Щоб вивчати українську мову в польській школі, достатньо заяви трьох батьків

Варшава – Вивчення української мови у польській школі гарантує польське освітнє законодавство. Школи, в яких є уроки української мови, на одного учня, який цієї мови навчається, отримують більше фінансування, ніж на пересічного учня-поляка. Крім цього, в регіонах, де є значні скупчення українців, діють українські або українсько-польські школи, в яких діти отримують ґрунтовні знання рідної мови, історії та культури. Радіо Свобода поцікавилося, як функціонує українське шкільництво у Польщі, а зокрема у Вармінсько-Мазурському воєводстві, що на північному сході країни. За даними останнього перепису населення, там мешкає понад 13 тисяч українців.

16-річна Наталя Копилко в українській школі імені Лесі Українки, що в місті Бартошиці, навчається майже 9 років. Дівчина, як і багато її ровесників, українців Польщі, мову своїх предків вивчила у школі. «На самому початку я взагалі не знала української мови, я нічого не вміла сказати, нічого написати. А тепер я вмію говорити, писати, читати. Я також пізнала Україну, я там була 4 чи 5 разів. Важливо знати землю, з якої походять наші дідусі-бабусі, де вони виростали», – розмірковує Наталя.

Учениця Бартошицької школи каже, що кожен урок в її школі – це своєрідна мандрівка в Україну. Про вчителів вона говорить: «Вони нам багато розповідають про Україну, ми мандруємо туди на кожному уроці, бо ми також дивимося різні фільми, знімки, Ми читаємо українську літературу, яка нас відносить і в 19-е століття, і у 20-е. Так що це дуже цікаво». Наталя, яка живе за сотні кіломентрів від України, каже, що хотіла б пожити в цій державі. «Я хочу стати юристом, – ділиться своїми мріями школярка, – але як буде не знаю. Хочу колись проживати в Україні, бо Львів це прекрасне місто. Може там я знайду своє місце на цій землі. Не знаю, побачимо».

Держава заохочує місцеву владу навчати дітей української

На підставі яких законів українці Польщі реалізовують своє право на вивчення рідної мови у школі? Радіо Свобода звернулося з цим запитанням до Марка Сирника – одного з провідних українських освітян Польщі, редактора часопису «Рідна мова».

Він розповів, що навчання української мови в польських школах гарантує низка правових актів, а зокрема спеціальне розпорядження Міністерства народної освіти. Документ, у якому йдеться про плекання почуття національної тотожності дітей національних меншин, ухвалений у 2007 році, а рік тому оновлений. Це розпорядження міністра освіти зобов’язує освітні установи організувати уроки рідної мови там, де є бажаючі.

За словами Марка Сирника, на даний момент у Польщі є чотири типи установ, де діти вивчають українську мову. Передусім, це 3 українськомовні школи, 2 двомовні – польсько-українські, а також десятки польських шкіл, де діють так звані міжкласні групи з вивчення української мови. Там, де українських дітей небагато, каже Марко Сирник, організовуються так звані міжшкільні пункти навчання рідної мови. Згідно з польським законодавством, наголошує він, для того, щоб створити пункт навчання української мови, достатньо трьох дітей. Освітянин звертає увагу на те, що польська держава надає органам місцевого самоврядування спеціальні субсидії для навчання рідної мови дітей з національних меншостей. Якщо для навчання пересічного польського учня держава призначає 5 тисяч злотих на рік, то на одну українську дитину в рік із держбюджету виділяється 7 тисяч злотих, тобто приблизно 17 тисяч гривень. Це, каже Сирник, заохочує місцеву владу створювати такі осередки з вивчення мови національних меншин.

Українці, зазначає Марко Сирник, вже відчули позитивні ефекти такого сприяння з боку держави. Скажімо, у районі Божитухом, що в Поморському воєводстві, пункти навчання української мови появилися там, де їх раніше не було.

Про цю позитивну тенденцію він розповів: «Протягом року створено 7 чи 8 пунктів вивчення української мови. Тобто самоврядування зацікавлене в тому, щоб таке навчання відбувалося, бо за ним йде конкретна відповідна субсидія, а згідно з законом, ця шкільна освітня субсидія не конче мусить бути використана на шкільні цілі. Тобто вони мають забезпечити ці основні кошти, натомість якщо залишаться якісь гроші, то вони залишаються в розпорядженні цього самоврядування. Це великий стимул для різних органів, щоб таке навчання відбувалося».

Українська школа в Бартошицях: проблем із набором учнів нема

Слова Марка Сирника підтверджує директор Бартошицької української школи Люба Тхір. Вона каже, що у Вармінсько-Мазурському воєводстві української мови навчаються приблизно 700 дітей. Уроки відбувається в двох українських школах – у Бартошицях та в Ґурові-Ілавецькому, де вчаться 300 учнів, а також у сорока «пунктах вивчення української мови». Діти, що вивчають рідну мову в польській школі, мають у програмі три заняття щотижня. Натомість в українських школах таких занять більше, особливо в початковій школі.

«У школах з українською мовою навчання найменші діти – це, так зване, раннє навчання, тобто від першого до третього класу – згідно з програмою мають 14 годин української мови, а в четвертому-п’ятому і шостому класі ці діти мають чотири години на тиждень, і в гімназії кожен клас має тижнево чотири години», – зауважує Люба Тхір.

За її словами, останніми роками у неї нема проблем з набором нових учнів. Більше того, зазначає вона, далеко не всіх бажаючих вона може прийняти – місця не вистачає. Річ у тім, розповідає директор, що школа має високий рейтинг із викладання базових дисциплін. Наприклад, за результатами іспитів з польської та англійської мови українська школа в Бартошицях – перша в повіті.

«Отже ми можемо говорити про те, що вивчення рідної мови зовсім не перешкоджає тому, щоб добре знати польську мову, і добре знати англійську мову. Звичайно, що на іспитах з інших предметів – у нас також гарні результати», – каже директор школи.

Українська школа, наголошує Люба Тхір, це своєрідне посольство української культури. Наприклад, у Бартошицькій школі імені Лесі Українки діє кілька дитячих мистецьких колективів, які пропагують українську пісню, танець, поезію не лише в своєму регіоні, але й по всій країні.