Лукашенко незаконно утримує владу в Білорусі завдяки Луб’янці і Кремлю – Сівчик
19 років тому, 10 липня 1994-го, білоруси обрали першого президента. Ним став Олександр Лукашенко. Від директора радгоспу до, як його називають, «останнього диктатора Європи» – шлях, яким сьогодні мало хто може похвалитися. 19 років для такої країни, як Білорусь – це великий термін, і вже важко згадати, як це було в 94-му, однак зробити це допоміг у розмові з Радіо Свобода голова Руху солідарності «Разом» і білоруського центру в Україні В’ячеслав Сівчик.
– 19 років тому Олександр Лукашенко переміг у другому турі президентських виборів, набравши понад 80 відсотків голосів. Пане Сівчик, тоді підготовка до виборів і самі вибори проходили на ваших очах. Давайте пригадаємо, як це відбувалося.
В’ячеслав Сівчик
– У 94-му році в Білорусі було зареєстровано 6 кандидатів на президента. Я особисто працював у команді Зенона Позняка, який був представником Білоруського народного фронту на цих виборах. У першому турі, за деякою інформацією, Олександр Лукашенко набрав понад 50 відсотків голосів. Другий тур був уже формальний. Всі розуміли, що переможе Лукашенко, тоді ніхто не міг подумати, що цю людину обирають на такий тривалий термін.
– Завдяки чому, на Вашу думку, Лукашенко так довго перебуває при владі?
Він став президентом за допомогою спецслужб, він публічно дякував Примакову за своє президентство
– Я завжди просто і зрозуміло відповідаю: за рахунок двох структур – Кремля і Луб’янки (назва резиденції КДБ СРСР і Федеральної служби безпеки Росії – Ред.), тому що він став президентом Республіки Білорусь за допомогою спецслужб, він публічно дякував Примакову (Євгенові Примакову, відомому російському політикові, в 1991–96 роках директорові Служби зовнішньої розвідки Росії – Ред.) за своє президентство. Тому відповідь дуже проста: лише заввдяки Луб’янці і Кремлеві ця людина вже 19 років незаконно утримує владу в Білорусі.
– Пане Сівчик, як на іміджі президента Лукашенка позначились його конфлікти з Росією і Євросоюзом?
Конфлікти, які в нього були, є і будуть з керівництвом Російської Федерації, вони викликані шкурними інтересами
– Що стосується його нескінченних конфліктів, то вони мають абсолютно різний генезис. Говорячи словами Лукашенка, «за цивілізованим світом він білорусів не поведе». Тому його конфлікти з Європою побудовані на різних світоглядах, на різних цінностях. Лукашенко і права людини – це абсолютно різні речі. Йому потрібна лише влада. Що стосується Росії, то там усе набагато простіше, бо ті конфлікти, які в нього були, є і будуть з керівництвом Російської Федерації, вони викликані шкурними інтересами. Грубо кажучи, це діляться гроші, причому гроші дуже великі. Просто ми маємо одного головного олігарха, якого звуть Олександр Лукашенко, який контролює всі фінансові потоки, і ще кілька дрібніших олігархів біля нього. У цьому вся різниця. А генезис – це гебешна влада, яка у зв’язку з тим, що є капіталізм, змушена використовувати дуже великі фінансові потоки. Тому не раз були конфлікти, бо сама влада Лукашенка побудована на нафтовому офшорі.
– Пане Сівчик, як, на Вашу думку, президентство Лукашенка вплинуло на білоруське суспільство?
– Лукашенко, як кожен диктатор, найбільше думає про свою владу. Якби він мав хоч один найменший варіант зібрати легітимно 50 відсотків голосів білорусів, повірте моєму слову, у нас вже були б законні вибори.
