«Вексельний закон»: стимул для економіки чи «розтягування» державного боргу?

Київ – Закон про фінансові казначейські векселі, який у середу підписав президент Віктор Янукович, дасть змогу державі розраховуватися з підприємствами та повертати їм ПДВ не грошима, а цінними паперами. В уряді очікують, що це є розв’язанням проблеми державних платежів в умовах бюджетного дефіциту, такої ж думки дотримується частина експертів. Проте навіть у парламентській більшості говорять, що цей механізм спрацює лише за умови заходів із поліпшення бізнес-клімату та упередження корупції у сфері обігу векселів. В опозиції засуджують новий закон, зазначаючи, що вигідно обміняє векселі на гроші лише провладний бізнес.

Відтепер заборгованість держави перед конкретним підприємством буде ділитися на п’ять рівних частин і оформлятися векселями з погашенням через один, два, три, чотири і п’ять років. Іншими словами, частину своїх боргів перед бізнесом, зокрема, і неповернений ПДВ, держава віддаватиме з розстрочкою на п’ять років.

Причому, коли саме платити грошима, а коли – цінними паперами, визначатиме сам уряд. Такі зміни передбачає закон про фінансові казначейські векселі, який підписав президент Віктор Янукович.

Іще один нюанс: підприємства зможуть платити векселями податки, але лише за умови, що надійшов термін погашення векселя, і держава вже готова обміняти його на гроші. «Векселізація» торкнеться боргів влади перед бізнесом, які виникли до 1 січня 2013 року.

Ще до підписання закону міністр доходів і зборів Олександр Клименко заявляв, що закон корисний для економіки та затребуваний бізнесом.

Оформлення державних боргів у векселях – ефективний крок, хоча живі гроші й кращі для бізнесу, пояснив Радіо Свобода виконавчий директор фонду Блейзера в Україні Олег Устенко.

«У влади була альтернатива: або і далі нарощувати заборгованість, або – випустити векселі. В усьому світі векселі є відпрацьованим та надійним механізмом, але в нас цей ринок лише формується, – пояснює Устенко. – Тож посередники, які готові зачекати, спершу скуповуватимуть векселі з великим дисконтом – близько 20 відсотків. Але я припускаю, що більшість підприємств не захочуть чекати і готові будуть отримати меншу суму за векселі, але одразу. Згодом зросте конкуренція, і дисконт зменшиться».

Олег Устенко вважає, що оплата державних боргів векселями не викличе вимивання обігових коштів у бізнесу і не сповільнить розвитку економіки, а матиме протилежний ефект. До появи цього закону держава просто накопичувала борги перед бізнесом, а нині їх можна буде бодай частково повернути через продаж векселів посередникам.

Позитив буде за умови комплексного підходу – Кінах

Позитивно оцінює запровадження вексельного механізму щодо державних боргів і депутат-регіонал, колишній прем’єр-міністр Анатолій Кінах. Але він наголошує, що векселі будуть корисними для економіки лише за умови комплексного оздоровлення бізнес-клімату та протидії корупції на ринку цінних паперів.

«Нині кредиторсько-дебіторська заборгованість перевищила ВВП, і виконання зобов’язань державного бюджету – під сумнівом. Векселі ж дадуть змогу розрахуватися з платниками податків. Але позитивний результат буде лише за умови підвищення ділової активності, поліпшення інвестиційного клімату, підтримки малого та середнього бізнесу, ефективної антимонопольної та антикорупційної політики у сфері обігу векселів», – зазначає Кінах.

Він пообіцяв, що долучиться до спільного моніторингу держави та представників бізнесу за правильною реалізацією законодавства про векселі.

Векселі вигідно обмінюватимуть на гроші лише обрані – УДАР

В опозиції вексельний закон вже засудили і визнали небезпечним. Так, у партії УДАР заявляють, що влада не має наміру боротися з корупцією, а планує її очолювати в усіх сферах.

«Довівши економіку України до межі, коли держава не здатна своєчасно виконувати свої зобов’язання, влада за допомогою векселів хоче відтягнути момент, коли все ж доведеться платити за рахунками», – наголошується в заяві партії в середу.

В УДАРі очікують, що казначейські векселі призведуть до вимивання у підприємств обігових коштів, яких і без того не вистачає на зарплати, сировину та обладнання.

У заяві партії зазначається, що є величезний ризик того, що обміняти векселі на живі гроші з бюджету за номіналом зможуть лише обрані та наближені до влади бізнесмени, а інші зможуть обміняти їх, лише віддавши від 30 до 50 відсотків суми чиновникам. Векселі в українських умовах представники опозиції порівнюють із бартерними розрахунками у стилі 1990-х.

Раніше низка організацій підприємців та роботодавців засудила цей нормативний акт ще на стадії законопроекту. Так, за підрахунками Федерації роботодавців, за допомогою векселів цього року влада вилучить у бізнесу не менше ніж 20 мільярдів гривень. У федерації очікують, що стимулюватиме корупцію і надане новим законом право урядовців у кожному випадку вирішувати, повертатимуть ПДВ векселями чи грошима.