Київ – Рік тому Верховна Рада ухвалила закон «Про засади державної мовної політики», який неофіційно називають ще законом Ківалова–Колесніченка. Він встановлює, що державною мовою є українська, але, водночас, істотно розширює використання регіональних мов, якщо у регіоні проживає 10 % носіїв цих мов. Після ухвалення цього документа в Україні відбулася низка протестів, а українську мову продовжили дискримінувати, вважає народний депутат від «Батьківщини» Володимир Бондаренко, який є автором альтернативного мовного законопроекту.
– Пане Бондаренко, які зміни сталися в Україні упродовж року після ухвалення цього закону?
– Покращилися умови для всебічного розвитку іноземної – російської мови. Це ми бачимо у нашому медіа-ринку, в побуті, в політиці, коли у парламентській залі деякі депутати свідомо користуються російською. Цей закон дискримінує державну мову. І цю політику активно продовжує Міністерство науки та освіти, адже ми бачимо, що сьогодні вже необов’язково складати кандидатський мінімум з української мови. Створені спеціальні групи психологічного тиску на владу, які свідомо, за одним і тим самим текстом звертаються до органів місцевої влади з вимогою негайно створити у великій кількості російськомовні школи тощо.
– Зараз у парламенті зареєстрований альтернативний законопроект про мови, співавтором якого є Ви. Які зміни пропонує цей документ?
– Документ, підписаний чотирма народними депутатами – Іриною Фаріон, Марією Матіос, Володимиром Яворівським і мною – вибудовує нормальну систему адміністрування української мови, створює умови функціонування державної мови у війську, освіті, науки, медицині. Не варто сьогодні тиснути на громадян з вибором мови, варто дотримуватися мовної політики в Україні: вища освіта має здійснюватися державною мовою, так само, як і державна служба має працювати державною мовою. І тоді багато хто буде розуміти, що Україна має єдину державну мову, а всі інші – іноземні. Ми бачимо, що робить Росія, захищаючи свою державну мову, коли заробітчани, які приїжджають туди навіть на сезонні роботи, мають складати іспит з російської.
– Пане Бондаренко, які зміни сталися в Україні упродовж року після ухвалення цього закону?
– Покращилися умови для всебічного розвитку іноземної – російської мови. Це ми бачимо у нашому медіа-ринку, в побуті, в політиці, коли у парламентській залі деякі депутати свідомо користуються російською. Цей закон дискримінує державну мову. І цю політику активно продовжує Міністерство науки та освіти, адже ми бачимо, що сьогодні вже необов’язково складати кандидатський мінімум з української мови. Створені спеціальні групи психологічного тиску на владу, які свідомо, за одним і тим самим текстом звертаються до органів місцевої влади з вимогою негайно створити у великій кількості російськомовні школи тощо.
– Зараз у парламенті зареєстрований альтернативний законопроект про мови, співавтором якого є Ви. Які зміни пропонує цей документ?
– Документ, підписаний чотирма народними депутатами – Іриною Фаріон, Марією Матіос, Володимиром Яворівським і мною – вибудовує нормальну систему адміністрування української мови, створює умови функціонування державної мови у війську, освіті, науки, медицині. Не варто сьогодні тиснути на громадян з вибором мови, варто дотримуватися мовної політики в Україні: вища освіта має здійснюватися державною мовою, так само, як і державна служба має працювати державною мовою. І тоді багато хто буде розуміти, що Україна має єдину державну мову, а всі інші – іноземні. Ми бачимо, що робить Росія, захищаючи свою державну мову, коли заробітчани, які приїжджають туди навіть на сезонні роботи, мають складати іспит з російської.
