Київ – Більшість українців підтримують зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО) в Україні і щороку кількість прихильників цієї системи зростає. Про це заявила у понеділок директор Фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна. А освітяни говорять, що зі скасуванням зовнішнього незалежного оцінювання в українські виші повернеться корупція при вступі. Із закликом скасувати систему ЗНО і повернутися до практики зараховування вступних іспитів днями виступив перший заступник Голови Верховної Ради України, комуніст Ігор Калетнік.
Проходження зовнішнього незалежного оцінювання є обов’язковою умовою вступу до вищого навчального закладу в Україні уже впродовж п’яти років. Завдяки зовнішньому незалежному оцінюванню Варварі чотири роки тому вдалося вступити одразу в кілька університетів.
«Я вступила до Києво-Могилянської академії, ще вчуся на заочному в Карпенка-Карого, – каже дівчина. – Тобто я вступала в 2009 році за зовнішнім оцінюванням. Була проблема в тому, що я, наприклад, подала документи в Університет Шевченка, але навіть якщо я вступала, мені все одно не говорилося цього – чи вступила людина чи не вступила. Це такий мінус був ЗНО, коли я здавала. В принципі, якби якось була налагоджена система сповіщення, то в принципі це досить хороша система. У зовнішньому тестуванні я вбачаю тільки в цьому недолік. Але якщо, на загал, через ЗНО я мала менше проблем і менше витраченого часу, енергії і грошей. Тому що ти здаєш тестування і вже подаєш документи в різні університети. А то треба було б готуватися до специфіки кожного окремого університету».
Загалом запровадження у 2008 році системи вступу до вищих навчальних закладів за результатами зовнішнього незалежного оцінювання підтримує більшість українців. І лише чверть опитаних вважають, що колишня система вступних іспитів – більш об’єктивна. Про це розповіла директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна.
«Як за попередньої влади, так і за нинішньої позитивне ставлення до зовнішнього незалежного оцінювання не змінилося, більше того – рік у рік воно навіть зростає, оскільки люди бачать конкретні позитивні наслідки ЗНО», – зазначає Бекешкіна.
«Скасування ЗНО послугує нормальній ситуації в освітньому процесі»
Проте днями перший заступник Голови Верховної Ради України, комуніст Ігор Калетнік заявив, що система зовнішнього незалежного оцінювання себе не виправдала, і щоб остаточно не втратити якість освіти, українським вищим навчальним закладам потрібно повернутися до практики прийому вступних іспитів. За словами Ігоря Калетніка, таку ініціативу комуністів підтримує 80 відсотків учнів, які виступають категорично проти тестування в нинішньому вигляді.
Депутат від КПУ, член парламентського комітету з питань науки і освіти Олександр Зубчевський пояснив Радіо Свобода, чому, на думку комуністів, потрібно скасувати ЗНО.
«Тому що за великим рахунком воно прийшло зі Західної Європи, зі США. А в свій час радянська освіта була однією з найкращих у світі, тому ті досягнення, які були в радянський час, це підтверджують. Тому що зовнішнє оцінювання не оцінює всю ситуацію підготовки студента, випускника школи, воно не може оцінювати безпосередньо його думки, його індивідуальність. Тому ми вважаємо, що саме скасування зовнішнього оцінювання послугує нормальній ситуації в загальноосвітньому процесі і нівелює ті негативні моменти, які існують зараз. Те, що вступні іспити дозволяють розкрити всю інтелектуальну здатність людини – це однозначно так. А не ті тести, на які студенти фактично як роботи відповідають. Можна визубрити ті тести, але не проявити свій талант або не розкрити його в повній мірі», – сказав Олександр Зубчевський.
«Просте меркантильне бажання – повернутися до корупційних схем»
Зовсім іншої думки голова парламентського комітету з питань науки і освіти, депутат від «Батьківщини» Лілія Гриневич. Вона наголошує, що скасування зовнішнього незалежного оцінювання автоматично призведе до повернення корупції при вступі до вищих навчальних закладів.
«Я чітко пам’ятаю, як у 2002 році розгорталася тільки початкова дискусія щодо запровадження зовнішнього незалежного оцінювання, то ми в той час мали катастрофічну ситуацію з корупцією, зловживаннями при вступі до ВНЗ і сьогодні така пропозиція від політиків свідчить про одне – вони хочуть повернути країну в минуле. Тому питання навіть сформульоване таким чином, щоб відмовитися від ЗНО, свідчить про просте меркантильне бажання – знову повернутися до корупційних схем, тому що це буде перший наслідок скасування ЗНО», – зауважила Гриневич.
Доки ЗНО законодавчо не врегульоване… посягати можна
За словами фахівців, нині політики можуть легко посягати на зовнішнє незалежне оцінювання в Україні, оскільки воно на законодавчому рівні ще й досі не врегульоване. Опозиційні фракції заявили, що уже внесли два своїх законопроекти про вищу освіту і прогнозують, що з’явиться ще стільки ж.
Тим часом парламентський комітет з питань науки і освіти планує провести, орієнтовно наприкінці лютого, комітетські слухання про законодавче забезпечення вищої освіти в Україні, в якому, зокрема йтиметься про роль і розвиток зовнішнього незалежного оцінювання, оскільки в ЗНО є ще багато проблем.
Освітяни закликають вдосконалювати зміст тестів, подбати про належну організацію проведення ЗНО, вирішити питання навчально-методичних центрів, браку грошей. Так, в бюджет на цей рік фінансування зовнішнього незалежного оцінювання закладене на рівні 2011 року, при тому що абітурієнтів очікують на 50 тисяч більше.
Проходження зовнішнього незалежного оцінювання є обов’язковою умовою вступу до вищого навчального закладу в Україні уже впродовж п’яти років. Завдяки зовнішньому незалежному оцінюванню Варварі чотири роки тому вдалося вступити одразу в кілька університетів.
«Я вступила до Києво-Могилянської академії, ще вчуся на заочному в Карпенка-Карого, – каже дівчина. – Тобто я вступала в 2009 році за зовнішнім оцінюванням. Була проблема в тому, що я, наприклад, подала документи в Університет Шевченка, але навіть якщо я вступала, мені все одно не говорилося цього – чи вступила людина чи не вступила. Це такий мінус був ЗНО, коли я здавала. В принципі, якби якось була налагоджена система сповіщення, то в принципі це досить хороша система. У зовнішньому тестуванні я вбачаю тільки в цьому недолік. Але якщо, на загал, через ЗНО я мала менше проблем і менше витраченого часу, енергії і грошей. Тому що ти здаєш тестування і вже подаєш документи в різні університети. А то треба було б готуватися до специфіки кожного окремого університету».
Загалом запровадження у 2008 році системи вступу до вищих навчальних закладів за результатами зовнішнього незалежного оцінювання підтримує більшість українців. І лише чверть опитаних вважають, що колишня система вступних іспитів – більш об’єктивна. Про це розповіла директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна.
«Як за попередньої влади, так і за нинішньої позитивне ставлення до зовнішнього незалежного оцінювання не змінилося, більше того – рік у рік воно навіть зростає, оскільки люди бачать конкретні позитивні наслідки ЗНО», – зазначає Бекешкіна.
«Скасування ЗНО послугує нормальній ситуації в освітньому процесі»
Проте днями перший заступник Голови Верховної Ради України, комуніст Ігор Калетнік заявив, що система зовнішнього незалежного оцінювання себе не виправдала, і щоб остаточно не втратити якість освіти, українським вищим навчальним закладам потрібно повернутися до практики прийому вступних іспитів. За словами Ігоря Калетніка, таку ініціативу комуністів підтримує 80 відсотків учнів, які виступають категорично проти тестування в нинішньому вигляді.
Депутат від КПУ, член парламентського комітету з питань науки і освіти Олександр Зубчевський пояснив Радіо Свобода, чому, на думку комуністів, потрібно скасувати ЗНО.
За великим рахунком воно прийшло зі Західної Європи, зі США. А радянська освіта була однією з найкращих у світі.Олександр Зубчевський
«Тому що за великим рахунком воно прийшло зі Західної Європи, зі США. А в свій час радянська освіта була однією з найкращих у світі, тому ті досягнення, які були в радянський час, це підтверджують. Тому що зовнішнє оцінювання не оцінює всю ситуацію підготовки студента, випускника школи, воно не може оцінювати безпосередньо його думки, його індивідуальність. Тому ми вважаємо, що саме скасування зовнішнього оцінювання послугує нормальній ситуації в загальноосвітньому процесі і нівелює ті негативні моменти, які існують зараз. Те, що вступні іспити дозволяють розкрити всю інтелектуальну здатність людини – це однозначно так. А не ті тести, на які студенти фактично як роботи відповідають. Можна визубрити ті тести, але не проявити свій талант або не розкрити його в повній мірі», – сказав Олександр Зубчевський.
«Просте меркантильне бажання – повернутися до корупційних схем»
Зовсім іншої думки голова парламентського комітету з питань науки і освіти, депутат від «Батьківщини» Лілія Гриневич. Вона наголошує, що скасування зовнішнього незалежного оцінювання автоматично призведе до повернення корупції при вступі до вищих навчальних закладів.
Вони хочуть повернути країну в минуле.Лілія Гриневич
«Я чітко пам’ятаю, як у 2002 році розгорталася тільки початкова дискусія щодо запровадження зовнішнього незалежного оцінювання, то ми в той час мали катастрофічну ситуацію з корупцією, зловживаннями при вступі до ВНЗ і сьогодні така пропозиція від політиків свідчить про одне – вони хочуть повернути країну в минуле. Тому питання навіть сформульоване таким чином, щоб відмовитися від ЗНО, свідчить про просте меркантильне бажання – знову повернутися до корупційних схем, тому що це буде перший наслідок скасування ЗНО», – зауважила Гриневич.
Доки ЗНО законодавчо не врегульоване… посягати можна
За словами фахівців, нині політики можуть легко посягати на зовнішнє незалежне оцінювання в Україні, оскільки воно на законодавчому рівні ще й досі не врегульоване. Опозиційні фракції заявили, що уже внесли два своїх законопроекти про вищу освіту і прогнозують, що з’явиться ще стільки ж.
Тим часом парламентський комітет з питань науки і освіти планує провести, орієнтовно наприкінці лютого, комітетські слухання про законодавче забезпечення вищої освіти в Україні, в якому, зокрема йтиметься про роль і розвиток зовнішнього незалежного оцінювання, оскільки в ЗНО є ще багато проблем.
Освітяни закликають вдосконалювати зміст тестів, подбати про належну організацію проведення ЗНО, вирішити питання навчально-методичних центрів, браку грошей. Так, в бюджет на цей рік фінансування зовнішнього незалежного оцінювання закладене на рівні 2011 року, при тому що абітурієнтів очікують на 50 тисяч більше.
