Київ – Першого серпня українські виші оприлюднили перші рейтингові списки вступників у вищі навчальні заклади. Міністерство освіти зареєструвало понад два мільйони заяв від понад 700 тисяч абітурієнтів. Міністр освіти Дмитро Табачник заявив, що цьогорічна вступна кампанія відбувається прозоро і не залишилося жодної шпаринки для хабарництва. Однак експерти все ж говорять про порушення. І найбільше вбачають їх там, де відсутнє зовнішнє незалежне оцінювання.
Під час цьогорічної вступної кампанії за підозрою у хабарництві затримали ректора Національного університету Державної податкової служби України, регіонала Петра Мельника. Він нібито взяв 120 тисяч гривень від родичів двох абітурієнтів за вступ. Наразі триває суд над колишнім депутатом.
Експерти називають хабарництво одним із найбільших порушень при вступі до вишів. Проте міністр освіти і науки України Дмитро Табачник запевняє, що ніяких шпаринок для хабарництва під час вступу до вищих навчальних закладів не залишилось, а затриманий ректор Петро Мельник – як ДТП, яка «плямує всю освіту, але не ставить під сумнів те, що абсолютна переважна більшість водіїв сумлінно використовують автомобіль як зручний засіб пересування, але не для завдання комусь чи чомусь ушкодження».
«На сьогоднішній день при зарахуванні до університету не існує найменшої шпарини для корупційних дій. Не існує, тому що кожна дитина бачить бал свого атестату, це публічно через екзамени, кожен одержує результат ЗНО і кожен вищий навчальний заклад на сайті розміщує і на міністерському сайті в системі «Конкурс». Якщо хтось побачить, що його не зарахували з 715 балами, а він приніс оригінал або когось зарахували з меншими балами, то ми проведемо найсуворіше розслідування. Цей наказ буде скасований по будь-якому університету і буде відновлена справедливість. Крім того, в цьому році формування проектів наказу про зарахування також вперше за 22 роки незалежності України буде відбуватися в електронному вигляді. Ці параметри публічні, прозорі. Їх змінити неможливо, тому що вони всі в електронній базі. Так що для чого пхатися з гривнями чи не з гривнями до будь-якого керівника вищого навчального закладу, мені дійсно щиро незрозуміло. Він нічого не зможе зробити», – сказав Дмитро Табачник.
«Є системна проблема хабарництва при вступі на все, що не є бакалавр»
Проте експерти уточнюють, що хабарі дають не при вступі на бакалаврат. Порушення відбуваються, наприклад, при вступі на магістра, спеціаліста або при вступі на молодшого спеціаліста, тобто після 9 класів. Саме в цих випадках абітурієнти здають вступні іспити, а не зовнішнє незалежне оцінювання.
«Є системна проблема хабарництва при вступі на все, що не є бакалавр, бо лише на бакалавраті в нас є ЗНО, і відповідно на всіх інших освітньо-кваліфікаційних рівнях системно виникають проблеми в тому чи іншому навчальному закладі постійно. Це системна ситуація, на превеликий жаль. Концептуально система вступних іспитів дає простір для хабарництва, і враховуючи те, що на спеціаліста і на магістратуру дуже часто є вступні випробування, виші насправді використовують можливість ввести ці вступні випробування, і тому там відповідно виникають завжди запитання, проблеми, виникають питання хабарництва в тому числі», – повідомила Єлизавета Щепетильникова, яка очолює Українську асоціацію студентського самоврядування.
А от народний депутат від «Свободи» та член парламентського комітету з питань освіти Ірина Фаріон говорить, що хабарництва й справді стало менше після запровадження у 2008 році зовнішнього незалежного оцінювання як обов’язкової умови вступу до вишу. Але депутат погоджується, що шпаринки для зловживань ще лишилися.
«Тільки через введення ЗНО кожна дитина могла вільно вступити. Інша річ, що є так званий бал атестату, і корупція тут пішла ширше у школи через бал атестату. І є так званий творчий конкурс. От я не впевнена у прозорості проведення творчих конкурсів. І далеко не впевнена в тому, наскільки бал атестату відповідає реальним знанням учнів, тому що ті оцінки, які вони мають у себе в атестатів, не завжди підтверджуються на ЗНО – це і є найбільша проблема. І нарешті, є ще одна проблема – проблема зміни змісту самих завдань, які йдуть на незалежне оцінювання. Це є також корупційна складова», – каже Фаріон.
Упродовж останнього року у Міністерстві освіти, а також депутати від Партії регіонів і комуністи говорили про необхідність скасування зовнішнього незалежного оцінювання взагалі і повернення до вступних іспитів. Проте експерти наполягають, що вступні іспити – шлях до поширення корупції у вишах, і пропонують запровадити ЗНО навіть після 9 класу.
Експерти також констатують, що раніше при вступі на спеціаліста або на магістра виникали питання щодо справедливості оцінки усних іспитів і щодо якості проведення процедури апеляції. Деякі абітурієнти не встигали подати на апеляцію, оскільки їм говорили, що апелювати треба в той же день, коли складаєш іспит, а оцінки, як відомо, оголошують пізніше. Експерти не виключають, що такі скарги можуть з’явитися згодом, оскільки наразі оприлюднили лише перші рейтингові списки вступників у вищі навчальні заклади.
Під час цьогорічної вступної кампанії за підозрою у хабарництві затримали ректора Національного університету Державної податкової служби України, регіонала Петра Мельника. Він нібито взяв 120 тисяч гривень від родичів двох абітурієнтів за вступ. Наразі триває суд над колишнім депутатом.
Експерти називають хабарництво одним із найбільших порушень при вступі до вишів. Проте міністр освіти і науки України Дмитро Табачник запевняє, що ніяких шпаринок для хабарництва під час вступу до вищих навчальних закладів не залишилось, а затриманий ректор Петро Мельник – як ДТП, яка «плямує всю освіту, але не ставить під сумнів те, що абсолютна переважна більшість водіїв сумлінно використовують автомобіль як зручний засіб пересування, але не для завдання комусь чи чомусь ушкодження».
«На сьогоднішній день при зарахуванні до університету не існує найменшої шпарини для корупційних дій. Не існує, тому що кожна дитина бачить бал свого атестату, це публічно через екзамени, кожен одержує результат ЗНО і кожен вищий навчальний заклад на сайті розміщує і на міністерському сайті в системі «Конкурс». Якщо хтось побачить, що його не зарахували з 715 балами, а він приніс оригінал або когось зарахували з меншими балами, то ми проведемо найсуворіше розслідування. Цей наказ буде скасований по будь-якому університету і буде відновлена справедливість. Крім того, в цьому році формування проектів наказу про зарахування також вперше за 22 роки незалежності України буде відбуватися в електронному вигляді. Ці параметри публічні, прозорі. Їх змінити неможливо, тому що вони всі в електронній базі. Так що для чого пхатися з гривнями чи не з гривнями до будь-якого керівника вищого навчального закладу, мені дійсно щиро незрозуміло. Він нічого не зможе зробити», – сказав Дмитро Табачник.
«Є системна проблема хабарництва при вступі на все, що не є бакалавр»
Проте експерти уточнюють, що хабарі дають не при вступі на бакалаврат. Порушення відбуваються, наприклад, при вступі на магістра, спеціаліста або при вступі на молодшого спеціаліста, тобто після 9 класів. Саме в цих випадках абітурієнти здають вступні іспити, а не зовнішнє незалежне оцінювання.
«Є системна проблема хабарництва при вступі на все, що не є бакалавр, бо лише на бакалавраті в нас є ЗНО, і відповідно на всіх інших освітньо-кваліфікаційних рівнях системно виникають проблеми в тому чи іншому навчальному закладі постійно. Це системна ситуація, на превеликий жаль. Концептуально система вступних іспитів дає простір для хабарництва, і враховуючи те, що на спеціаліста і на магістратуру дуже часто є вступні випробування, виші насправді використовують можливість ввести ці вступні випробування, і тому там відповідно виникають завжди запитання, проблеми, виникають питання хабарництва в тому числі», – повідомила Єлизавета Щепетильникова, яка очолює Українську асоціацію студентського самоврядування.
А от народний депутат від «Свободи» та член парламентського комітету з питань освіти Ірина Фаріон говорить, що хабарництва й справді стало менше після запровадження у 2008 році зовнішнього незалежного оцінювання як обов’язкової умови вступу до вишу. Але депутат погоджується, що шпаринки для зловживань ще лишилися.
«Тільки через введення ЗНО кожна дитина могла вільно вступити. Інша річ, що є так званий бал атестату, і корупція тут пішла ширше у школи через бал атестату. І є так званий творчий конкурс. От я не впевнена у прозорості проведення творчих конкурсів. І далеко не впевнена в тому, наскільки бал атестату відповідає реальним знанням учнів, тому що ті оцінки, які вони мають у себе в атестатів, не завжди підтверджуються на ЗНО – це і є найбільша проблема. І нарешті, є ще одна проблема – проблема зміни змісту самих завдань, які йдуть на незалежне оцінювання. Це є також корупційна складова», – каже Фаріон.
Упродовж останнього року у Міністерстві освіти, а також депутати від Партії регіонів і комуністи говорили про необхідність скасування зовнішнього незалежного оцінювання взагалі і повернення до вступних іспитів. Проте експерти наполягають, що вступні іспити – шлях до поширення корупції у вишах, і пропонують запровадити ЗНО навіть після 9 класу.
Експерти також констатують, що раніше при вступі на спеціаліста або на магістра виникали питання щодо справедливості оцінки усних іспитів і щодо якості проведення процедури апеляції. Деякі абітурієнти не встигали подати на апеляцію, оскільки їм говорили, що апелювати треба в той же день, коли складаєш іспит, а оцінки, як відомо, оголошують пізніше. Експерти не виключають, що такі скарги можуть з’явитися згодом, оскільки наразі оприлюднили лише перші рейтингові списки вступників у вищі навчальні заклади.
