей тоді загинули ще й внаслідок стрімкого поширення інфекційних хвороб на кшталт холери.
Нині ж науковці кажуть, що забезпечувати зони стихійного лиха безпечної водою можна буде, скидаючи з літаків пакунки з губками, насиченими гелем із наночасточками срібла. Така губка очищуватиме воду за кілька секунд, і все, що для цього буде потрібно – це дати губці набратися води і потім її віджати.
«Ці кріогелі не лише очищують воду, видаляючи бруд чи щось на кшталт цього, – вони вбивають патогени, тобто патологічні збудники небезпечних хвороб. І роблять це дуже швидко», – каже один із учасників дослідження Вільям Кранц із Центру мембранної технології Сінгапуру.
Насичена сріблом губка вже пройшла випробування бактеріями Escherichia coli та Bacillus subtilis, які є одними з найпоширеніших і найнебезпечніших під час стихійних лих. Загалом, як кажуть автори дослідження, за 15 секунд у губці кількість шкідливих бактерій у воді зменшується у 100 тисяч разів, причому цю цифру можна збільшити у десять разів, якщо додати у гель більше срібла.
Першими країнами, де випробують розроблені губки, можуть стати, за словами Кранца, М’янма, Індонезія та Таїланд.
Міні-мозок розповість про свої секрети
Вчені вперше виростили у лабораторії мініатюрний мозок. Науковці кажуть, що їхнє досягнення сприятиме кращому розумінню того, як розвивається людський мозок і на якому етапі у деяких людей виникають такі розлади, як шизофренія чи аутизм.
Група дослідників із Австрії взяла за основу майбутнього «творіння» стовбурові клітини. Для того, щоб вони розвинулися у потрібну структуру, вчені створили у лабораторії спеціальну культуру, у яку зрештою і помістили клітини.
Міні-мозок, який отримали у результаті кропіткої лабораторної роботи, – це так званий «церебральний органоїд». Розвинутися у мозок у натуральному розмірі він не може, оскільки поживні речовини та кисень не потрапляють у центральні відділи (зокрема через відсутність системи кровопостачання).
Органоїди планують використовувати також для тестування ліків.
Наукова спільнота сприйняла відкриття дуже натхненно. Пояснити це нескладно: нині одна з тем, довкола якої об’єднана глобальна наука – це дослідження людського мозку. Як пише Reuters, мозок розвивається з відносно примітивного утворення до структури, яку за складністю у природі поки що ніщо не перевершило. І оскільки навіть сам процес росту і розвитку мозку для науки поки що до кінця не зрозумілий, медицина, на жаль, фактично не спроможна попередити чи належно лікувати різні психічні розлади.
«Зелена країна» майбутнього
Деякі регіони Гренландії до 2100 року можуть озеленитися: мова йде про ті місцевості, які вже нині без льоду. Вчені кажуть: там може вирости справжній ліс.
Як пише британське видання The Guardian, поки що на острові (та й то – лише на його півдні) ростуть 4 «корінні» види дерев. Однак, як прогнозує Йенс-Крістіан Свеннінг із данського Орхуського університету, з огляду на нинішні темпи кліматичних змін до кінця століття у Гренландію можуть потрапити 44 види дерев та кущів із Північної Америки та Європи.
«Гренландія має потенціал стати зеленішою, – вважає Свеннінг. – На чималих площах тут із часом можуть з’явитися ліси на кшталт таких, які бачимо на Алясці чи на заході Канади». Як підтверджують експерименти, деякі нові для Гренландії види рослин приживаються на острові вже зараз.
Вчені кажуть, що зміни зачеплять всю екосистему Гренландії, тож із острову можуть зникнути арктичні тварини. Водночас, як вважає Свеннінг, острів можуть заселити тварини, для яких поки що гренландські умови не є сприятливими. Загалом, на думку данського вченого, у Гренландії з’являться нові можливості, зокрема у сфері лісового та сільського господарств, а також туризму.
Нині Гренландія (назва якої у перекладі – «зелена країна») є найбільшим на Землі островом. Він входить до складу Данії і є її автономною провінцією. Особливістю острова є те, що вся внутрішня частина його території вкрита кригою. Водночас острів не безлюдний, його населення – близько 56 тисяч осіб. Всі міста розташовані на узбережжях.
